Верховна Рада проголосувала за зміни в Держбюджет 2020 року в умовах пандемії COVID-19. Видатки з більшості галузей суттєво урізали для створення спеціального фонду боротьби з коронавірусом. Освіта не стала винятком: із закладених на 2020 рік 44 мільярдів гривень у неї забирають 3,7 мільярда. «Освіторія» запитала в МОН, наскільки сильно це вдарить по освітній сфері та за який час і за допомогою яких кроків можна «залатати» суттєві бюджетні прогалини.
Бюджетна галузь освіти в державному бюджеті України на 2020 рік була досить збалансованою. Будь-які зменшення видатків, безперечно, впливатимуть на сферу освіти. Та, розуміючи складність ситуації, нам вдалося зберегти критично важливі для МОН програми:
1 мільярд гривень субвенції на Нову українську школу
500 мільйонів гривень субвенції місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів»
100 мільйонів гривень на створення навчально-практичних центрів професійно-технічної освіти
Майже 300 мільйонів гривень для Національного фонду досліджень
Кошти на оновлення друкарського обладнання для виготовлення тестових зошитів на ЗНО.
Але після виходу країни з карантину, гадаю, ми ще повернемося до перегляду бюджету і можемо змінити ситуацію в кращу сторону.
Субвенція на Нову українську школу
Було
1,4 мільярда гривень
Залишилось
1 мільярд гривень
Субвенція на НУШ у прийнятих змінах до бюджету залишилась у сумі 1 мільярд 60 мільйонів гривень. У цій сумі передбачені кошти, які будуть скеровані для закупівлі дидактичного обладнання, комп’ютерної техніки й парт для першокласників у 2020–2021 навчальних роках. Нам важливо продовжити реформу Нової української школи, створити нове освітнє середовище. Восени першокласники навчатимуться в належно облаштованих класах. Необхідна кількість коштів для цього в новому бюджеті є.
361 мільйон гривень, які забрали — це кошти, передбачені для підвищення кваліфікації вчителів початкової школи та вчителів 5–11 класів. Зараз триває період карантину і є обмеження щодо проведення різноманітних масових заходів. Ми розуміємо, що до питання проведення підвищення кваліфікації педагогів доведеться повернутися після того, як епідеміологічна ситуація стабілізується.
Програма «Спроможна школа для кращих результатів»
Було
1,5 мільярда гривень
Залишилось
500 мільйонів гривень
«Спроможна школа для кращих результатів» — субвенція місцевим бюджетам, яка була передбачена для закінчення зведення «шкіл-довгобудів», для створення нового освітнього простору, оновлення інтер’єрів, проведення капітальних ремонтів, закупівлі обладнання в новозбудовані школи.
Також був прийнятий порядок використання коштів по цій субвенції. Обласні державні адміністрації подавали пропозиції щодо розподілу субвенції в межах 1,5 мільярда гривень загального фонду та 2 мільярди спеціального фонду. Залишилось пів мільярда гривень. Тож найближчим часом розпочне роботу Комісія МОН щодо розгляду проєктів, які подавались обласними державними адміністраціями.
Субвенція на соціальний захист педагогічних працівників
Наскільки зменшилось
на 1,5 мільярда гривень
Субвенція на соціально-економічний захист педагогічних працівників передбачала дві складові. 2,2 мільярда гривень — освітня субвенція із врахуванням контингенту учнів на 5 вересня 2019 року. Ця субвенція вже скерована адміністративно-територіальним одиницям і була врахована в місцевих бюджетах. 1,5 мільярди гривень — це була субвенція для молодих учителів зі стажем педагогічної роботи до 10 років. На жаль, поки її не вдалось зберегти. Впевнена, як тільки Україна повернеться до нормального життя не в умовах карантину, ми зможемо повернутися до роботи над реалізацією виплати цієї субвенції.
Для нас дуже важливо, що збережено зарплатні видатки закладів вищої освіти (зарплату, комуналку) — понад 16 мільярдів гривень, а також видатки на стипендії. Завдяки реформі фінансування вищої освіти кошти витрачаються набагато ефективніше, — обсяг фінансування кожного університету залежить від результатів його роботи. Я щиро переконаний: логіка будь-яких змін у бюджетному процесі має бути заснована саме на ефективності видатків. Ефективність кожної витраченої гривні має бути доведена.
Саме зараз ведемо роботу над документом, який визначає граничні стелі видатків для різних міністерств на 3 роки вперед. Це буде трирічна бюджетна декларація на 2021–2023 роки, завдяки якій плануємо відновити втрачені в нинішніх умовах видатки на освіту. Адже інвестиції в освіту та науку зараз — це сотні й мільярдів гривень для ВВП країни в майбутньому. Про це не слід забувати навіть в умовах можливої економічної кризи.
Кошти для Фонду розвитку закладів вищої освіти
Наскільки зменшилось
250 мільйонів гривень
Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень
Наскільки зменшилось
400 мільйонів гривень
Бюджетні видатки на розвиток вищої освіти, на жаль, завжди були скромними. Від цього якість вищої освіти суттєво страждає. Відтепер заплановані кошти, на які ми покладали великі надії (загалом 650 мільйонів) також зникають. За таких обставин особливо цінними є попередні домовленості зі Світовим банком, який уже погодився надати нам пільговий кредит на інвестування в дослідницьке обладнання та інші важливі сфери розвитку українських університетів. Протягом цього року плануємо завершити формальні процедури й підписати документи для отримання коштів.
Є і хороші новини: збережені всі видатки Національної академії наук та галузевих академій наук.
Дуже важливо, що збереглось (хоч і не в повному обсязі) конкурсне фінансування Національного фонду досліджень. Тут фінансуватимуть науку незалежно від приналежності науковців до установи чи університету. Відтерміновувати цей проєкт — означало б поставити на ньому хрест.
Збереглося конкурсне фінансування від самого МОН — це понад 800 мільйонів гривень, які підуть на реалізацію наукових проєктів, які університети подають на конкурс до Міністерства освіти.
