450 вчителів з 10 областей України отримали змогу розпитати про новації заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея під час фестивалю освіти «Вчителі майбутнього», який проходив 21-22 квітня у Львові. Пропонуємо найцікавіші моменти виступу.
Чому підручники для Нової української школи запізнюються
З 1 вересня першокласники навчатимуться в Новій українській школі. Щоб ця концепція якомога швидше запрацювала, у Міністерства освіти і науки нині є три головні точки докладання зусиль: зміст освіти, кваліфікація вчителів і навчальне середовище.
Якщо йдеться про зміст, то важливе значення має вибір підручників. Нині якраз відбувається конкурсний відбір проектів навчальних видань для 1-го класу. На цьому етапі працюють експерти, які робитимуть висновки щодо підручників. Останніх неочікувано багато: 19 букварів (а з урахуванням мов нацменшин, то й усі 29), 15 проектів з математики, стільки ж — з інтегрованого курсу «Я досліджую світ».
До авторів є ряд сучасних вимог у дусі НУШ: посилити вплив на розвиток психічних процесів (уміння слухати, бачити, відчувати), формувати вміння і навички, необхідні для навчання (аналізувати, порівнювати, узагальнювати тощо), а також розвивати творчі здібності. Також акцент робиться на практичні методи навчання, включення учня в активну пізнавальну діяльність.
Але дедлайни по роботі з підручниками зсуваються, а 1 вересня посунути не можна. Вже є висока ймовірність, що надрукувати та надіслати на місця нові підручники до початку навчального року 2018/2019 не вдасться. Але хай вони будуть пізніше, проте більш якісними. Не треба боятися помилок, як наші учні, треба їх швидко виправляти.
Супервізії вчителів мають стати регулярними
Друга важлива складова змін — підготовка вчителів, які працюватимуть у НУШ. Як вже відомо, вони пройдуть навчання, яке складається з очного та дистанційного курсів. Наявність двох сертифікатів звільнить викладачів від атестації, яку кожен учитель проходить раз на п’ять років.
Тренери затверджені окремим наказом міністра освіти і науки (там узагальнені дані від ГС «Освіторія», British Counсil (перепідготовка вчителів англійської мови), Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» (тренери з питань інклюзивної освіти), Інституту модернізації змісту освіти, інститутів післядипломної пед.освіти) — лише вони мають право проводити очне навчання.
Хто має проходити перепідготовку в першу чергу? Ми спеціально видали постанову Кабміну, яка вказує першочергові категорії вчителів: фахівці, які в цьому році беруть 1-й клас, а також ті, хто робитиме це у 2019-му, вчителі англійської мови, які вчитимуть учнів молодших класів. Таких фахівців аж 17 тисяч.
Певні бюрократичні нюанси розподілу коштів також вплинули на графіки підвищення кваліфікації. У березні Кабмін ще не ухвалив постанову про порядок використання коштів, тож очні сесії перенесли — якраз мають пройти. Але наївно вважати, що вчителі осягнуть усю глибину роботи за НУШ після, наприклад, дистанційного курсу.
Не треба очікувати, що вчителі з 1 вересня почнуть працювати по-новому, одразу зрозуміють, що від них вимагають. МОН вважає: дуже важливо, щоб ті самі тренери, які готували педагогів, могли виїжджати на місця, у школи, проводити регулярні супервізії, допомагати вчителям з приводу конкретних проблем. 2% від освітньої субвенції передаватимуть адміністрації школи чи засновникам (поки що не вирішено) у 2019 році на тренінги та різноманітну підтримку вчителів. А згодом буде проведено аудит на місцях, як провели підвищення кваліфікації.
До шкіл прямує 51 фура з Lego
Третя складова — навчальне середовище. Візьмемо один приклад. Одна з цінностей НУШ: через гру розвивати креативність. Тож набори для першачків LEGO мають допомогти в цьому.
На кожен клас, де понад 20 дітей, школи отримають по два плейбокси LEGO. Якщо 10-20 учнів, то один. А якщо менше 10, то нададуть матеріали школі. До нас прямує 51 фура з наборами LEGO, які розподілять по школам. Крім приватних закладів освіти — ті можуть лише закупити для своїх першокласників такі плейбокси.
Навчальне середовище поступово має змінитися. Буде закуплено новий дидактичний матеріал, меблі, кожна школа матиме комп’ютери, принтери. Уряд дав великі кошти на освіту. Головне — встигнути їх ефективно використати, адже нині в Україні не проблема грошей, а проблема правильних рішень.
Ми могли б проводити тендери на обладнання навчального середовища, тоді більше було б гарантії, що воно якісне. Але ми передаємо великі гроші в регіони, за принципами децентралізації. Утім, місцеві влади мають принаймні 5% докласти з бюджетів, щоб відчували, що доклалися до фінансування, що це і їхнє надбання.
Так само гроші на розвиток мережі багатопрофільних професійних училищ наступного року вирішили передавати на умовах конкурсу, щоб люди хотіли отримати їх, докладали зусиль на місцях і розпочинали зміни заздалегідь. Розподіл фінансів у МОН прозорий, для всіх нас гостро стоїть питання втрати репутації. Адже в людей довіри до інституцій поки що взагалі немає. Є персоніфікована — наприклад, міністру освіти Лілії Гриневич довіряють. Ми б не зробили й половини, не залучили громадський сектор, якби не її ім’я за цим стояло.
Від МОН гроші вже надійшли на місця. А далі — юридичні нюанси. Десь в областях кошти розподіляють розпорядженням голови, тоді це досить швидко. А в інших збирається для цього сесія облради, а це вже політика: десь не проголосували, десь не винесли питання на сесію чи не збиралася. Великі суми далі будуть розподіляти за тендером, на що потрібно приблизно два місяці. Тож переоформити навчальне середовище на початок нового навчального року встигнуть далеко не всі. Але все це, хоч і з деяким, можливо, запізненням, все одно буде.
Яких предметників не вистачатиме
За даними МОН, очікуються проблеми із заповненням вакансій вчителів фізики, математики, інформатики. Ці спеціалісти дедалі частіше переходять в ІТ-сферу, де зарплати в рази вищі.
Для міста гроші, які отримують вчителі, є замалою сумою, для села — цілком прийнятною, бо там просто немає роботи. Є навіть ідея, щоб замість армії три роки відпрацьовували вчителями в школі фахівці з IT-фірм.
Також планують створити для освітян окрему тарифну сітку, яка матиме 18 розрядів. Це питання обговорюється зараз в Мінсоцполітики. У минулому році вчителям підняли зарплату на 50%, у цьому МОН планує збільшити її ще (на 5-30% залежно від рішення на місцях).
Проте треба шукати інші механізми, співпрацювати з бізнесом, вдаватися до нових підходів. Бо доки наша економіка не підніметься, сильного зростання зарплат бути не може.
Важливо, щоб у регіонах не вигадували способів зекономити на педагогах. Приміром, були випадки, коли на час карантину вчителів відправляли у відпустку за власний кошт.
У які школи не можна потрапити за місцем проживання
Цього року діє правило: учні з мікрорайону мають бути зараховані до найближчої до них школи. Виняток МОН готує лише для мистецьких та спортивних шкіл, шкіл мовою нацменшин, а також білінгвальних — там, де укладені угоди з посольствами (саме вони надають перелік таких освітніх закладів). Решта спеціалізованих шкіл мають так само відкрити двері для першокласників з території обслуговування, як і неспеціалізовані школи.
Якщо учні не встигають, то з 5-го класу їх мають право відрахувати і взяти тих, що пройдуть конкурс. Постає питання з кількістю учнів. Батьки побоюються, що класи будуть переповнені. У законі чітко сказано: у класі має бути 30 учнів. Якщо більше — діти мають вчитися у дві зміни. Це краще, ніж 35-40 дітей у класі, з якими неможливо якісно працювати вчителям. У Києві третина класів має понад 30 учнів, але другу зміну не вводять — це порушення.
Якщо десь класи не дібрані, то в іншому закладі освіти — переповнені. В Україні 4 тис. шкіл, відстань між якими — менше півгодини. Особливо гостро стоїть питання недоукомплектованих старших класів. Їх не розподіляють за профілями, у більшості шкіл є лише один випускний клас.
Школи викладають старшокласникам по 17 предметів, які нікому не потрібні і які нереально засвоїти. Школи мають відкривати профільні ліцеї, хай дворічні, щоб можна було учням вибрати профіль до вподоби.
Навчальні плани дають змогу робити це, щоб у дітей був професійний вибір. МОН зазнало жорсткої критики щодо цього, особливо щодо гуманітарного профілю, де не вивчають так ретельно, як раніше, точні науки. Але це — чесно, бо навіщо ті години фізики, які старшокласники-гуманітарії відсиджують і не розуміють, як працюють прилади та діють фізичні закони? Не чекайте, коли НУШ у 2027 році дійде до старших класів, ці зміни щодо профільного навчання варто вводити вже сьогодні. Адже учні завершують школу і мають вписатися в ринок праці, адаптуватися до сучасних вимог роботодавців.
