Куди має рухатися Україна та які ще реформи очікують на українську освіту? Як ці зміни пов’язані з диджиталізацією та який новий застосунок може змінити життя наших школярів? Про це на найбільшій щорічній освітній події року — Серпневій конференції розповів віцепремʼєр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Занотували для вас головні тези з його виступу.
Що таке візія освіти й навіщо вона?
«Воїни, що йдуть у бій, волонтери та громадяни, що забезпечують надійний тил, наше вміння робити трансформації під час повномасштабної війни, наше бажання боротися за незалежність та свободу — це результат вашої роботи», — із такими словами звернувся до освітян віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров.
Людський капітал — це основа України і нашого майбутнього. Ми повинні мати чітке бачення: де буде Україна за 10–15 років? Які наші наступні кроки? Освіта — фундамент розвитку людського капіталу. Тож ми мали розробити візію і тепер маємо створити умови для її реалізації.
Візія — це про майбутнє освіти та країни загалом. За глобальним баченням — сотні конкретних проєктів. Це про ту сильну сторону, яка є в освіті певної країни, щось, по чому зможуть одразу згадувати освіту України.
Про умови реалізації має подбати команда впровадження. Чимало чудових ідей, на жаль, так і не стають справами, бо немає тих, хто втілює їх, не просто говорить, а діє. Ми при МОН створюємо незалежну команду впровадження, яка дбає про інтереси людей, а не чиновників.
Як досягти по 100 тисяч доларів ВВП на людину?
Що конкретно пропонує команда МОН та всіх експертів, які працювали над цим? Хочемо побудувати систему, яка здатна формувати націю, де кожен громадянин зможе реалізуватися в сучасній інноваційній технологічній економіці. Де кожна людина є професійною та щасливою, вміє захистити себе та дітей і не допустить, щоб ворог знову вдерся в країну. Тобто всього дві речі: людина дбає про безпеку та залучена до розвитку інноваційної економіки.
Ви чули про плани, які цитувалися останнім часом: збудувати трильйонну економіку, а це означає збільшення в чотири рази економіки, що є сьогодні. Проте давайте мріяти ще сміливіше: ВВП на душу населення — навіть не 4 тисячі доларів, а 100 тисяч. А давайте потрапимо до десятка країн з найбільшим ВВП? Як цього досягають? Цього досягають країни, які трансформувалися технологічно, де створюються компанії, що мають високу додану вартість, як Tesla. Їх створюють люди, які здатні швидко навчатися, вміють ухвалювати рішення за аналітичними даними, мають сучасні компетенції. Ми здатні виховати таких людей і мати такі перспективи.
У країн, яким вдалося зробити стрибок вперед, є один загальний алгоритм: розвивати людський капітал та будувати інклюзивні інституції. Так робили США, Велика Британія. Це будемо робити і ми. І навіть із часом принесемо користь іншим країнам: поділимося зі світом своїм унікальним досвідом.
Чим ми здатні поділитися зі світом?
Нині ми маємо неймовірний досвід, якого немає в інших країн. Ми здобуваємо його на полі бою. Детально розуміємо, як ведуться сучасні бойові дії, що таке ситуаційна обізнаність, як працюють дрони. Ми вміємо координувати людей під час такої технологічної війни. Це можна втілити в освіті для військових. На жаль, також маємо унікальний досвід у медицині. Наші хірурги роблять надскладні операції, залучають нові технології. Зростають професіонали такого рівня, що за них готові боротися чимало країн, проте нам важливо, щоб вони залишилися в Україні. Ми маємо перебудувати систему медичної освіти й транслювати наші наробки у світі.
STEM-освіта має розвиватися. Україна активно розвивається як IT-країна, цифрова країна. Наші програмісти цінуються в усьому світі. Ми є серед лідерів у світі за аутсорcингом IT-продуктів. Уже 50 країн світу зголосилися розвивати цифрову освіту в себе, використовуючи нашу продукцію.
І, звісно, англійська мова: нам потрібно говорити з іншими країнами Європи однією мовою, щоб досягти співпраці в побудові нової економіки.
Коли трансформація відбудеться?
Принципи трансформації: впровадження технологій та інновацій, цифровізація, дебюрократизація, англійська мова. Та головним результатом, який переважає всі ці, буде ось що: кожен українець повинен мати шанс стати тим, ким хоче стати. Не важливо, де він проживає. Я сам із маленького містечка, де були чудові педагоги, які чимало мені дали, але була й така ситуація: три роки взагалі не викладали англійську мову, не вистачало вчителів. У майбутньому кожна людина, де б не була, у місті чи селі, має отримувати якісну освіту.
Чому йдеться про «рок-зірок» та попкультуру?
Освіті потрібна підтримка кожного українця. Освіта має стати трендом, новою попкультурою для всього суспільства. Цифровізація вже стала попкультурою для чиновників. Тепер кожен із них, перш ніж запустити сервіс для громадян, думає, як зробити його зручним, швидким, сучасним. Навіть нині, за воєнних часів, десятки сервісів вводять, щоб українцям було зручно: електронно отримати статус внутрішньо переміщеної особи, швидкі виплати на територіях, де відбуваються бойові дії, миттєво сповістити про пересування ворога.
Ми знаємо, як перенести це на освіту. Батьків мають цікавити не лише оцінки, а й за якими стандартами дитина навчається, які в неї компетенції, чим одна освітня програма відрізняється від іншої. Вчителі мають бачити перспективи, усвідомлювати, навіщо їм інвестувати власне життя в наших дітей.
З кого слід починати?
Освітні менеджери. Коли йдеться про перехід від загальних стратегій до конкретних дій, будь-яка справа починається з менеджменту, з лідера, директора. Він запалює команду, створює умови для роботи, добирає кадри. У нього є енергія, щоб досягати результатів. І ми повинні зробити так, аби всі менеджери на всіх ланках освіти отримали змогу реалізувати ті проєкти, які хочуть, мали гідну зарплату, автономію, могли підвищити рівень своїх знань з менеджменту. Коли ставиш завдання перед менеджерами, але не даєш їм умов ухвалювати рішення, наймати та звільняти працівників, підвищувати зарплату, то неможливо побудувати ефективну організацію. Ідемо в пілоти вже цього року, щоб наступного тестувати нову систему управління.
Педагоги — ключове джерело освіти. Професія педагога має бути найкрутішою, найповажнішою, найсучаснішою. Вчителі мають стати «рок-зірками», блогери мають розповідати про них.
Основне питання, що зараз не дає популяризувати професію, — оплата праці. Не потрібні 50 доплат і надбавок, які врешті-решт обертаються копійками. Щоб змінити систему оплати праці, у МОН спочатку зібрали найкращий досвід формування зарплат в інших країнах. Учитель не має думати ні про що інше, окрім як надихати і навчати дітей. Ті, хто покинув школи через невеличкі зарплати, але мріє працювати з учнями, мають повернутися. Буде чимало змін функціональних обов’язків, але й розширення можливостей. Чимало нюансів ще будемо роз’яснювати: як формуватиметься заробітна плата, що буде з годинами для викладання.
Які ще складові змін?
- Зміст та сенси освіти — впроваджувати НУШ далі, проводити моніторингові дослідження, аналізувати досягнуті результати, продовжувати формувати стандарти старшої школи. Це і освітній контент, і програми, і впровадження нових стандартів. Перехід від запам’ятовування до генерування ідей, навчання та професійне зростання протягом життя.
- Освітній простір. Те, де ми перебуваємо, впливає на те, як мислимо, який рівень енергії. Зараз думки про захист, укриття. Але віримо в перемогу найближчим часом, і тоді всі школи маємо змінити так, щоб шкільний дизайн надихав дітей, щоб у них було відчуття свободи у просторі.
- Система та мережа (оптимізація, завдання, регіональний розвиток). Маємо визначитися, як формуватиметься нова мережа після запуску профільної старшої школи. Потрібно враховувати, що нині є внутрішня міграція людей, що сотні тисяч дітей та їхніх батьків перебувають за кордоном, а мережу слід ефективно використовувати. В основі — реальні потреби людей та постпереможне повернення територій та громадян.
Коли з’явиться загальнодоступна «Мрія»?
Для взаємодії з незалежними інституціями є «Дія», якою користуються всі: там можна реєструвати бізнес, сплачувати податки, подавати в суд. Повний реінжиніринг усіх цих процесів. У «Дії» майже 20 млн користувачів. Вона запроваджується й в інших країнах.
Окрім застосунку «Дія», невдовзі з’явиться «Мрія» — один із перших продуктів, що стосується цифровізації. Упевнені, що вона буде ще популярнішою, ніж «Дія». Там буде зібрано все для навчання протягом життя конкретної людини з дитинства: індивідуальні освітні траєкторії, де навчається школяр, хто його вчителі, його щоденник та які оцінки отримує, до яких гуртків ходить, який контент додатково дивиться, що читає, що полюбляє, які має цілі. Штучний інтелект аналізуватиме все це та пропонуватиме дитині корисний контент, даватиме підказки, що цікавого саме для неї відбувається довкола.
Кожен учень якомога раніше має зрозуміти свої сильні сторони, розвиватися, а не сидіти в TikTok. У «Мрії» буде змога запропонувати інновацію у своїй школі, знайти грант, спортивний майданчик поруч або студію. Якщо, приміром, є успіхи з математики — ось тобі варіанти математичних конкурсів, олімпіад. «Мрія» — це змога для МОН та команди змінотворців напряму спілкувати з батьками, школярами, вчителями, доносити якісну інформацію про освітні реформи та отримувати фідбеки.
Принципи роботи «Мрії»:
- гейміфікація навчання;
- безпека;
- фідбек;
- доступ до неформальних знань;
- гейміфікація реформи;
- натхнення та цілепокладання;
- саморозвиток;
- індивідуальна освітня траєкторія;
- edStore (система мікронавчання).
Революційний застосунок у тестовому форматі планують запустити вже наприкінці осені.
