вчителька української мови та літератури
Автор зображення: Андрій Єрмоленко
Напередодні 9 березня, дня народження Тараса Шевченка, — дати, яку щороку пафосно й масштабно відзначають в Україні, розмірковуємо про те, як зробити класика доступним і сучасним. Та чи варто осучаснювати взагалі? Пропонуємо чотири ідеї для уроків, що дозволять зробити Тараса Григоровича ближчим та зрозумілішим для дітей.
Навіщо осучаснювати?
Чи можна стягувати з Тараса Григоровича кожух і заміняти його косухою? Дозволено садити його на байк? А якщо приміряти окуляри від сонця, то це вважатиметься блюзнірством?
Запитань, як і обмежень, — безліч, адже грань між прогресивним осучасненням і знеціненням дуже тонка.
Найважливішим для вчителя сьогодні мало би стати усвідомлення: доки Шевченко залишатиметься закам’янілою й утвердженою Академією наук, літературознавством чи міністерством постаттю на сторінках підручників, доти триватимуть учнівський спротив з одного боку і вчительське незнання, як до нього підступитися, з іншого.
Завжди будуть ті, хто цитуватиме літературознавця Івана Дзюбу: «Тараса Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе — свій час і Україну в ньому». І наполягатимуть на тому, що достатньо просто читати твори класика.
Але будьмо відверті: нам потрібні словники, довідники і коментарі, щоб зрозуміти Шевченка. А як бути в умовах шкільної програми, коли тільки й встигаєш що читати на уроці твір, навіть без пояснень?
Учитель, на жаль, фізично не може розібрати детально кожен текст: спершу прочитати, пояснюючи не лише значення окремих слів, а й реалії, історичні контексти, потім з’ясувати проблематику, далі проаналізувати художні засоби, і згодом, що не менш важливо, дати простір учням для письмової роботи, креативного чи компаративного завдання.
Світ героїв Шевченка, та й самого автора, надто далекий від сучасних дітей, їхніх інтересів та цінностей. Як зробити проблеми з творів класика, мотивацію його персонажів та декорації доби ближчими й зрозумілішими? Як адаптувати і наблизити ті реалії до сьогодення? Як зруйнувати стіну упереджень та визволити Шевченка з полону стереотипів? Дуже серйозні запитання, пошук відповідей на які вимагає часу та зусиль.
А ми поки пропонуємо способи висвітлення тих амплуа Тараса Шевченка, які можна колективно розглянути разом з учнями на уроці. Або ж залишити на самостійне опрацювання у форматі проектної групової роботи.
Революціонер
Для того щоб розглянути цей образ, запропонуйте учням подумки повернутися у 2014-й, на барикади. Адже саме напередодні святкування 200-ліття Шевченка, під час Революції гідності, він був найбільш цитованим автором.
Запропонуйте учням поміркувати: чому не громадянська лірика сучасних українських письменників, а саме твори Шевченка захоплювали під час цих подій маси?
Попросіть школярів подумати: що сприяло тому, що класик зі шкільної програми вмить заговорив прозорими й актуальними в той період словами?
Шевченко-революціонер фізично не перебував на барикадах, але присутність Тараса Григоровича була помітною та відчутною: його слова були на щитах, його образ поряд із образами Лесі Українки та Івана Франка охороняв вулицю Грушевського. Він і сам брав у руки биту чи шину на ілюстраціях сучасних художників.
До 200-ліття саме на Майдані режисер Сергій Проскурня знімав короткі ролики, у яких діячі культури читали улюблені рядки класика. Серед інших «Кавказ» читав і Сергій Нігоян.
Художник
Чому ми менше знаємо Шевченка-художника? Українці — літературоцентрична нація, тож, у принципі, про своїх художників, музикантів, театралів завжди знають менше, ніж про письменників.
Проте можна переказати дітям або почитати разом уривки повісті «Художник». Про те, як молодий автор познайомився з богемою Петербурга, як його прийняли, чому підтримали.
Можна розглянути роботи, які створив Шевченко в кожен з періодів життя: портрети друзів та сучасників (ще раз пригадати, кому автор присвячував тексти); роботи, створені в Академії мистецтв (тут і «Циганка-ворожка», і «Катерина»); твори, написані під час заслання.
Нехай діти по групах подивляться на роботи автора і з’ясують, яким же був Шевченко-художник, у яких техніках працював, які теми порушував, чим переймався?
Геній, Батько, Пророк і Совість нації
Тут можна навести суху статистику, яка покаже масштаб присутності автора в нашому повсякденні: скільки пам’ятників Шевченка по світу, що названо іменем класика (населені пункти, університет, вулиці, бульвари й площі, конкурси і державні нагороди).
Іноді варто не лише самому читати, а й отримати порцію «коментованого читання». Подивитися зі сторони на Генія, Батька, Пророка і Совість нації допоможуть відео-матеріали, які є достатньо промовистими та можуть бути сприйняті без вчительського коментаря.
Наприклад, 4-серійний фільм Юрія Макарова «Мій Шевченко», лекція Оксани Забужко про перезавантаження Шевченка, телевізійний сюжет про Шевченка-пророка та музичний проект сестер Тельнюк, які розставляють власні акценти сприйняття письменника.
Рок-зірка
Сьогодні письменники дедалі частіше стають учасниками музичних проектів й уявляють себе рок-зірками. Вони збирають зали й заряджають енергетикою, аудиторія підспівує, скачує альбоми й цитує пісні, купує квитки на концерти частіше, ніж поетичні збірки.
Так, у Сергія Жадана проект із харківським гуртом «Собаки в космосі», у Юрія Андруховича — із польським Karbido, Дмитро Лазуткін запрошує на виступи «Артерії». Запропонуйте учням поміркувати: із ким був би проект у Тараса Григоровича?
Можна знайти звучання текстів Шевченка і як хіп-хопу, і як тяжкого року. Попросіть учнів подумати, як музика по-новому розставляє акценти у творах?
Найяскравішими є музичні інтерпретації «Мені однаково» від «Скрябіна», пісні від учасників шоу «Голос країни» чи «Х-фактор», «Бандуристе, орле сизий» у виконанні Ірини Білик, «Садок вишневий» від гурту «Мертвий півень».
Якщо в класі є діти, які займаються музикою (а це покоління дуже перейняте реп-культурою), запропонуйте проекспериментувати з творами Шевченка й зробити власний новий хіт. Не виключено, що саме це завдання захопить дітей і підштовхне знайти «свій» текст у «Кобзарі».
