Хоча поділ життєвих подій за календарем — досить умовний, початок нового року зазвичай стає приводом подумати про майбутнє. Освітяни також намагаються зорієнтуватися, які методики, формати, ідеї набуватимуть дедалі більшої ваги, а які відходять у минуле. Зібрали для вас глобальні тренди, що пануватимуть в освіті у 2024 році.
Новаторські теми, що здатні змінити освіту
1. Вчителі не будуть асоціюватися з оцінюванням
Є ідея, що функція традиційного оцінювання має перейти до штучного інтелекту. Вчителі займатимуться лише формувальним оцінюванням. ШІ не просто констатуватиме набрані бали, а й змінюватиме запитання під рівень кожної дитини та шукатиме причини прогалин у знаннях. Якщо під час тестування дитина дає низку неправильних відповідей, ШІ одразу скерує на пов’язані теми, які становлять підґрунтя.
Скажімо, якщо дитина вивчає ділення і не може пройти тест, ШІ попросить дати відповіді на множення. Якщо й ця тема, як то кажуть, провисає, перейде на додавання і завдання на перехід від додавання до множення. Таким чином перевірка знань стане одночасно видом навчання.
Щоб оцінювання було не вироком, а орієнтиром, тестування будуть гейміфікованими та регулярними. Діти ставитимуться до них, як до випробувань в онлайн-іграх. І так само акцент буде на можливості перейти на наступний рівень, а не на успішності/неуспішності.
ШІ миттєво розроблятиме тренувальні завдання на основі знань конкретної дитини. Освіта швидко перейде від «Усім класом працюємо над прикладом № 215» до «А зараз кожен виконує власні тренувальні вправи». Гейміфіковані, з різноманітними винагородами за проходження рівнів, ці завдання також виведуть відпрацювання навичок із зони відповідальності вчителя. А ось творчі та проблемні завдання, проєкти педагог створюватиме в час, який для нього вивільнять технології.
2. «Портрет випускника» замінить результати тестів
А ось підсумковим документом навчання, на думку багатьох американських освітян, мають бути не результати незалежного тестування, а створення всебічного «Портрету випускника» або «Портфоліо випускника». Там будуть описані soft skills та різноманітні додаткові компетенції на кшталт розряду з шахів або художньої школи. Можливо, окрім тих результатів, які описуватимуть учителі, додаватимуть незалежні психологічні оцінювання, аби уникнути упереджень та підвищити об’єктивність.
3. «Революція мотивування» визначатиме зміст навчання
Чимало досліджень та досвід альтернативних шкіл довели: успішність навчання значною мірою залежить від бажання учня навчатися. Освіта колись перейшла від примусу та фізичних покарань до переконання учнів, що «так треба». І ось акцент повністю замінюється на «хочу». Навчання силою волі, без задоволення приносить значно гірші результати, ніж за бажанням. Тому завданням освіти стає мотивація дитини. І школи намагатимуться на заняттях підтримувати різні види інтересу.
Так, дискусії та різні психологічні вправи залучатимуть цікавість до інших людей, розвиватимуть емпатію. Так званий епістемічний інтерес — задоволення від пізнання, наукове мислення допоможуть розвинути віртуальні лабораторії. Допитливість збуджуватимуть AR та VR технології, які занурюватимуть в інші історичні періоди, життя інших країн, природні зони тощо.
Також очікують допомоги від ШІ, який здатен швидко персоналізувати завдання не лише під рівень, а й під інтереси учня. Скажімо, юний рибалка розв’язуватиме задачу про вагу вилову та писатиме диктант про види вудок, а любитель кулінарії — про вагу торта та походження рецептів панкейків відповідно.
4. Робочі групи створюватимуть заради… налаштування мозку
Мізки людей, що працюють над проблемою разом, у разі успішного рішення синхронізуються, доводять дослідження. Що ближчі люди за віком та іншими параметрами, то виразнішим стає ефект. Група сильних у математиці дітей підтягує слабшого на фізіологічному рівні, а група дітей, які не мають мотивації працювати або не розуміють матеріалу, погіршують показники навіть найкращих учнів.
Тож освітяни мають зробити висновок: слід створювати робочі групи за рівнями (але не постійні класи), надавати час під навчання за принципом «рівний — рівному». А старе добре завдання «підтягнути того, хто відстає» працює краще, якщо з одним учнем із прогалинами у знаннях працюватимуть кілька тих, у кого все добре виходить. І йдеться не про пояснення теорії, а саме про спільне розв’язання завдання, коли всі працюють разом.
5. У школах з’являться фахівці з читання?
Світ очікує на нові науково обґрунтовані методики навчання читання. Більшість країн залишилися незадоволені результатами з читання своїх підлітків, які виявило глобальне дослідження PISA 2022. Хто вигадає спосіб легко навчити читати малечу, стане мегапопулярним. Методики планують перевірити та дати оцінити вчителям і батькам дошкільнят та першачків.
Найкращі методики будуть популяризувати і навчати педагогів користуватися ними. Скажімо, у Великій Британії ставлять за мету, щоб уже в першому класі діти усвідомлено читали. Деякі школи навіть вводять посади вчителів читання (раніше вчителі мови займалися також літературою та навчанням читання). Ці фахівці спеціалізуються на тому, щоб діти швидше та легше переходили від механічного впізнавання літер і складів до стадії, коли читання приносить задоволення.
6. Батькам відведуть нові ролі
Родини мають допомагати школі, стати частиною ком’юніті. Це й раніше було відомо, але нині пропонують якісно нові ролі для тат і мам.
Один з варіантів: батьків готуватимуть на онлайн- та офлайн-курсах як своєрідних тренерів зі стресостійкості та мотиваторів для їхніх дітей. І школи очікуватимуть від них не контролю за виконанням домашнього завдання, а підтримки та заохочення. Невже колись батьки отримуватимуть замість повідомлень «Заважав іншим, розберіться» такі: «Невпевнений у собі, розберіться»?
Другий варіант: допомога вчителю щодо культури та рідної мови дітей емігрантів. Учитель, приміром, у Варшаві, що зможе сказати хоч пару фраз українською, стане ближчим для української дитини, яка через війну перебуває за кордоном. А ще краще, якщо він знає поезію Шевченка та групу OMANA, якою захоплюється цей учень. А допомогти педагогу в цьому можуть батьки.
Мікрошколи — ще один з таких прикладів, який згадують у пресі як ідею майбутнього. Замість великих класів — групи по 3–7 дітей одного віку. Навчаються вони вдома в однієї з родин учнів, яка отримує за це знижку за навчання.
Роботу вихователя, організатора, помічника вчителя виконують по черзі батьки. Вони зазвичай влаштовують заняття з мистецтв, праці, спорту. Вчителі залучені дистанційно.
Один педагог може одночасно працювати на занятті з кількома мікрошколами (аж до 15). Але йдеться не просто про дистанційне навчання. Аби батьки навчилися працювати з учнями та розв’язувати безліч питань з організації навчального процесу, їх попередньо навчає та координує Центр мікрошкіл. У США кожна десята дитина вже на сімейному навчанні або в мікрошколі. Надалі прогнозують справжній бум такого формату.
7. Обдарованими опікуватиметься ШІ
Оскільки ШІ займатиметься оцінюванням, він легко виявлятиме тих, чиї бали та прогрес з певної шкільної дисципліни вищі, ніж середньостатистичні.
Якщо дитина показує виняткові успіхи, вона автоматично буде перенаправлена на загальнодоступні сервіси для обдарованих. Тож пошук здібних дітей не стане проблемою та не залежатиме від людського фактора.
Учень з асоціальної родини або той, що соромиться виявляти себе, також отримає шанс. Таким дітям запропонують різноманітні віртуальні товариства, спеціалізовані поглиблені програми, цікаві проєкти та інші варіанти реалізувати свій потенціал.
Для обдарованих школярів учителі розроблятимуть за додаткову плату (деякі європейські країни та США вводять на це бюджетні дотації) індивідуальні програми.
Популярні й раніше теми, на які роблять ставку
8. Дизайн-мислення
Більшість вчених та освітян вважають: у 2024 мають вистрілити методики, що допомагають дітям навчатися: розвиток концентрації уваги, покращення пам’яті, способи мислення. Зокрема, це може бути дизайн-мислення. З кожним роком завданням вчителя ставатиме не стільки викладання матеріалу, скільки навчання того, як дитині вчитися самостійно.
9. Покращення ментального здоров’я
Психологічне здоров’я та стресостійкість і надалі будуть у центрі уваги. Ідеться як про школярів, так і про вчителів. Тож шукатимуть нові шляхи зміцнення ментального здоров’я.
Школи впроваджують ранкові ритуали для вчителів на кшталт ранкового кола у дітей. Кожен день починається з дихальних вправ, спільного чаювання, часу, відведеного на те, аби кожен сказав про свій емоційний стан, проблеми або радості, навіть особисті (за бажання), очікування від дня.
Створюється дедалі більше порталів для психологічної підтримки та розвантаження педагогів. Наприклад, на одному з них навчають такого щоденного алгоритму: перезавантаження та спокій (дихальні вправи та інші дії для себе), ділитися радістю (допомогти колезі, дії для інших), підтримка («Я сильніша, ніж я думаю» — фрази, що можна сказати собі), покращення настрою (скажи щось приємне колезі — краще стане й тобі).
10. Навчання з опорою не на слово
Очікується, що створять більше електронних та аудіопідручників, онлайн-програм, додатків та інших засобів навчання для дітей, які нещодавно прибули до країни і погано володіють місцевою мовою. А також для учнів з дислексією та дітей з іншими особливостями, яких об’єднує ось що: читання — не найкращий варіант отримання інформації. Їх навчатимуть з опорою на слух, зображення, дотик, піктограми: вчені міркують, як робити це максимально ефективно.
11. Проблемне навчання в поєднанні із ШІ
Найкраще зарекомендувало себе навчання, де учні отримують знання та навички з власного досвіду, коли намагаються впоратися з певною проблемою. Ще краще, якщо вона не вигадана, а існує в реальному світі. Не завжди учні можуть побачити результат та наслідки свого рішення. Але якщо залучити ШІ, діти зможуть оживляти моделі та перевіряти їх у реальних ситуаціях. Учні у 2024 вже виходитимуть за рамки паперу та екрана в навколишній світ.
