Чи є в Україні бомбосховища? Яким має бути безпечне укриття? На запитання освітян під час вебінару «Як підготуватися до нового навчального року в умовах воєнного стану?» відповіли експерт проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» Сергій Яцковський та начальник відділу організації заходів цивільного захисту ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, підполковник служби цивільного захисту Андрій Савчук. Ми записали найважливіші тези з вебінару.
Чи є в Україні бомбосховища?
Ні, саме такого виду захисних споруд цивільного захисту не передбачено в жодних нормативах нашої країни. Бомбосховища заглиблені в землю більше, ніж укриття, мають захищені залізобетонні перекриття, а відтак витримують пряме потрапляння авіабомб та снарядів. Від категорії цих споруд залежить, бомби якої ваги вони витримують. Навіть невеличкі за розміром бомбосховища коштують від пів мільйона до сотень мільйонів доларів. На жаль, навряд чи їх вдасться збудувати найближчим часом в умовах війни.
Про що ж тоді йдеться?
Як це не страшно, жоден громадський об’єкт в нашій країні не витримує прямого потрапляння ракети. Тож залишається обговорювати не абсолютну безпеку, а відносну. Укриття можуть захистити від потрапляння уламків снарядів та зруйнованих будівель, від повітряної ударної хвилі, пожежі, під час вуличних боїв. Як то кажуть, краще, ніж нічого.
Тож будівельні вимоги до них — щоб виконували саме ці завдання. Також у повноцінному укритті люди мають за потреби перебувати тривалий час. За період війни тривалість повітряної тривоги становила від 15 хв до 8 годин. Тому коли йдеться про комфортність укриття, мають на увазі, що в ньому можна перебувати тривалий час без шкоди для здоров’я.
Які у школах бувають споруди цивільного захисту?
Спеціально планували та будували в школах протирадіаційні укриття (їхня мета — послаблення радіації, якщо станеться радіоактивне забруднення місцевості) та більш надійні сховища (герметичні споруди для захисту від різних небезпечних факторів, які є наслідком стихійних лих, воєнних дій і терактів). На жаль, сховищ у закладах освіти значно менше. Також нормативами допускаються як проміжна ланка захисту так звані найпростіші укриття. Їх не будують спеціально заздалегідь, а вже під час війни чи іншої надзвичайної ситуації роблять або пристосовують під них підвали, паркінги, якщо інших захисних споруд немає.
А чи варто школі розраховувати на підземні переходи, наприклад?
Так. У документації (ще з радянських часів) були передбачені й споруди подвійного призначення, тобто такі, які використовують за основним функціональним призначенням, а за потреби — як укриття. У постанові Уряду від 10.03.2017 №138 прописано, що це, серед іншого:
- підвальні, цокольні та перші поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення;
- споруди котловинного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торгівельні центри, кафе);
- підземні склади;
- підземні переходи;
- тунелі (станції, автодорожні, магістральні, пішохідні).
Захисні споруди подвійного призначення можуть використовуватися для господарських, культурних і побутових потреб, як визначено в тому ж документі.
А якщо укриття є в закладі поблизу?
Так, можна на договірних засадах використовувати укриття інших підприємств, установ та організацій, але якщо вони розташовані на відстані не більш ніж 100 м. Із фірмами та організаціями варто укладати угоду, а з такими установами, як будинки культури, селищні ради, не треба. Але можливість користуватися ним має бути гарантована, наприклад, рішенням сесії ради (сільської, селищної, міської).
Укриття перевіряє Держслужба з надзвичайних ситуацій?
Не зовсім. Її фахівці з регіональних підрозділів входять до складу комісій з інспекції укриттів. Як і представники Національної поліції, санітарного захисту та інші фахівці. Такі команди вже місяць ретельно обстежують школи, щоб дійсно зрозуміти перспективи кожної. Часто заклади освіти пропонують перевірити документацію, але експертів цікавить фактичний стан споруд. Результатом роботи комісії є акт, що затверджується керівником адміністрації. Однозначно дистанційне навчання буде на території ведення бойових дій і на тимчасово окупованих територіях. Перелік таких громад затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Комісія не має надавати жодних умовних чи тимчасових дозволів. Фахівці після огляду дають рекомендації, а рішення щодо проведення навчального процесу очно чи онлайн будуть ухвалюватися місцевою владою наприкінці серпня.
В якому нині стані укриття та сховища?
Якщо взяти за приклад Хмельницьку область, то тут є 751 протирадіаційне укриття, з яких на 1 липня 2022 року 181 відповідає вимогам. Що ж до сховищ, то їх 124, і жодне поки що не відповідає Державним будівельним нормам.
Серед споруд подвійного призначення взагалі немає таких, що відповідають нормам. А також є понад дві тисячі найпростіших укриттів. Лише один із восьми закладів освіти має правильно обладнані захисні споруди. Зокрема, для шкіл цей показник — 20%, тобто 130 закладів освіти із 645. При цьому серед 60 громад Хмельницької області є 11, де взагалі немає придатних укриттів у закладах освіти.
Утім, є приклади взірцевих укриттів та сховищ. В одному з таких обладнали спортзал на цокольному поверсі з туалетом, душовими. Після підготовки приміщення є просторим, у гарному стані.
Є школа, де укриття добре обладнане для прийняття 200 учнів та вчителів, а в ній 600 учасників освітнього процесу. Відповідно, виходом є або перехід на навчання в три зміни, або введення змішаної форми навчання, за якою в будівлі одночасно перебуватимуть не більш ніж 200 осіб.
У яких випадках точно не рекомендують офлайн?
- Якщо є руйнація опорної конструкції. Косметичним ремонтом у таких випадках не обійтися.
- Якщо під укриття планують переробити тир, в якому немає опалення.
- Якщо клас на першому поверсі намагаються трансформувати в укриття. Зокрема, вікна закладають мішками з піском. Навчальні аудиторії взагалі не придатні для цього. Є велика загроза, що учні травмуються склом, якщо ударна хвиля дістанеться приміщення. Натомість рекомендовано поставити металеві захисні екрани (і це як допоміжний засіб, це ще не робить клас укриттям). Мішки з піском теж можна використати лише як додатковий засіб стримування, окремо вони не убезпечують. Двері з ДСП не дають захисту, їх варто замінити металевими або з набитим залізом. Допоміжні господарські приміщення без вікон легше дообладнати під найпростіше укриття.
- Не варто розпочинати очне навчання тим школам, що розташовані поруч з об’єктами хімічно небезпечними, стратегічними, військовими частинами — усіма потенційними цілями ворога.
Які вимоги до укриттів?
✔️
На одну людину має припадати хоча б 0,6 кв. м.
✔️
Природна чи автоматична вентиляція.
✔️
Водопостачання: резервуари з водою, бутельована вода (з розрахунку кожному, хто перебуватиме в укритті, 1 л на 12 годин) або централізоване водопостачання.
✔️
Не менш ніж два входи (один вхід допускається у сховищах та протирадіаційних укриттях, що вміщують до 20 осіб, а в найпростіших укриттях — до 50 осіб).
✔️
Справний стан сходових маршів, дверей.
✔️
Відсутність великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, а наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх закладання (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою).
✔️
Висота має становити не менш ніж 1,7 м.
✔️
Наявність окремих приміщень для біотуалетів або виносної тари для нечистот (для неканалізованих будівель).
✔️
Місця для сидіння — на всіх, хто перебуватиме в укритті.
✔️
Штучне освітлення (заборонено використання незакріплених світильників, із незахищеними лампами, тимчасових електричних мереж). Окрім цього, має бути запасне освітлення на випадок відключення електроенергії: ліхтарі, свічки.
✔️
Ломи, лопати, сокири, пилки по металу — на випадок, якщо завалить входи.
✔️
Засоби пожежегасіння.
✔️
Аптечка.
✔️
Окремі телефонні лінії, радіоточка чи радіоприймач. Окрім сигналу тривоги, решта рекомендацій населенню в екстрених ситуаціях надходить зазвичай по радіозв’язку.
Як фінансуватимуть облаштування укриттів?
Часом школи скаржаться на те, що все роблять самотужки вчителі та батьки з перших-ліпших матеріалів, бо немає грошей.
За якою статтею мають виділяти кошти на місцях? Це питання, яке кожна громада вирішує сама. Експерт Сергій Яцковський пропонує два варіанти, але підкреслює, що не всі казначейства їх визнають.
Перший варіант. Бюджети громад, що є засновниками закладів освіти та відповідають за їхнє матеріально-технічне забезпечення, дуже обмежені в умовах воєнного стану. І неможливо за короткий період зробити те, що не робилося роками. Висновок від 28.02 2022 Промислово-торговельної палати такий: нині через військову агресію рф у країні форс-мажорні обставини, надзвичайна ситуація. За статтею 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі надзвичайної ситуації органи місцевого самоврядування мають вжити необхідних заходів, аби рятувати життя людей, захищати їхнє здоров’я. Відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України з усіх місцевих бюджетів здійснюються заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Другий варіант. У Законі «Про основи національного спротиву» пункт 16 статті 1 звучить так: «Територіальна оборона — система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються в мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій». У переліку заходів з питань тероборони може бути питання облаштування укриттів. А у статті 14 ідеться про те, що серед інших повноважень обласних та районних, сільських, селищних та міських рад є забезпечення в межах відповідних видатків місцевих бюджетів належного фінансування заходів тероборони.
Нині є міжнародні організації, благодійні фонди, які виділяють гроші саме на облаштування укриттів.
Фахівці закликають не нехтувати якістю, не намагатися з останніх сил робити горе-укриття, яке ні від чого не захищає та може бути небезпечним для дітей. Давати рекомендації в цьому разі комісія все одно не буде.
