Як барабани допомагають вивчити англійську

Замість полохливого пригадування завченої теми дитина на уроці може співати, грати на барабанах, танцювати. Про те, як музика та рухливі ігри допомагають на уроках іноземної мови Наталя Джеддок та Наталя Сандул розповіли на майстер-класі «Ритмічне барабанне коло на уроках англійської» під час Дня відкритих дверей Новопечерської школи.

Повторюємо під ударні

Певно, найгучнішим із 40 майстер-класів, які змогли відвідати гості школи, освітяни з усієї України, став саме той, де грали на ударних інструментах. Величезні барабани розставлені колом, спільний ритм об’єднує та бадьорить, усім весело, усі зосереджені на тому, щоб сказати фразу «Нумо грати на барабанах» англійською — «Let’s play the drum», а замість останнього слова вдарити по барабану. Вчителька постійно змінює ритм і темп у нових прикладах, а диригуванням регулює гучність. Тож учень зосереджений на тому, щоб правильно відтворити їх, а речення іноземною мовою повторює автоматично. І вони закріплюються без нудного зубріння.

Діти мимоволі тренують пам’ять, увагу, кмітливість, вчаться прислухатися до різних акцентів та інтонацій. Це допомагає школярам звучати природніше, коли говорять англійською. Можна додавати ще й співи, особливо якщо для учнів та разом з ними співає носій мови. Так легше відчути інтонаційні моделі розмовної мови, досягти точності в артикуляції. Скажімо, якщо мета уроку — вивчити складні речення з сурядним та підрядним зв’язком, можна кілька разів проспівати та простукати кожне просте речення. Потім частини поєднуються і додаються сполучники, підкреслені ритмом або гучністю.

Готуємо «торт із ритмів»

«Відбарабанити» можна не лише разом, а й по черзі: питання та відповідь. Учням значно легше, ніж за традиційного навчання, даються монологи та діалоги. Пані Наталя навіть продемонструвала, як створити такий собі «торт із ритмів»: одна група робить «бісквіт», друга відповідає за «крем», а ще одна додає «прикраси». Три ритми накладаються і створюють складний ритмічний малюнок. А головне: на таких веселих музичних заняттях зникає страх помилитися, негативне ставлення до опанування нової мови, зневіра у власних силах.

Деякі техніки, на думку тренерів, можна застосовувати на будь-яких уроках: у початковій школі чи на математиці, мові. Якщо учні втомилися, варто влаштувати п’ятихвилинку «body percussion» — музики тіла, найдавнішої форми мистецтва. Адже відчуття ритму в людині закладено через найбільш знайомі для нас звуки: серцебиття і дихання. Про що йдеться? Усе просто: треба в певній послідовності всім разом плескати в долоні, топати ногами, клацати пальцями, плескати по колінах.

До «класичних звуків» можна додати й інші: наприклад, терти долоні, надувати щоки і стукати по них, пирскати, свистіти, деренчати і навіть бити себе в груди, видобуваючи вібрації. Спочатку вчитель демонструє, а учні повторюють. Потім по колу кожен пропонує свій ритм і своє поєднання рухів, а клас підхоплює.

Три руханки для уроків іноземної

Тренери показали ще й чимало рухливих ігор для початкової школи без музики, які роблять урок англійської енергійним та радісним. Наприклад, така вправа: вишикуватися за англійським алфавітом за першою літерою свого імені. Та ще й зробити це мовчки, лише показувати літери пальцями, як вдасться.

Техніка «body line» — учні в підгрупі отримують по 1–2 слова з розрізаного на частини речення. У складнішому випадку кілька слів пропущені, тож їх треба вставити. Завдання: з плакатиками-словами стати в правильному порядку, щоб утворити речення.

Ще один варіант порухатися: у класі є чотири фліпчарти, на яких написані завдання. Наприклад: «5 частин тіла, яких у нас по дві», «5 назв тварин з 3 літер», «5 речей, які роблять вранці з sh», «5 слів без «е» та «а». Учні мають обійти всі ці «зупинки» та написати відповіді.

Як «перемішати» учнів

Один з важливих моментів під час викладання іноземної мови — щоб діти вчилися комунікувати з кожним однокласником (а потім — з різними людьми), розуміти вимову, різний темп мови. Для цього треба безболісно розділити друзів, братів і сестер, зробити так, щоб партнери по завданнях постійно змінювалися. Ось кілька способів це зробити.

Техніка «hot tongue» — «гарячий язик». Під партою закріплені папірці із запитаннями англійською мовою, на які треба дати відповіді. Саме за цими варіантами учні знаходять, з ким мають працювати, обговорюють разом і доповідають.

Інша техніка — «hot pen» — «гаряча ручка». Вчитель тримає чимало мотузок одного кольору, а учні беруться за кінці. Хто вдвох взявся з різних сторін за одну мотузку, той і працює в парі. А завдання зазвичай таке: написати кілька речень на визначену тему. На столі — чотири аркуші, кожен пише і передає сусіду зліва папірець. Кожен у групі має написати на всі теми. Спочатку ці роботи просто прикріпляють до дошки, щоб усі почитали. А коли учні вже впевнені у собі, вони підписують свої маленькі есе.

Після того як учні готові висловлюватися, вони можуть розповісти про свої улюблені книжки. «Book talk» («Розмова про книжки») — це своєрідна презентація. Це може бути просто розповідь з опорою на візуальні засоби, а можна спілкуватися від імені персонажа, зробити декорації, влаштувати ляльковий театр та навіть виготовити саморобки (наприклад, придбати два екземпляри книги, з ілюстрацій однієї вирізати персонажів, наклеїти і «оживити»).

Енергійні, життєрадісні уроки, де розмов та рольових ігор значно більше, ніж теорії — спосіб перетворити навчання іноземної мови на задоволення.

Залишити відповідь