Стати майстром дистанційного викладання: інструкція для початківця

Зображення: Icons 8

Цього року вчителі чекають на 1 вересня трохи з острахом: багато шкіл у світі розпочнуть новий навчальний рік з дистанційної форми, інші впроваджуватимуть змішане навчання або будуть гнучко переходити з одного формату до іншого. Девід Джойнер, автор та інструктор онлайн-курсів, дослідник і директор відділу онлайн-освіти Інституту технологій Джорджії в США, запропонував свою інструкцію для вчителів-новачків під час вебінару J-WEL World Education Lab. Ми зробили для вас конспект його цінних порад.

Девід Джойнер, директор відділу онлайн-освіти Інституту технологій Джорджії

Безпека, простота та студентоцентричність онлайн-навчання

У нашому Інституті ми маємо близько 45 курсів, які викладаються онлайн. Значну частину цих курсів проходять студенти, які мешкають в університетському кампусі, проте з різних причин їм зручніше обирати саме онлайн-формат навчання. Мій найбільший клас — це 800–900 студентів, найменший — 200 осіб. Усе це дає мені цінний погляд ізсередини на переваги і недоліки дистанційного навчання. Зазвичай, на підготовку якісного нового онлайн-курсу йде 6–9 місяців, але сьогодні викладачі та вчителі не мають стільки часу і професійної команди розробників для допомоги. Усі педагоги повинні швидко перейти в онлайн за 2–3 тижні, тому пропоную просту і зрозумілу інструкцію для новачків.

Коли йдеться про онлайн-навчання для вчителів-новачків, варто дотримуватися трьох принципів: безпека, простота і студентоцентричність.

Під безпекою я розумію саме захищеність педагога: коли ви працюєте з незнайомими онлайн-інструментами, важливо вберегти себе від «провалу». Певно, ви не раз бачили, як учні в соціальних мережах кепкують з учителя, який забув увімкнути мікрофон перші 10 хвилин заняття. Ви точно цього не хочете, тому пропоную використовувати лише ті онлайн-програми, з якими ви та ваші учні вже добре знайомі. Студентоцентричність — це бути впевненим, що учні розуміють ваші інструкції, знають, чого від них очікують, але водночас мають простір для пізнавального сумніву.

Онлайн-навчання я розбиваю на три складові:

  • контент викладання — інформація, знання та навички, які ви викладаєте через дистанційне навчання;
  • оцінювання роботи учнів;
  • адміністрування самого процесу онлайн-навчання.

Як викладати контент дистанційно?

Найважливіший, критичний контент вашого курсу чи предмета я раджу викладати асинхронно. Те, що діти мають точно зрозуміти і засвоїти, краще подавати через заздалегідь підготовлений вчителем матеріал. Найкраще зробити це у формі записаної короткої лекції вчителя, де він пояснює матеріал. У такого підходу є низка переваг:

  • це те, що ви вже вмієте робити: просто увімкнути вебкамеру і записати зрозуміле пояснення чи інструкцію для учнів — для вас це буде природно і легко;

  • ваше пояснення наживо через Zoom-сесію з усім класом може перетворитися на низку непотрібних відволікань та організаційних моментів — це не зробить заняття ефективним;
  • записану лекцію діти зможуть переглянути згодом стільки разів, скільки це потрібно, зупиняючись для конспектування чи повертаючись до конкретного прикладу;
  • це дає вам свободу експериментувати з новими онлайн-інструментами і не боятися, що це відбувається наживо і аудиторія бачить вашу невпевненість у користуванні програмою;
  • вам не треба хвилюватися через технічні проблеми — слабкий wi-fi, обмежений час Zoom-сесії тощо.

Отже, після того, як ви записали свою коротку зрозумілу лекцію-пояснення, далі пропоную кілька кроків для того, щоб учні таки опрацювали ваш контент.

  • Під час синхронного, живого уроку Zoom-сесії сплануйте час так, щоб клас міг переглянути ваш відеоролик. Просто завантажити матеріал і сказати дітям опрацювати його — не дуже вдала ідея, адже найімовірніше, учні відкладуть це на потім, що часто означає «ніколи».
  • Поки учні дивляться відео, вони можуть ставити запитання в чаті, а ви можете відповідати одразу.
  • Після відео діти можуть поставити запитання наживо, а ви дасте більш розгорнуті пояснення щодо матеріалу і завдання.
  • Тренувальні вправи учні можуть робити самостійно або в малих групах.

Як оцінювати учнів на дистанційному навчанні?

Есе або твір — для більшості предметів це один з найбільш ефективних, на мою думку, видів перевірки. Зрештою, це те, до чого діти звикли і під час офлайн-навчання: писати власні висловлювання щодо проблеми чи дискусійного питання після закінчення модуля або теми. Краще, щоб учні могли завантажити свої роботи на навчальну платформу, адже надсилання робіт на електронну пошту може перевантажити вашу скриньку.

Презентація роботи чи проєкту перед класом — інший важливий метод оцінювання. Після переходу навчання в онлайн ця форма оцінювання майже зникла з практики — і дуже дарма. Живі презентації, хай навіть у форматі онлайн, є потужним соціальним та інтерактивним видом роботи: учні бачать, що виступати перед аудиторією онлайн непросто, у цьому є свої виклики, але і вони, і вчителі долають їх спільно, а це допомагає будувати міцні соціальні контакти в колективі.

Якщо ваші учні ще вчаться виступати перед класом через Zoom, вони можуть записати свій виступ заздалегідь. Якщо це результат командної роботи, група може зняти відео їхнього спільного обговорення результатів проєкту. Сесію запитань-відповідей краще проводити справді синхронно, наживо через відеозв’язок: якщо завданням учнів було, наприклад, створити камеру-обскуру, то можна одразу продемонструвати, як вона робить знімок.

Тести та квізи — усі навчальні платформи мають шаблони для створення тестів. Тести важливі для оцінювання учнів, адже вони створюють ту необхідну для прогресу напругу, той допустимий стрес, без якого поступ у навчанні неможливий.

Як створити надійний тест?

  • використовуйте багато варіантів запитань;
  • використовуйте принцип «відкрита книжка» — адже в онлайн-форматі інший підхід просто не працює, ваші учні однаково мають доступ до всієї інформації онлайн;
  • тест мають проходити одночасно всі учні класу;
  • всередині тесту має бути динаміка: учні, які зазвичай дуже добре виконують тести, повинні розуміти, що ризикують втратити бали, якщо витрачатимуть час на допомогу іншим студентам.

Як ефективно адмініструвати процес онлайн-навчання?

Встановити єдиний канал для критично важливого спілкування. Учні мають точно знати, де саме вчитель постить інструкції щодо завдань, самі завдання, відповіді на запитання і загалом усе, що учень повинен знати про процес і поточний стан справ. Багато вчителів відчувають стрес через те, що в онлайн-форматі їм доводиться весь час бути в доступності. Це шкідлива практика як для педагогів, так і для студентів. Учні мають знати, з якою частотою ви перевіряєте ваш канал зв’язку і відповідаєте на їхні запитання.

Моя власна політика виглядає так: у студентів є навчальний план, а я розміщую оголошення для них один раз на 48 годин. Таким чином, кожен студент знає: якщо слідкувати за планом і перевіряти дошку оголошень раз на два дні, він нічого не пропустить. Ви можете обрати свій алгоритм частоти і послідовності комунікацій, але впевніться, що всі учні розуміють його.

Виробіть свою політику дедлайнів. Раджу запровадити дуже просту для запам’ятовування формулу дедлайна — у мене це неділя о 23:59, ви можете обрати свій день і час. Але не ускладнюйте життя собі та учням, не вигадуйте складну систему здавання різних робіт: одні — щовівторка, інші — щочетверга, це лише розпорошить увагу учнів і заплутає їх. Навпаки, оберіть щось інтуїтивне, природне: наприклад, сьогодні п’ятниця — день дедлайна, і учні це пам’ятають.

Працюйте з очікуваннями. Я прагну підтримувати соціальні норми поведінки в онлайн-просторі, тому моя порада: обговоріть з учнями, що можна, а чого не можна робити під час онлайн-навчання — від культури ставити питання через підняття руки піктограмкою в Zoom до того, скільки годин на читання матеріалів я раджу виділяти.

Підтримуйте неформальний зв’язок з учнями. Коли ви викладаєте в класі, учні бачать вас щотижня, вони відчувають вашу залученість та увагу. В онлайн-форматі вашої величезної копіткої роботи часто не видно. Тому я маю традицію надсилати одне неформальне повідомлення на тиждень кожному класу, в якому я викладаю: це може бути смішна картинка, GIFка, фраза-натхнення або позитивний відгук на презентацію.

Залишити відповідь