#ВчителіВажливі: Як вчитель із Запоріжжя навчає дітей з вадами слуху створювати роботів і сонячні панелі

Хто ж цього року стане переможцем з десяти найкращих вчителів? Поки це невідомо, продовжуємо знайомити вас з ТОП-10 премії Global Teacher Prize Ukraine. Серед них Олександр Жук — вчитель інформатики із Запоріжжя, який не лише вивчив жестову мову, ділиться з дітьми тонкощами IT та створив енергокоманду, а й сам три роки поспіль перемагає в математичному конкурсі з усного рахунку.

Педагог попри всі перепони

29-річний Олександр і гадки не мав років десять тому, що стане педагогом. Когось до цієї професії підштовхує доля: продовжують династію вчителів або беруть приклад з улюбленого викладача. Олександрові доля немов ставила перепони. Він вчився на економічному факультеті. А уроки здавалися йому уособленням всього жахливого, негативного. 

У 9 років він пережив трагедію. Після батьківських зборів незадоволений успіхами сина тато наказав дитині повторювати таблицю множення: мовляв, зараз вийду подихати повітрям, повернуся і перевірю. Хлопчик вчив і чекав, чекав і вчив. А тата все не було й не було. Адже саме в ці хвилини він загинув. Вивчена таблиця множення, яку вже ніколи не розказати татові, — останні спогади про нього.

Така душевна травма, звісно, давалася взнаки: хлопець взагалі зненавидів школу. Але дорослим він вирішив розібратися з тим, що залишилося в душі. Для цього довелося стати психологом — закінчити відповідний факультет Запорізького національного університету. І після всього Олександр зрозумів: будь-що хоче бути вчителем.

Навіщо знадобилася жестова мова

Олександр Жук — сурдопедагог. Ще один незвичайний вчинок: він захотів вивчити жестову мову, хоча ні серед рідних, ні серед знайомих не було людей з вадами слуху. Хлопець пішов працювати спочатку соціальним педагогом до дітей з вадами слуху, а потім отримав освіту на дефектологічному факультеті Київського педагогічного університету ім. Драгоманова. Нині ж він працює в Запорізькій спеціальній школі-інтернаті «Джерело» та ще й навчає інших вчителів інклюзивних підходів.

«Колись, ще у 20-річному віці я зіткнувся з глухим підлітком, який намагався щось пояснити мені мовою жестів, — ділиться Олександр. — Він був дуже нещасним та невдоволеним, що я не розумію його. І тоді я вперше замислився про те, як такі діти здобувають освіту, як вони стають на ноги та які труднощі їм доводиться долати. З’явилося бажання не жаліти таких дітей, а допомагати їм — бути для них опорою».

Нині вчитель проводить майстер-класи, тренінги, зустрічі з питань інклюзивного навчання для педагогів школи та Запорізької області. Разом з колегами він написав наукову працю щодо командної роботи в інклюзивному навчанні дітей з порушеннями слуху.

Як вчитель інформатики Олександр Жук звик мислити алгоритмічно. Тож розробив чітку триступеневу модель по роботі з учнями: базова команда, шкільна команда та команда підтримки школи. У ній враховано обсяг та способи передачі інформації, етапи спільної праці. Так, до команди підтримки входять фахівці слухопротезування, фізіотерапевти, логопеди, психіатри, сімейні лікарі, соціальні працівники тощо, з якими вчителі налагоджують тісний контакт заради реабілітації та навчання дітей. Ця наукова робота здобула срібло на Міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті».

Чим зайнята енергокоманда

Організації командної роботи Олександр Жук навчався і під час культурно-освітньої поїздки «Україна — Грузія: True or False», влаштованої в рамках програми Erasmus+. Він був одним з двох учасників від України, яких відібрали з-поміж усіх кандидатів. До слова, Олександр не лише любить подорожувати, відкривати для себе нові міста та країни, а й налаштовує на це учнів.

«Показую свою вільну позицію по життю і вірність планеті як матері, — пояснює Олександр Жук, — щоб діти розуміли, що світ великий, можна бачити нові місцини і відкривати нові можливості, але треба його берегти. Намагаюсь виховати з них громадян світу».

Екологія для дітей з особливими освітніми потребами — це не просто модний тренд чи наслідування дорослих. Це змога відчути себе важливими, корисними для планети. Тож екологічні проекти останні три роки — улюблена справа школярів. У закладі навіть працює енергокоманда з 15 учнів. Вони займаються просвітою для однолітків та молодших школярів, ведуть енергомоніторинг споживання ресурсів школою, енергоаудит будівлі та пропонують енергоощадні заходи.

Куди поділися 22 тонни шкідливих газів

У 2018 році учні школи-інтернату почали користуватися додатком «Кліматичні краплі», здійснюючи екологічні вчинки. Їздять на велосипеді, висаджують дерева, роздільно збирають та компостують відходи, щорічно висаджуються зелені насадження та підтримують ідеологію вторинного використання вживаних речей. Успіхи вражають: понад 22 тисячі крапель, тобто в атмосферу не надійшло понад 22 тонни парникових газів.

Звісно, така активність не могла залишитися непоміченою. Тож у Всеукраїнському екологічному квесті в Одесі юна енергокоманда виборола перемогу. І в проекті «Школа енергії 2.0» теж. А потім ще й влаштували для своїх родин шкільний екологічний фестиваль.

Чи пов’язані уроки інформатики та екологічна діяльність? На думку пана Жука, дуже тісно. Адже новітні технології націлені на те, щоб не забруднювати довкілля, захистити планету від різких змін клімату.

Шкільні роботи та 3D-моделі

Берегти планету — це не лише збирати папір та пляшки, а й навчитися користуватися 3D-принтером, сонячними панелями та іншими інноваційними продуктами, вміти програмувати та мати IT-культуру. Усе це робить учнів Олександра Жука направду підготовленими до майбутнього, а не «нашпигованими вчорашніми знаннями».

Адже сонячні панелі та колектори, вітряки і теплові насоси зможуть забезпечити потреби в електроенергії без допомоги великих вугільних електростанцій, які забруднюють довкілля. Отже, педагог допоміг учням зібрати власну сонячну панель. Вони навчилися нею користуватися, а тепер передають ці вміння одноліткам з інших шкіл.

3D-принтери незабаром активно увійдуть у побут? Учні вже створюють свої віртуальні моделі та роздруковують їх на 3D-принтері. А ще вивчають інформатику на сучасному рівні і перемагають на міжнародних конкурсах з комп’ютерної графіки та веб-дизайну.

Розумні системи енергомоніторингу та керування дозволять керувати всіма приладами в будинку за допомогою мобільного телефону? Діти навчаються створювати прості прилади та роботів з наборів LEGO. І вже побували на Dnepr Robo Battle-2018 та регіональному фестивалі FIRST LEGO League у Харкові.

Рахувати без калькулятора та паперу

Про IT-культуру колег пан Жук теж подбав. Провів курс, присвячений мережевим технологіям для 20 вчителів та вихователів школи-інтернату. Ішлося про те, як соціальні сервіси можна використовувати в освітній діяльності.

Утім, учні Олександра ставати пасивними користувачами супертехніки теж не збираються. Доводять, скажімо, що вміють рахувати і без калькулятора. Школа торік посіла 9-те місце в змаганнях з усного математичного рахунку Прангліміне-2017. А цього року учень Ростислав Шатохін виборов 3-те місце в Запорізькій області в цьому змаганні.

На онлайн-тренажері необхідно блискавично швидко вводити відповіді на математичні завдання. Заборонено використовувати гаджети і навіть ручку та папір. Дітям є на кого рівнятися: сам Олександр три роки поспіль входить до трійки переможців у цих змаганнях. Так, у 2018-му він переміг на обласних змаганнях.

Дивлячись на молодого, енергійного та успішного вчителя, який говорить їм, що в житті вони зможуть всього домогтися самі, діти з особливими освітніми потребами починають з надією дивитися в майбутнє.

Залишити відповідь