До чого готувати учнів? Що чекає вчителів у найближчі роки? Та що терміново слід видалити із системи освіти? Ці питання на Серпневій конференції хвилювали всю освітянську спільноту. І саме про це докладно розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий. Записали головні тези з виступу очільника МОН.
Як зміняться принципи оплати праці?
Плануємо вийти з єдиної тарифної сітки. Базова частина зарплати буде близько 80%, близько 20% — надбавки (за умови роботи та інші конкретні фактори). Також може бути встановлена регіональна надбавка та премія від директора школи. «Система оплати праці має бути зрозумілою, прозорою та прогнозованою», — наголосив міністр.
Звісно, найголовніше в цих змінах — значне підвищення оплати праці. Але, на жаль, його практично неможливо зробити під час війни, в економіці, яка працює на фронт. Але можна вже сьогодні поступово готуватися до того, щоб змінювати систему оплати, підходи.
Міністр пояснив: протягом навчального року 2023/2024 буде формування політик та екcпертизи щодо зарплати. А в навчальному році 2024/2025 у 500 школах апробують пілотний проєкт із новими умовами оплати праці.
Які моменти найважчі для обговорення?
Упродовж кількох місяців ми працювали широкою командою під керівництвом віцепремʼєр-міністра над візією нової освіти для нової країни. Мали консультації на рівні Президента України, прем’єр-міністра, фахівців Комітету освіти ВР: що можна дозволити під час війни, а що — ні, якими будуть соціальні наслідки, якою буде економіка. Після оприлюднення візії робота триває. Залучили велике експертне коло до подальшої роботи: понад 1700 експертів. Проходили обговорення різними блоками: позашкільна освіта, дошкільна, профтехосвіта, наука. Найбільше експертів працювало над стратегіями вищої (350 учасників) та середньої освіти (410).
Стосовно майбутнього школи обговорення проходило найбільш бурхливо та складно, його ще повторюватимемо, бо це важлива складова для формування національної стратегії освіти до 2030 року. «Такі речі не народжуються просто і за кілька тижнів, інакше це профанація», — наголосив Оксен Лісовий. Під час дискусій отримали понад 6 тисяч озвучених проблем, понад 11 тисяч пропозицій рішень. Освіта має бути спрямована на креативну, вільну людину, яка розділяє цінності демократичного суспільства.
Хто і чому проти відбудови?
На фото юний боєць Збройних Сил України, сирота Максим Нагорний. Він каже: «Багато говорять про відбудову України після війни, про відновлення економіки зруйнованих міст. Але я не згодний відбудовувати країну, в якій я зростав. Я мрію про нову, зовсім іншу й набагато кращу країну, яку варто побудувати заново», — процитував бійця міністр.
Це те, чого від нас очікує суспільство: модернізації. Ми маємо звести нову систему освіти. Мільйони ветеранів повернуться з фронту, вони прагнуть нового життя для своїх дітей. Кажу вам як людина з того ж середовища: ті, хто ризикував життям, захищаючи Україну, переосмислюють на фронті своє життя, бачать себе інакше в майбутньому, шукають нових сенсів, призначень. Їм самим також потрібна буде освіта, щоб знайти своє місце в економіці майбутнього.
Яку базу залишити, які метастази знищити?
Україна успадкувала систему освіти Радянського Союзу. Ми не будували систему освіти для успішної країни. Тим паче для такої, що планує вступити до ЄС та НАТО, демократичної та людиноцентричної. Ми послуговуємося мережею закладів, яка розроблена ще в радянські часи, і самими закладами, які частково були зведені в СРСР, хоча ми докладаємо величезних зусиль, аби їх модернізувати. Треба цілком видалити метастази радянської системи та будувати нову систему освіти. У нас є історичний шанс.
Величезні інвестиції спрямують на відбудову, тож маємо звести модерні школи. Школи мають бути середовищем креативу, де багато соціальних просторів. Вже укладено договір з архітектурними компаніями: вони готують 5 нових типових проєктів шкіл.
Утім, освіта має спиратися на те краще, що створено за останні роки: НУШ, ЗНО та інші надбання. Ці здобутки слід розвивати та масштабувати.
Комітет із питань освіти ВР чимало зробив, щоб НУШ продовжувала фінансуватися. Найближчим часом ухвалюватимуть постанову щодо виділення цільової субвенції на НУШ у 1,5 млрд грн. Навчатимемо й надалі вчителів, закупимо обладнання. Нині працюємо з Кабміном над механізмами фінансування.
Що загалом чекає на школи?
Ключові зміни, які заплановані:
- нова система оплати праці для вчителів і директорів;
- зміна принципів підбору та навчання працівників і менеджерів;
- сертифікація всіх вчителів;
- створення сучасної ефективної мережі закладів освіти;
- повна трансформація шкільного простору;
- цифровізація та моніторинг якості освіти;
- перезавантаження НУШ на початковому та базовому рівнях освіти;
- створення мережі академічних ліцеїв — на базі нових стандартів старшої школи та кредитно-модульної системи.
Чому йдеться про «освіту переможців»?
Чи не забігаємо наперед, чи не поспішаємо, коли говоримо про «освіту переможців»? Ні, адже українці вже проявили неймовірну силу, витримку та сміливість, щоб протистояти тому, чому, здавалося, неможливо протистояти. Ми маємо досвід столітніх поразок, терору та масового знищення представників нашої нації. На рівні «прошивки» десь має бути страх перед цим злом, з яким стикаємося. Але ні — знову встаємо, боремося, стаємо переможцями вже через те, що в черговий раз подолали свій страх.
Наше бачення майбутнього освіти сьогодні ще здається фантастичним. Але воно стане реальністю, для цього знову потрібна сміливість переможців.
