Іронія та гумор, навіть чорний, покращують психічне здоров’я, а зайвий оптимізм — шкодить
«Будь оптимістом», «Шукай у всьому світлу сторону», «Вчися мислити позитивно», «Просто обери бути щасливим». Останнім часом ці меседжі були у тренді. А скільки психологів, тренерів, коучів досі навчають, як переналаштувати мислення на правильний лад. Вчені перевірили, чи воно допомагає. І отримали несподівану відповідь: позитивне мислення — це небезпечно для здоров’я.
Песимісти ризикують менше
Дослідження щодо оптимістів та песимістів проводилися і раніше, і висновки нібито підтверджували ідею про необхідність позитивного мислення. В оптимістів менший ризик інфаркту та передчасної смерті, адже такі люди частіше бувають розслабленими. Песимісти своїми очікуваннями проблем постійно активізують систему мобілізації організму проти стресу, чим врешті-решт її виснажують. Це може призвести до депресії чи тривожного розладу. Здається очевидним: найкращий спосіб поліпшити самопочуття — виховання оптимістичного світогляду. Але не все так просто.
Група вчених під керівництвом доцента психології, спеціаліста Гарвардської медичної школи Рональда Зігеля довела, що краще сприймати життєві ситуації та світ загалом реалістично, і навіть з ноткою гумору, ніж плекати в собі штучний оптимізм. Неважливо, який саме фільтр ти обираєш — позитивне чи негативне мислення, у будь-якому разі йдеться про ігнорування реальності. Справи не завжди йдуть добре і не завжди ми можемо на це вплинути. Тобто ми просто обдурюємо себе.
Як з’ясувалося, бути песимістом навіть трішки краще. Якщо ми сповнені очікування, що трапиться щось погане, ми ігноруємо дані, які цьому суперечать, одночасно втрачаємо позитивні емоції та можливості. Якщо очікуємо, майже гіпнотизуємо себе лише на позитивний результат, ми відфільтровуємо дані, що свідчать про небезпеку, і це досить легковажно. А ще гірше, що розчарування приносить оптимістам не просто викид негативних емоцій, а серйозний стрес. Якщо результати регулярно розходяться з очікуваннями, стрес набуває хронічної форми та приносить із собою психосоматичні розлади.
Фахівчиня Департаменту психологічних наук Державного Університету Кенту Каріна Койфман довела у своєму дослідженні, що люди, які краще бачать негативні тенденції в стосунках, обговорюють їх і відверто висловлюють негативні почуття, мають кращій зворотний зв’язок від партнерів і частіше уникають конфліктів, ніж оптимісти. А дослідниця Елізабет Ніланд розглянула ще одну небезпеку штучно розвиненого позитивного мислення. Її опитування довело: люди, які вважають, що здатні керувати своїми емоціями, частіше і важче, ніж інші, звинувачують себе у негативних почуттях. Пропаганда позитивного мислення та бестселери із серії «допоможи собі сам» натякають на те, що кожна людина відповідальна за свої емоції. В осіб з недіагностованою депресією така думка може значно загострити стан психічного здоров’я.
У моді — усвідомленість
Професор психології з Боуден-коледжу (США) Барбара Хельд назвала цей підхід «тиранією позитивного ставлення». «Спочатку ви відчуваєте себе погано через біль, який з’явився на вашому життєвому шляху, — каже вона, — а потім вас змушують почуватися винуватим і неповноцінним, якщо ви не можете вдячно приймати те, що маєте, рухатися вперед і зосередитися на позитиві. Це подвійний удар, і друга частина завдає найбільшої серйозної шкоди».
Дослідження, проведене в Університеті Квінсленду, виявило: якщо люди думають, що інші чекають від них відсутності негативних емоцій, вони загалом відчувають більше негативних емоцій. У групах, де прийняте повноцінне емоційне життя, яке передбачає поганий настрій під час сумних моментів життя та проблем, зазвичай вищий рівень співпраці, ніж у штучних оптимістів.
То що ж радять вчені? Чи варто якось впливати на свої емоції? Нині в моді зосередження на реальності. Тож можна розвивати ефект присутності: питати себе час від часу, як почувається ваше тіло, що сприймають органи почуттів, повертати себе до стану «тут і тепер», а не блукати думками в минулому чи майбутньому.
Щоб стати більш усвідомленим, спробуйте таку вправу: сидіть тихо, закрийте очі та зосередьтеся на своєму диханні протягом кількох хвилин. Повільно починайте розширювати свою увагу. Повідомте собі про звуки, аромати, відчуття та думки. Дозвольте кожному враженню прийти, не оцінюючи його як добре чи погане. Починайте з кількох хвилин щодня і розширюйте поступово час так, як вам буде комфортно.
Жартівники мають кращий імунітет
Ефективним є подбати про ресурси, зокрема, безпечні стосунки, у яких ви можете отримувати та надавати підтримку. «Замість того щоб обманювати себе оптимізмом чи песимізмом, ми можемо розвивати відносини, щоб коли трапляються хороші речі, нам було з ким святкувати, а коли трапляються погані речі, ми могли втішати одне одного», — вважає гарвардський вчений Рональд Зігель.
Також психологи стверджують, що краще для психічного здоров’я змістити акцент з результатів у будь-чому на тривалий і важливий для вас цінний процес. Скажімо, хобі, проєкт, над яким працюєте із задоволенням, стосунки, мистецтво (хай навіть для себе) тощо. Якщо зранку не згадувати про те, що маєте досягти чогось, не навіювати собі, що впораєтесь із чимось, а просто згадати, що ви зможете зайнятися улюбленим процесом, задоволення життям підвищуватиметься.
Перевірені ліки, які нині радять психологи, — це гумор, сатира, іронія. Підтвердженням тому є масштабне дослідження фахівців Університету Західного Огайо. Але йдеться не про те, щоб отримувати користь, яку колись порівнювали зі склянкою сметани, просто від того, що дивитеся гумористичні передачі, розглядаєте меми, слухаєте анекдоти тощо, а про користь від власного почуття гумору. Людина, яка здатна іронізувати над собою, має менший ризик захворіти на депресію та вищу психологічну стабільність, ніж та, яка переконує себе, що здатна досягти всього, чого забажає. У жартівників кращий рівень імунітету, ніж у їхніх однолітків. І навіть чорний гумор, який традиційно вважався гумором песимістів, адже дає вихід агресії та іншим негативним почуттям, впливає на здоров’я так само позитивно. Бачити щось смішне в житті — здатність, якої добре було б навіть навчати у школі як однієї з базових компетенцій, переконані психологи. Адже почуття гумору потрібне кожному, щоб краще почуватися в житті.
