Урок про Чорнобиль: як не налякати, а зацікавити учнів?

Автор тексту: Роман Кобрин

Трагедія на Чорнобильській АЕС є надзвичайно комплексним явищем. Говорити про неї складно, адже сама подія зачіпає теми екологічної катастрофи, смерті десятків тисяч людей, неоднозначність ядерної енергетики, проблеми радянської влади та й управлінського апарату в цілому. Як провести цікавий урок без міфотворення та спрощень? Як підступитися до складної теми з живим дослідницьким інтересом? Ми пропонуємо 6 форматів уроку про Чорнобиль.

STEM-урок для молодших школярів

Для учнів 4–6-х класів тему варто розкривати поступово через STEM-урок. Почати розмову з того, що таке енергія та звідки вона береться. Зокрема можна відкрити книжку-активіті «Технології» (видавництво «Ранок», серія «STEM-старт для дітей») та з’ясувати, чим відрізняються два типи енергії: енергія сонця (тут можна показати сонячні батареї) та енергія ядерних реакторів (у пригоді стане анімаційне відео про те, як працює реактор; його можна зупинити на 2:20 та проговорити з дітьми всі форми енергії, представлені на екрані).

Перелік проблемних питань, які можна порушити та пошукати відповіді у групах:

Що таке радіація? Чи можна її побачити?

Чи присутня радіація в природі?

Звідки людина отримує радіаційне випромінювання в повсякденному житті?

Чи є небезпечною радіація для живих істот та рослин?

Як використовується радіоактивне випромінювання в медицині, харчовій промисловості, теле- та радіотехніці?

Це дасть учням загальне розуміння стосовно того, чому людина звертається до ядерної галузі, та створить підґрунтя для подальшої розповіді про Чорнобильську трагедію.

Увімкніть п’яту серію з «Книги-мандрівки» про Чорнобиль. У ній легко та доступно пояснюється, що таке чорнобильська трагедія та які її наслідки.

Після перегляду поставте запитання, запропонуйте дітям поміркувати над тим, що вони побачили та про що дізналися:

Чому відеоролик починається із зображення Києва?

У якому місті та в якому році відбуваються події?

Як розшифровується абревіатура ЧАЕС?

Що трапилося на атомній електростанції?

До яких наслідків це призвело? Чому події на Чорнобильській АЕС вважаються трагедією?

Чому люди не живуть у Чорнобильській зоні?

Хто веде оповідь у відео? Чому саме цей герой?

Що ще знають учні про Чорнобиль?

Запропонуйте учням письмове завдання: у трьох реченнях описати, про що розповідається в ролику.

Поєднання розповіді про радіацію та історії з анімаційного ролика дає змогу продовжити розмову про ядерну енергетику. Варто наголосити, що електрика з атома — неоднозначне явище. З одного боку, вона приносить користь, адже дозволяє виробляти багато електроенергії, з другого — сама присутність радіоактивних матеріалів штучного походження є смертельно небезпечною для всього живого на нашій планеті.

Коротка історія реактора

У 2020 році друком вийшла книжка Катерини Міхаліциної та Станіслава Дворницького «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» (видавництво «Портал»), що увійшла в шорт-лісти різних книжкових премій. Сама по собі книжка інтерактивна, передбачає, що читач активно взаємодіятиме з нею: там багато задачок на «знайди предмет» і QR-коди з розширеним описом. Розгляньте ілюстрації міста після трагедії та обговоріть ті деталі, які ви помітили. Запропонуйте дітям створити кросворд із понять, які є у книжці. Здійсніть спільну мандрівку її сторінками.

Обговорення серіалу «Чорнобиль» зі старшокласниками

Мінісеріал «Чорнобиль» (виробництва HBO) є довгим і складним. Однак він визнаний найкращим телефільмом 2019 року, що свідчить про його високу художню якість. Дайте попереднє завдання переглянути мінісеріал «Чорнобиль» (зауважте, що для розмови в класі достатньо переглянути першу серію, яка візуалізує сам момент вибуху і реакцію на нього з боку працівників електростанції, влади та мешканців міста). Це дасть змогу відчути трагедію на емоційному рівні і зрозуміти загальну атмосферу, яка панувала навколо вибуху реактора.

На уроці необхідно проговорити побачене в серіалі, зокрема зосередитися на таких питаннях:

Чому відбувся вибух на четвертому реакторі? (Професор Легасов на самому початку пояснює, що винна влада, а не працівники станції).

Чи можна було уникнути трагедії? (Неможливо дати однозначну відповідь. Та розсекречені матеріали КДБ свідчать, що те, як відбувалось будівництво станції, фактично унеможливлювало уникнення аварії).

Чому ніхто не боявся вибуху? (Бо мало хто знав про ядерну небезпеку та її вплив: більшість ліквідаторів не розуміли, з чим мають справу, і це добре показали в серіалі).

Як зреагувала радянська влада? (У першу чергу недбало, ніби нічого й не сталось. Потім замовчувала реальні наслідки трагедії, зрештою героїзувала ліквідаторів та «покарала винних» в аварії).

Чому трагедія стосується не тільки ліквідаторів, а й усіх людей у цілому? (Бо радіація — це не одноразова акція. Окрім загиблих під час ліквідації, постраждали всі, на кого потрапили частинки викинутих у повітря радіоактивних нуклідів. Це призвело до ракових захворювань, зокрема й у тих, хто народився після трагедії. Пригадайте сцену на «Мосту смерті»).

Чорнобильська трагедія як каталізатор розпаду СРСР

На основі матеріалу розкажіть учням про те, як вибух на ЧАЕС став каталізатором розпаду Радянського союзу. У статті наголошено на двох основних чинниках:

  • втрата довіри населення до влади. Приховування інформації про наслідки вибуху на ЧАЕС та її масштаби призвело до обурення громадян. Зокрема, з’явилися такі рухи як «Зелений світ» та Союз «Чорнобиль», які перетворилися на потужну політичну силу;
  • економічна криза, яка настала після ліквідації трагедії. «Історики оцінюють, що від 20 % до 30 % ВВП тодішнього Радянського Союзу було кинуто на ліквідацію наслідків Чорнобиля».

Задля перевірки закріплених знань проведіть бліцопитування:

Яка європейська країна першою повідомила світ про аварію на ЧАЕС?

Скільки було «правд» про аварію? Чому саме три?

Як називались громадські рухи, які виникли внаслідок аварії?

Яку частку ВВП витратили на ліквідацію аварії?

Що таке «політика гласності»? Чи була вона повністю реалізована? (Приклад з ЧАЕС свідчить, що ні).

Яке символічне значення мала ЧАЕС для Радянського союзу до аварії?

Мапа наймолодшого міста України

Славутич — нова домівка евакуйованих із зони відчуження, ліквідаторів та енергетиків. Місто є наймолодшим в Україні, адже перші мешканці заселилися туди лише в 1988 році, а будували його майстри та архітектори з Баку, Тбілісі, Єревану, Риги, Таллінна.

Перегляньте відео (до 8:49). Розділіть клас на групи та запропонуйте кожній намалювати карту Славутича (у ролику є багато кадрів з висоти пташиного польоту). Додатковим завданням може бути опис інших районів, окрім Єреванського та Ризького.

Опісля влаштуйте брейн-ринг із такими запитаннями:

Де географічно розташований Славутич? Між якими річками?

Коли місто збудували?

Скільки в ньому районів?

У чому унікальність кожного району?

Чому в Славутичі ведучий почувається «як у санаторії»?

Яку частку населення міста становлять діти?


Додаткові матеріали для вчителів:

Про вплив радіації на тіло людини читайте у брошурі «Радіація і шкода для здоров’я людини» від BEYOND NUCLEAR. 

Про природу зони відчуження слухайте подкаст «Тварини Чорнобиля» від наукового журналу «Куншт», читає Наталія Жижченко (ONUKA).

Поділитися цією статтею