Напад росії на Україну триває, тож різні країни світу починають усвідомлювати: українські діти-біженці вчитимуться тут ще рік або й кілька. Відтак їх треба не лише підтримати, а і якийсь час навчати, інтегрувати до країни, частині дати змогу здобути вищу освіту. Але при цьому зробити все, щоб згодом їм легко було повернутися в Україну. Про це йдеться у новому 46-му звіті з міграції країн OECD. Ми переклали ключові висновки звіту.
Де за кордоном найбільше українських школярів?
У країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (за даними вересня 2022 року) було зареєстровано понад 5 млн біженців з України, з яких близько 4 млн — у Європі. Найбільше з них приїхали до Польщі: 1,38 млн. За Польщею йдуть Німеччина з приблизно 1 млн і Чехія із понад 400 тис. біженців. Саме там нині навчається найбільше школярів з України.
Зазвичай серед біженців не так багато дітей, але в Україні рятуються від війни саме жінки з дітьми: понад третина всіх біженців — діти. У Польщі, наприклад, неповнолітні серед українців, що приїхали до країни, становлять понад 40% біженців, а близько 87% усіх дорослих — жінки. Більша частка прибулих має вищу освіту. Також особливість ситуації в тому, що влада країн переконана: українці, які втікають від війни, повернуться після її закінчення. Натомість більшість біженців із інших країн зазвичай прагнули асимілюватися до країн, куди вони приїхали. Це також робить ситуацію нетиповою.
4 березня 2022 року Рада Європейського Союзу запровадила Директиву про тимчасовий захист. Згідно з нею країни ЄС зобов’язані надавати підтримку громадянам України, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року. Вони не можуть запропонувати нижчий набір прав, ніж ті, які передбачені Директивою. Доступ до державної освіти для неповнолітніх дітей є в усіх країнах ЄС та OECD. Деякі країни також повідомили про надання місць у дитсадках усім дошкільнятам, зокрема Фінляндія, Франція, Угорщина та Латвія.
Деякі країни взагалі раніше не стикалися з такою кількістю новоприбулих учнів-біженців, як це було протягом перших місяців війни в Україні. Системи освіти переймалися перенавантаженням класів у школах, особливо в Польщі. Це спонукало країни докласти значних зусиль для збільшення персоналу, розширення приміщень для навчання.
«Дистанційка» дала змогу вчитися безперервно
Для біженців типовими є перерви у навчанні під час та після переїзду до нової країни. Але з українськими школярами, на щастя, такого не сталося. Вони змогли швидко відновити дистанційне навчання вже у березні 2022 року. Цьому сприяло те, що під час пандемії COVID-19 Україна зробила акцент на цифрових методах навчання, тож «дистанційка» була знайомою моделлю, яку легко відновили більшість українських шкіл.
Протягом перших місяців чимало учнів-біженців продовжували дистанційно навчатися за українською програмою. У Латвії майже половина всіх дітей шкільного віку продовжували дистанційне навчання до кінця 2021-2022 навчального року. Українські біженці очікували, що війна швидко завершиться, тож їх перебування за кордоном обмежиться кількома місяцями. Вони були більше налаштовані на те, щоб зберегти місця в українських школах, ніж на навчання на новому місці. Це означало, що поряд із полегшенням інтеграції до національних систем освіти, міністерства освіти в країнах, що приймали біженців, також повинні були знайти способи підтримки українських випускників шкіл, які бажали пройти НМТ та вступати до вітчизняних вишів.
За даними аналітиків OECD, основною платформою для дистанційного навчання в Україні є Всеукраїнська школа онлайн, яка пропонувала уроки з 18 основних предметів та методичну підтримку для вчителів. Також для біженців були доступні чимало інших ресурсів для всіх освітніх рівнів, включаючи навіть дошкільну освіту. Наприклад, дитячий онлайн-садок НУМО, розроблений у співпраці ЮНІСЕФ і Міністерства освіти і науки України, пропонує відеозаняття для дітей віком від 3 до 6 років. Торік безплатне навчання пропонувало чимало приватних дистанційних шкіл. Студенти займалися онлайн в українських університетах. Багато приймаючих країн підтримали поширення цифрових інструментів і ресурсів через свої платформи, зокрема School Education Gateway та New Ukrainian School Hub. Іноді ці джерела ставали частиною освітньої інтеграції. У Німеччині деякі федеральні землі, такі як Берлін і Саксонія, пропонують відвідувати онлайн-курси Міністерства освіти України, одночасно отримуючи підтримку з німецької мови та індивідуальну програму підготовки до німецьких шкіл. Кілька країн прагнули найняти українських вчителів, щоб сприяти навчанню великої кількості українських дітей, зокрема Німеччина, Іспанія та Чехія.
Чому настав час для нових рішень?
Нині країни визнають: швидке повернення біженців є малоймовірним. Тож настав новий етап у підходах до навчання українських школярів-біженців. Країни, що прийняли їх, переходять від надання короткострокової негайної підтримки до середньо- та довгострокових заходів реагування. Зараз більшість країн прагнуть повністю інтегрувати учнів у національні системи, адже невідомо, як довго вони будуть частиною місцевої системи освіти. Українські старшокласники завершують навчання і мають щось робити далі в найближчі роки. Тож замість або на додачу до проходження НМТ чи ЗНО, їх мають готувати до складання місцевих випускних та вступних іспитів, до навчання у коледжах та університетах. Ті українські підлітки, які стають дорослими у нових для них країнах, не мають залишитися ізольованими, без роботи та шансу на подальшу освіту.
У червні 2022 року Європейська комісія опублікувала Робочий документ персоналу, розроблений у консультаціях з Верховним комісаром ООН у справах біженців і ЮНІСЕФ, у якому викладено передову практику та практичні ідеї щодо підтримки країн ЄС у залученні дітей з України до освіти протягом 2022-2023 навчального року. Закон ЄС вимагає, щоб учні зараховувалися до шкіл країни, що їх прийняла, протягом трьох місяців після переїзду до неї. Також системи освіти зобов’язані надалі активно готувати дітей-біженців, які навчаються в адаптаційних, перехідних класах до переходу у звичайні місцеві школи. Багато країн, скажімо, Бельгія, Данія, Франція, Словаччина, Іспанія, пропонують у масових школах особливі класи для дітей-біженців. Там надають додаткову мовну підготовку, психологічну підтримку, оцінки компетентності та іншу допомогу, яка має полегшити перехід учнів у загальні класи.
Але це не означає, що про особливості дітей-біженців можна забути після переводу в стандартні класи. Школи вже на місцях мають надавати додаткову підтримку учням, якщо вони цього потребують, наприклад, навчати за індивідуальними планами. Особливо важлива ця допомога старшокласникам.
Старшокласників готуватимуть до розбудови України
Найбільш перспективною вважають підготовку учнів до коледжів, адже професії, які там отримують, мають високий попит. Вони здатні забезпечити високу віддачу українським біженцям, які знайдуть гідне місце на ринках праці країн, що їх прийняли, та після повернення зможуть кваліфіковано відбудовувати Україну. Європейська комісія у своїх рекомендаціях 14 червня 2022 року, запропонувала країнам ЄС забезпечити швидкий доступ до початкової професійно-технічної освіти, включаючи учнівство, і надати, якомога швидше, цільові можливості підвищення кваліфікації та перекваліфікації, у тому числі через практичний досвід роботи.
Однак випускники-біженці часто стикаються з бар’єрами на шляху вступу до коледжів і, як правило, менш успішні в завершенні навчання, ніж однолітки з місцевого населення. Заважають відносно слабкі знання мови, необхідність наздоганяти академічну різницю, відсутність знань про функціонування місцевого ринку праці, а також можливу дискримінацію при відборі студентів коледжів. Аби протистояти цьому, декілька країн вжили конкретних заходів для полегшення доступу українських біженців до старшої середньої школи, і до коледжів. Зокрема, скасували деякі вимоги до вступу. Латвія, наприклад, звільняє неповнолітніх українців від обов’язкового державного іспиту для вступу на програми професійного навчання. Більшість європейських країн ОЕСD, а також Австралія та США пропонують українцям доступ до професійного навчання дорослих через державні служби зайнятості або курси для навчання дорослих. Країни також спрощують найм українських викладачів професійно-технічної освіти, які зможуть викладати українським вступникам (наприклад, Німеччина та Нідерланди).
Для вступу до вищої освіти зазвичай діють загальні правила. Але якщо українці стають студентами, їм надається додаткова соціальна допомога. Наприклад, у Португалії, їм надавали соціальні стипендії. Більшість країн ЄС надають мовну підтримку, психологічне консультування, академічне керівництво, вступні курси, стипендії. Виняткову політику, як-от повне звільнення від плати за навчання для українських біженців, запровадили Австрія, Ірландія, Польща, Румунія, Словенія та Швеція. Також виші, оскільки мають високий рівень автономності у країнах ЄС, і самі вводили різні форми допомоги українським студентам. Скажімо, понад 50 університетів Франції пропонують українським біженцям різні види допомоги, в тому числі фінансову, для відновлення навчання. Також молодь отримує допомогу від Українського Глобального Університету — це велика мережа навчальних закладів, які у партнерстві з Офісом Президента України підтримують стипендіями українських старшокласників та студентів у країнах, що їх прийняли. Але за однієї умови: студенти, що її отримують, мають повернутися в Україну після закінчення навчання, щоб допомогти відбудувати країну після війни.
Проблеми долатимуть масштабуванням кращої практики
Попередні дослідження свідчать: нині далеко не всі системи освіти, на жаль, задовольняють потреби школярів-біженців. Саме для цього у країнах ЄС популяризують найкращий освітній досвід. Існують способи сприяти кращим результатам, які поєднують навчання місцевої мови та підтримки глибшого опанування рідної української мови. Успішними є гнучкі варіанти навчання, створення можливості для соціальної взаємодії з місцевими учнями. Також важливо підтримувати навчання поза класами, особливо для учнів початкової школи. Австрія, Канада, Естонія, Литва, Італія, Велика Британія, Польща, пропонують літні табори та літні школи для українських біженців, щоб підтримати вивчення мови та сприяти ширшій інтеграції юних українців. Цифрові ресурси й надалі будуть використовуватися для підтримки зв’язку з Україною, продовження освіти за українськими стандартами. МОН України наголошує на необхідності навчання студентів української мови, культури та історії принаймні на додаток до місцевого навчання.
Нині країни стикаються з проблемою гнучких шляхів навчання, які дозволили б спростити повернення дітей в Україну в майбутньому. Важливим елементом у цьому має бути збереження рідної мови учнів. У деяких країнах навчання рідної мови є частиною освіти, наприклад, у Швеції, де учні, які не розмовляють шведською як рідною мовою, мають право на навчання рідною мовою. В інших країнах, зокрема в Естонії, Латвії та Румунії, деяких регіонах Канади є спеціальні українські школи, де учні навчаються за національною програмою, але деякі предмети вивчають українською. У Португалії розробили програму дистанційного навчання для початкової школи, де кожен клас спільно ведуть український і португальський вчитель. Українські підручники надаються учням-біженцям, щоб забезпечити безперервність навчання.
Очікується, що країни зможуть у наступному навчальному році подбати про те, аби в учнів не було перенавантаження. Для цього врахують, що українські учні поєднують два види навчання. Варіантом цього може бути збільшення кількості недільних шкіл, відведення часу у стандартній шкільній програмі для дистанційного навчання за українськими предметами, введення додаткових занять з рідної мови, історії та культури просто у школах. Це полегшить життя дітям. А їм доведеться більш серйозно та активно залучатися до місцевого шкільного життя, адже той час, що вони проживуть за кордоном, не має бути зупинкою у їхньому розвитку.
Які очікуються витрати на навчання?
Якщо припустити, що середня вартість освіти за клас дорівнює граничній вартості, якими є додаткові витрати на освіту країн, що прийняли українських дітей? Залучення українських дітей до національних шкільних систем потребуватиме мовної підготовки та іншої додаткової підтримки, вартість якої на даному етапі важко оцінити. Вартість забезпечення доступу українських біженців до освіти оцінюється приблизно в 5,1 млрд євро. Країни, що межують з Україною, і країни з найбільшою українською діаспорою (тобто Чехія, Італія, Німеччина та Іспанія) матимуть найвищі витрати. У Чехії витрати на освіту оцінюються в 352 млн євро. Очікується, що загальні витрати на освіту в Польщі досягнуть 1,5 млрд євро.
Більше про навчання під час війни на osvitanow.org
