Як реформувати українську освіту — рекомендації Світового Банку

Наскільки добре працює система освіти в Україні? Що маємо зробити для вдосконалення? Команда експертів Світового Банку проаналізувала стан освіти в Україні та оприлюднила результати дослідження. Ось головні висновки і 5 порад Світового Банку, щоб українська освіта стала ефективнішою і справедливішою.

Україна має високоосвічене населення

Рівень освіти середнього жителя України перевищує показники громадян інших країн з високим рівнем доходів, таких як Великої Британії та Німеччини. 82 % українців мають вищу освіту станом на 2018 рік. Водночас, в Україні існує розрив між рівнями освіти та зайнятістю: серед безробітних частка осіб з вищою освітою сягнула 47 % у 2013 році. Також експерти пишуть про дисбаланс між рівнем освіти і реальними вміннями випускників: 40 % роботодавців повідомили про наявність у працівників суттєвих прогалин у навичках, які заважають досягненню цілей бізнесу.

Отже, попри високий рівень формальної освіченості, українці зосереджені на здобутті дипломів, а не навичок, потрібних для працевлаштування. А це, на думку експертів, ставить під загрозу переваги України у сфері людського капіталу.

В Україні нерівний доступ до освіти

Нерівність можливостей для навчання та освіти бере свій початок на ранніх стадіях, особливо в селах та в малозабезпечених сім’ях. Рівень охоплення дошкільною освітою дітей віком від 3 до 5 років становить у середньому 85 % у містах і 58 % у селах.

А моніторинг випускників початкової школи, проведений у 2018 році, показав, що учні 4-х класів, які відвідували дитячі садки, мають значно вищу успішність з математики, ніж ті діти, які садків не відвідували. Учні сільських шкіл рідше за учнів з міст здобувають бал ЗНО, що перевищує граничний рівень, тоді як майже 70 % учнів-містян здобувають прохідні бали. Серед учнів сільських шкіл лише 40 % подають заяви та зрештою вступають до вишу. І лише 17 % учнів із сільської місцевості 2018 року вступили на бюджетні місця на програми бакалаврату.

Україна витрачає на освіту більше, ніж країни ЄС

6 % ВВП України йдуть на освіту. Таким чином, рівень видатків на освіту в Україні належить до найвищих у світі. При цьому в Україні працює мережа вишів, до якої входять 327 університетів, академій та інститутів, з яких 231 — це державні заклади. Отже, на 1 млн населення припадає близько 7 закладів вищої освіти, з них близько 5 державних. У порівнянні з країнами Європи це досить великий державний сектор вищої освіти.

Освітні реформи, запроваджені з 2014 року, наближають Україну до передових практик високоефективних освітніх систем Європи та світу. Проте, на думку експертів, великі за масштабом перетворення перебувають на зародковій стадії. За таких умов неминуче виникає дисбаланс між рухом до нової освітньої парадигми та інерцією історичного спадку.


5 порад від Світового Банку

Щоб зміцнити програми реформування освіти в Україні, фахівці Світового Банку дають нам 5 порад.

1. Поширити на всю систему освіти бачення концепції «Нової української школи» — орієнтовану на учнів та компетенції

Зараз повна середня освіта в Україні розпорошена: її надають школи, професійні училища, коледжі та технікуми. Реформа має зосередити ресурси у вужчій спеціалізованій мережі. Це дасть школам змогу покращити якість освіти, збільшити кількість факультативних предметів і підвищити ефективність використання бюджетних коштів. Закон «Про освіту» передбачає запровадження 12-х класів до 2027 року. Але реформу варто прискорити. Це може оптимізувати мережу шкіл і дасть змогу об’єднати або закрити недовантажені школи та коледжі.

2. Навчитися самостійності

Реформи дали місцевій владі та школам більше самостійності у використанні своїх бюджетів та організації навчальних програм. Але їм слід навчитися ефективно керувати цією самостійністю. Університети теж стоять перед цим викликом.

Одним з варіантів є зміцнення авторитету наглядових рад вишів. Так, як це заведено в багатьох університетах в Європі. До таких наглядових рад мають входити вчені з міжнародним визнанням, представники ділових кіл, громадянського суспільства та уряду.

У 20 з 28 систем вищої освіти країн Європи університети зобов’язані залучати до управління зовнішні зацікавлені сторони. Наглядові ради необхідні для стратегічного управління, координації зусиль та незалежного оцінювання розвитку університетів.

3. Ефективно використовувати ресурси

Україна вже витрачає значну частку свого ВВП на освіту. Тож потрібно розподіляти ресурси так, щоб система освіти досягала стійких результатів. 

Для раціональнішого розподілу ресурсів Світовий Банк рекомендує:

  • Реформувати державне фінансування вищої освіти

Україні слід якнайшвидше відмовитися від державного фінансування вищої освіти за ресурсним принципом. Сьогодні мережа вишів в Україні надто велика, а кількість студентів зменшується. Саме тому фінансування від держави має надаватися за показниками якості. Така формула вже розроблена, проте ще офіційно не затверджена і не впроваджена.

  • Стимулювати ефективне використання ресурсів

Для ефективнішого використання коштів закладам вищої освіти слід розробляти програми співпраці і не боятися злиття вишів. Держава могла б запровадити фінансові санкції для тих закладів, які не зменшать обсягів марно витрачених коштів.

  • Контролювати фінансування шкіл

Сьогодні в сільських школах нормальним за чисельністю є клас із 13 учнями. Потрібно поступово збільшувати класи і коригувати розмір освітньої субвенції відповідно до потреб. Водночас слід перевіряти, чи вдається опорним школам виконувати свої завдання. Адже поки що учні опорних шкіл мають нижчу успішність за результатами ЗНО, ніж учні решти шкіл.

4. Спонукати педагогів до професійного розвитку

Система навчального навантаження — «ставки» розбиває вчительську роботу на дрібні завдання і відокремлює навчальні години від годин, що не пов’язані з викладанням. Через це майже половина заробітної плати вчителя складається з різних надбавок.

Це контрастує із системою тижневого навантаження, що існує в багатьох розвинених країнах. Там дохід усіх працівників, включаючи педагогів, визначається на основі 36–40 годин роботи на тиждень, із яких 22–29 годин відводиться на викладання.

Концепція «Нова українська школа» висуває до вчителів високі вимоги. Тому слід підіймати престиж вчительської професії і стимулювати професійний розвиток педагогів. Кар’єрні траєкторії викладачів вишів теж потрібно переглянути і запровадити широку систему заохочень у сфері оплати праці.

5. Вимірювати результати навчання та доносити інформацію

У високоефективних системах освіти країн ЄС систематично проводять оцінювання результатів навчання. У 29 освітніх системах таке оцінювання відбувається на рівні початкової освіти, у 27 з них воно проводиться і на рівні базової середньої освіти. ДПА після 4-го класу є важливим кроком уперед. Світовий Банк рекомендує проводити зовнішнє підсумкове оцінювання і після 9-го класу.

Українські студенти мають дуже мало інформації про різні актуальні на ринку праці навички та результати працевлаштування випускників. Через це учні приймають важливі рішення про майбутню професію випадково або на основі розповідей друзів та родичів. Системи освіти таких країн, як Фінляндія, Швеція, Норвегія, Іспанія та Італія, вважають основним завданням усіх шкільних працівників надавати учням консультації і готувати їх до подолання викликів реального світу. А у Великій Британії закон зобов’язує школи консультувати учнів з питань кар’єри.

Україні необхідна подібна загальнодержавна програма консультування та професійної орієнтації. Вона могла б передбачати обміни візитами між школами та місцевими роботодавцями, інформаційно-роз’яснювальну роботу між школами та вишами, а також надання актуальних і доречних даних про результати на ринку праці.

Залишити відповідь