Як зробити українські підручники кращими

Аби мамам і татам не доводилося виправляти сторінки перед тим, як давати їх дітям, треба значно покращити якість підручників. Для цього планують змінити конкурс їхніх проєктів, щоб експерти відповідали за якість і ніхто не міг «підсудити» перемогу, розповів очільник Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій.

Більше свободи чи кращі експерти?

І батьків, і вчителів турбує, за якими ж книжками навчатимуться невдовзі школярі. Адже високоякісний підручник може «витягнути» навіть учителя-новачка, а поганий — стати тягарем для досвіченого і творчого педагога. Що ж до мам і тат, то вони добре знають, як якість навчальної літератури впливає на їхніх дітей. Адже інколи навіть вони не можуть зрозуміти завдання та пояснити тему сину чи доньці.

Які ж зміни в цьому напрямку нас очікують? На думку експертів, історія розвитку нашого підручникотворення постійно пов’язана з конфліктами. І нині ці процеси не ідеальні. Тому вирішено, що під егідою Міністерства освіти буде кілька експертних організацій, які оцінюватимуть якість підручників та готуватимуть їх до видання. Зокрема, у 2020 році працюватиме і Інститут модернізації змісту освіти, і Український інститут розвитку освіти — він займатиметься підручниками 4-го класу НУШ. Саме їх наразі готують.

Нещодавно освітяни вбачали проблеми в тому, що підручники пишуть теоретики, а над ними забагато контролю та бюрократії. Мовляв, хай напишуть вчителі — і буде якісний підручник. Особливо зараз для Нової української школи можна проявити креатив та авторську винахідливість. Утім, поки що результати посередні, як довів нещодавно проведений аналіз підручників НУШ для 1–2-х класів. Тож нині акцент роблять якраз на контролі, але на сучасний лад — на підготовці експертів, щоб ті стали професіоналами справи.

«Чому жовте листя» та речення із 34 слів

У частині підручників, за якими вже навчаються діти у 1-х та 2-х класах, виявлено багато недоліків — експерти склали цілий перелік.

Характерні недоліки підручників:

  • невідповідність Держстандарту початкової освіти та Типовій освітній програмі;
  • невідповідність принципам компетентнісного навчання;
  • застарілий контент, що відзеркалює наукові парадигми минулого;
  • брак наступності авторської методичної лінії в певних циклах навчання, що призводить до дисонансу;
  • недостовірність інформації, фактологічні помилки;
  • порушення структурування матеріалу — порушення логіки формування понять;
  • «менторські», нецікаві для учнів тексти, що не сприяють діалогу та розвитку критичного мислення;
  • орфографічні, стилістичні помилки, невідповідність складності тексту віковим особливостям дітей;
  • нецілісна, несучасна візуальна стилістика;
  • гендерна поляризація (стереотипне подання ролі хлопчиків і дівчаток, чоловіків і жінок).

Наприклад, у підручнику за 2-й клас «Я досліджую світ» є речення з 34 слів: «У другому класі ви помандруєте далі сторінками підручника, щоб зрозуміти себе і інших людей, дізнатися більше про свій рідний край і Україну, потоваришувати з представниками різних народів світу та захопитися неймовірними винаходами й досягненням людства». Або таке складне речення: «Ви оціните громадянські права та обов’язки людини, внесок українців у світові досягнення, усвідомите необхідність злагодженого співжиття і співпраці людей, осягнете історію та державні символи України». Це надто складно для сприйняття дітей, зважаючи на їхні вікові особливості.

Проблемні питання інколи поставлені недоречно чи незрозуміло. Скажімо, дитині пропонують у тексті знайти відповідь на питання, чому листя жовте. А далі ось таке: «Рослині для життя потрібні світло, тепло та волога. Восени, коли світла стає менше, а повітря холоднішає, рослини починають готуватися до зими і скидають листя». Як бачимо, текст не містить відповіді чи посилання, на основі якого можна зробити висновок.

У 1-му класі вчимо диплодоків

Порушення логіки, коли питають зовсім не те, що треба відповідати, теж трапляються. А діти потім залежать лише від чуйності вчителів. Адже якщо підходити формально, правильну відповідь дати важко. Приміром, у підручнику математики намальовано трьох динозаврів, треба обрати найбільшого, адже діти просто мають розрізняти «великий» та «малий» об’єкти. Динозаври різних видів та різного кольору. Замість того, щоб попросити показати найбільшого чи назвати його колір, просять дати назву найбільшого динозавра. Звідки дитині знати, що це — диплодок? Адже формально — це єдина правильна відповідь.

Є помилкові назви. Скажімо, у підручнику за 2-й клас «Я досліджую світ» намальований сірий журавель, а підписаний він як «сірий сорокопуд». А в підручнику «Українська мова» за 2-й клас птаха, який має наукову назву мартин, названо чайкою, і немає пояснень, що так кажуть у народі.

Також залишається велика кількість русизмів. Метелик «павиче око» названий «павлине око». Серпокрилець — так називається українською птах, якого підписали як «стриж».

Застаріла «візуалка» не робить актуальними підручники. Образи, які зображуються, далекі для сучасних дітей, котрі виховуються на зовсім інших книжках та мультфільмах. Наприклад, у підручнику «Мистецтво» для 1-го класу зустріч з театром зображена як рядки синьо-зелених крісел у порожній кімнаті. А юні глядачі — дівчата в однотонних сукнях і таких самих бантиках та хлопчики в темних штанцях. Тож експерти вважають, що зображено неестетичне приміщення театру та «старомодних» дітей. Художники в різних підручниках стереотипно зодягнені в берети та довгі шарфи. Також було зауваження, що навчальна література перенасичена образами з радянських мультфільмів: Незнайка та його друзі, крокодил Гена і Чебурашка трапляються на сторінках надто часто.

Конкурс підручників автоматизують

Найбільша проблема якості підручників — питання неякісної експертизи (нефаховість деяких експертів, відсутність систематичного навчання, сертифікації та підвищення професійної кваліфікації експертів, відсутність відповідальності експерта за достовірність експертизи).

У 2020 році головне завдання — організувати Конкурс проєктів підручників 4-го класу НУШ на основі тих самих документів МОН, які діяли до цього. Але при цьому значно підвищити якість експертизи. По-перше, робота з експертами — відбір та навчання спільно з Фінським проєктом підтримки Нової української школи. До слова, ці зміни були впроваджені ще влітку 2019 року, зокрема, близько 200 експертів, які проводили експертизу підручників цьогоріч, були зобов’язані пройти навчання. По-друге, розроблять автоматичний модуль «Експертиза», що має звести до мінімуму можливість суб’єктивного втручання в результати конкурсу, дасть змогу організувати дистанційну роботу експертів.

А ось конкурсні процедури проєктів підручників для 5–6-х класів НУШ планують ввести у 2020–2021 роках. Тоді буде введено окремий етап — конкурс авторських концепцій підручників і навчально-методичних комплексів. Адже проблема, яку час від часу діагностують — автори не можуть забезпечити наступності, коли неможливо лінійкою певного авторства забезпечити цикл навчання. Тобто зважатимуть на всі підручники циклу: для 1–2-х, 3–4-х, 5–6-х, 7–9-х та 10–12-х класів. А ще на те, які до них є посібники для вчителя, робочі зошити учнів і решта необхідних матеріалів. До безпосередньо конкурсу підручників допускатимуться лише ті, хто пройшов цей конкурс авторських концепцій.

Введуть перевірку мовної культури

Експертиза підручників теж зазнає певних змін. Окремо виділять науково-методичну експертизу — це будуть найсерйозніші оцінки щодо доцільності допуску для подальшого проходження конкурсу. А вже потім проходитиме експертиза психолого-педагогічна, антидискримінаційна, дизайнерська, як і раніше відбувалося. Додадуть також експертизу мовної культури.

Планують зменшити до мінімуму суб’єктивність оцінювання, а для цього автоматизувати більшість процесів проведення конкурсу та експертизи (подання проєктів, шифрування та дешифрування, розподіл між експертами, підрахунок балів та рейтингів, замовлення підручників тощо). Також введуть нові критерії оцінювання. Вони мають враховувати сучасні наукові дослідження, специфіку кожного предмета чи інтегрованих курсів, введення шкали балів. Оскільки створення підручників вимагає чимало часу, хочуть давати на це два роки, а не один, як сьогодні.

Залишити відповідь