Навчальні застосунки та платформи полегшують роботу вчителів на уроках і допомагають дітям самостійно опановувати матеріал. Розповідаємо про застосунок для початкових класів «Вивчаю — не чекаю», який розробили ГС «Освіторія» та War Child Holland у партнерстві з Міністерством освіти і науки України. Застосунок уже має десктопну версію, тож працювати з ним ще зручніше. Як перетворити кожен урок на гру — розповідають самі вчителі.
Що таке «Вивчаю — не чекаю»?
Це застосунок для учнів 1–4-х класів для вивчення математики та читання за українською програмою. Мета застосунку — допомогти дітям початкової ланки в навчанні, використовуючи те, що вони вміють робити найкраще — гратися. Тому застосунок «Вивчаю — не чекаю» містить і теоретичну складову, і ігри на закріплення тем.
Застосунок стимулює інтерес учнів до навчання, допомагає зосередженості та збереженню уваги, а також передбачає надання зворотного зв’язку та заохочення.
За допомогою «Вивчаю — не чекаю» вчитель може урізноманітнити свій урок. Наприклад, інтегрувати в нього коротке відео або гру із застосунку. Також діти можуть використовувати його для самостійного навчання.
Завантажити застосунок легко на смартфон, планшет та комп’ютер. Із цим дітям допоможе вчитель або батьки.
Педагог може створити вчительський кабінет, спостерігати за прогресом учнів і перевіряти домашні завдання, які вони виконували в застосунку. Створити кабінет можна через Google Classroom. Для цього потрібно зареєструвати всіх учнів за допомогою електронної пошти. Якщо її немає у дитини, вона може скористатися поштою своїх батьків.
Як використовувати застосунок у навчанні?
«Вивчаю — не чекаю» підійде для очних і дистанційних уроків, а також стане у пригоді дітям, які навчаються на екстернаті.
Як використовувати у класі
- Як постійний елемент уроку. Наприклад, щоразу після пояснення нової теми давати дітям гру на закріплення матеріалу.
- Запропонувати додаткову вправу із застосунку дітям, які швидше справляються із самостійними завданнями на уроці.
- Для групової роботи учнів, щоб діти допомагали одне одному з виконанням завдань.
Якщо не у всіх учнів у класі є смартфони або планшети, можна запропонувати їм виконувати завдання з «Вивчаю — не чекаю» почергово. Коли один учень працює над письмовою вправою, а інший — у застосунку, а потім вони міняються. Для цього можна створювати різні акаунти на одному гаджеті. Ще один варіант — відвести дітей до комп’ютерного класу, адже застосунок передбачений для роботи на комп’ютерах або трансляції на мультимедійній дошці чи проєкторі.
Як використовувати для навчання онлайн
- Самостійне опрацювання нової теми. Діти можуть прослухати матеріал самостійно, а тоді відреагувати в чаті, чи був він для них зрозумілим.
- Для трансляції відео. Вчитель може транслювати зі свого гаджета відео з поясненням матеріалу із застосунку, а потім провести усне опитування серед учнів.
- Гра «Онлайн-квач». Після переглянутого відео вчитель пропонує учням перейти до ігор на закріплення теми. Завдання школярів — уважно слухати результати обчислень одне одного, щоб не пропустити свою чергу. Починає, до прикладу, учитель або ж учень, якого назвав педагог. Після озвученої відповіді дитина далі має «заквачити», тобто назвати ім’я іншої дитини, яка озвучуватиме результат наступного завдання.
Також застосунок «Вивчаю — не чекаю» стане своєрідним помічником для тих дітей, які не мають можливості долучатися до уроків. Вони разом із батьками можуть опановувати математику та читання самостійно.
У додатку є низка ігор на закріплення певних тем, тобто таких, у яких немає пояснення теоретичної складової. Тому їх доречно використовувати на етапі узагальнення та систематизації знань на уроці. Спочатку учитель пропонує учням на уроці (очно чи онлайн) відпрацювати певні навички в різних формах, після чого перейти до використання застосунку. Там діти зможуть потренуватися та перевірити свої знання.
Як «Вивчаю — не чекаю» мотивує дітей навчатись
Зазвичай дітей не складно зацікавити речами, які близькі до реальних життєвих ситуацій. Коли навчання не є абстрактним, а спирається на їхній життєвий досвід і життєві потреби, та ще й підкріплене конструктивним зворотним зв’язком, то цікавість тільки посилюється.
У застосунку «Вивчаю — не чекаю» усі ці фактори враховані. Героями кожного уроку є однолітки наших учнів, які у спілкуванні з учителями або своїми друзями вивчають програмовий матеріал.
Для дітей молодшого шкільного віку однією з провідних діяльностей є гра. Саме тому для закріплення матеріалу в застосунку є навчальні ігри, що дають можливість відпрацювати математичні та читацькі навички. Так діти задовольняють свою потребу в навчанні для буденного життя та у грі як природній віковій потребі.
Якщо від початку роботи із застосунком природну цікавість дітей підкріпити, зробивши цю діяльність обов’язковою, щоденною, та ще й додати елементи зовнішньої мотивації у формі спільної роботи з батьками або друзями, то питань «грати чи не грати?» не виникатиме. Якщо дитина розумітиме мету цих занять, буде отримувати коректну інформацію про свої успіхи, то сама прагнутиме швидше взятися до роботи. Але створити всі ці передумови маємо ми — вмотивовані дорослі.
Як застосунок вже працює на уроках
«Вивчаю — не чекаю» ми переважно використовуємо на уроках математики, хоча також користуємося розділом з читання. Учні обожнюють працювати із застосунком саме на математиці, тому що там усе в ігровій і дуже доступній формі. А ще перед вправами є відеопояснення, яке діти переглядають і закріплюють той матеріал, який я їм уже пояснювала на уроці.
Зазвичай ми використовуємо «Вивчаю — не чекаю» на математиці для закріплення або повторення теми. А також на початку уроку як розігрів — хвилинка математики у стилі мозкового штурму, але по-новому — у застосунку.
Коли з’явилася версія для комп’ютерів, це значно полегшило роботу. Адже не у всіх дітей є телефони. Тож я можу транслювати додаток на смартдошку, і учні працюватимуть з її екраном.
Також ми можемо замінювати деякі вправи з підручника та зошита на категорії вправ із застосунку. Це цікавіше для дітей, їм значно більше подобається працювати з гаджетами, ніж писати. Я намагаюся шукати баланс на уроці, щоб діти працювали і з підручниками, і із застосунком.
Якщо говорити про сучасні платформи для навчання, то для мене плюс «Вивчаю — не чекаю» у тому, що всі його матеріали повністю адаптовані під шкільну програму. І діти можуть вільно користуватися застосунком, бо вони точно знають що в ньому все збігається з тим, як я викладаю на уроках.
ГС «Освіторія» створила мінікурс «Креативні уроки в початковій школі» для підвищення кваліфікації вчителів початкової школи від команди застосунку «Вивчаю — не чекаю».
