Нова початкова школа: на які моделі орієнтується Україна

cover_build
Автор тексту: Аліна Мірошникова

Реформа освіти триває. Вже найближчим часом у Кабміні мають затвердити новий Державний стандарт початкової загальної освіти. За ним вже навчаються в ста пілотних школах. А з 1 вересня наступного року новації запровадять для всіх першачків. Загалом змінено 13 навчальних програм для початкових класів.

Фахівці, що працювали над проектом, орієнтувалися на західні моделі. У відділі початкової освіти Інституту педагогіки відзначили, що враховували досвід Фінляндії, США, Польщі та Болгарії. Ми проаналізували, які практичні наслідки це матиме для школярів.

usa

США

Акцент: Мистецтво спілкування. Саме це вміння опановують в американській початковій школі. Зокрема, на уроках англійської мови. Увагу приділяють усній та письмовій комунікації. Дітей вчать формулювати і відстоювати свою позицію, ефективно спілкуватися, презентувати свою індивідуальність, легко вливатися в колектив, бути цікавим співрозмовником. У Штатах це чи не важливіше за знання.

Спільне: Мистецтву спілкуватися вчать через уміння дискутувати та писати есе (викладати думки щодо певної проблеми). Наприклад, уже найменші записують у зошитах свої погляди на вчинки улюбленого мультгероя. Американські експерти кажуть, що на цьому етапі багато дітей мріють бути письменниками чи журналістами.

Така ж новація — есе — чекає на українських школярів з 3-го класу. А от контрольний переказ зник з програми 2-го класу. У 3-4-му класах менше диктантів і немає перевірки усних творів.

За американською моделлю підійшли й до розвитку усного мовлення: «складання речень за схемами» замінили на вільну розповідь.

Оцінки в США — приватна справа учня, батьків та вчителя: їх не оприлюднюють ні перед однокласниками, ні перед іншими батьками на батьківських зборах. Так само й в Україні відтепер оцінки мають ставити в щоденник учня на перерві. Лише з трьох предметів (мова, математика, природознавство) і лише з 3-го класу.

Відмінне: Вмінню спілкуватися в США сприяє сама розкута атмосфера шкіл. Діти часто сидять не за партами, а на килимку, можуть прилягти, якщо забажають, чи ходити по класу, займатися власними справами на уроці.

Спілкуванню педагоги навчають на власному прикладі: відповідають навіть на особисті запитання, діляться власним досвідом. А заняття починають з ранкового кола, де і педагоги, і діти розповідають про свій настрій та очікування.

Такі зміни неможливо запровадити законодавчо, вони мають відбутися в першу чергу на ментальному рівні.

poland

Польща

Акцент: Соціалізація та інтеграція. Дитину сприймають як маленького громадянина, члена місцевої громади.

Спільне: Учень має скласти цілісну картину світу, країни, малої батьківщини. Тож і навчають у перші три роки початкової школи без розподілу на предмети. Дітям дають підпорядкований одній темі матеріал з різних галузей. Наприклад, як пишеться слово «слон», як і де тварина живе, а також задача, де треба порахувати слоненят.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» з 1 вересня очікує і на українських школярів. Раніше це були сім окремих шкільних предметів. Тепер не зміниться викладання лише іноземної мови, фізкультури та мистецтва. А от математику та українську мову інтегрують частково: деякі теми вивчатимуть на окремих уроках.

Ще одна особливість польської початкової освіти — величезна увага до читання. Батькам «задають» читати ввечері книги за додатковою програмою і просять ставити підпис у читацькому щоденнику. Щоб не було обманів, книги навіть вимагають продемонструвати в школі і розповісти про враження.

До української системи тепер додали акцент на розуміння книг, виразність читання, а не його швидкість і темп.

Відмінне: У Польщі навіть у першачків досить великий обсяг домашніх завдань. Зазвичай їх виконують у безкоштовних групах продовженого дня. Батьки скаржаться, що діти перевантажені. Це якраз те, чого намагаються позбутися українські школи.

Багато часу приділяють соціалізації та адаптації до навколишнього світу. Щомісячні поїздки, у тому числі на кілька днів,  і регулярні екскурсії — цікавий досвід. Однак для його реалізації потрібні значні кошти.

Польських школярів рідко возять на вистави, як правило — до пожежної станції, пошти, кіностудії, різних фабрик та муніципальних установ, щоб дитина розуміла, як влаштований світ.

bulgaria

Болгарія

Акцент: Емоційний інтелект. У початковій болгарській школі велику увагу приділяють розвитку навичок емпатії. Вчать розуміти емоції і те, як вони впливають на вчинки.

Спільне: Як і в нас, діє чотирирічна початкова школа. Замість оцінок використовують смайлики. Чимало вправ і завдань спрямовані на те, щоб дитина завжди була в доброму гуморі, вчилася розуміти почуття, вміла справлятися з негативними емоціями.

Коли аналізують прочитане, наголошують, що життя не чорно-біле. Отож навіть у казкових злодіїв школярі намагаються знайти позитивні риси.

Відмовитися від пошуку негативних героїв повинні й українські вчителі. Діти мають аналізувати вчинки, а не осіб. Та розмірковувати про те, що будь-хто може змінитися на краще.

Відмінне: Усе для розвитку емоційного інтелекту — це стиль не лише навчання, а й поведінки. Наприклад, обов’язкові обійми з учителем при вході до школи. А повз дитину, котра плаче, педагог не має права пройти, не втішивши.

Часто емоційна свобода має негативні наслідки: запізнення на уроки без поважних причин, виходи з класу, коли забажається.

finland

Фінляндія

Акцент: Практика та релакс. Цінність дитинства — понад усе. А школа має готувати до практичного життя, а не до вишу.

Спільне: Фінська освіта нині в тренді, бо школярі з цієї країни демонструють дуже високий рівень знань. При цьому вони не відчувають у роки навчання жодного тиску та мають багато вільного часу.

Шестирічна початкова школа задає цей стиль. Вчителі мають бути ще й аніматорами: грати з дітьми на заняттях, розважати на перервах. Домашніх завдань немає, бо учні повинні відпочивати та розважатися.

Навчання не має бути стресом. Писати з цієї причини вчать олівцем, а не ручкою, щоб легше було стерти, якщо зробив помилку. Так дітей привчають до того, що помилка — це не критично.

Чимало часу відводять на технології та мистецтва за вибором: діти освоюють різні музичні інструменти, роблять меблі, прилади та навіть десерти для кафетеріїв.

20% резервного часу з усіх предметів та варіативні предмети у 3-4-х класах тепер введено і в українських школах. Та й домашні завдання скасовано в 1-му класі. Решту регламентовано: у 2-му класі — не більше 45 хвилин, у 3-му — 70 хвилин, у 4-му — 1,5 години. На вихідні, свята та канікули вчителі не мають права щось задавати. Заборонені домашні твори. Не рекомендують задавати зафарбовування малюнків та інші механічні роботи, що займають багато часу.

Шкільні програми в Україні за новими стандартами зробили більш «дитячими», як у Фінляндії: вилучили складні терміни, прибрали теми про господарську діяльність, видобування копалин та інші речі, що не входять у коло інтересів дитини.

Вивчатимуть електронні книги, електронні карти, сучасні гаджети. Навіть стандартні географічні карти планують замінити дитячими: захопливими ілюстрованими мандрівками.

В ідеалі, як у фінській моделі, кожна тема мусить мати конкретне прикладне застосування в житті дитини. Скажімо, математику там вивчають на прикладі покупок, приготування страв, обрахування часу на хобі тощо.

Проектне навчання — звична робота в цій моделі. Проекти готують двічі-тричі на місяць. Новий український стандарт також віддає перевагу проектам і дослідницькій діяльності. Вважається, що дитина має отримувати задоволення від самого процесу навчання.

Відмінне: У Фінляндії багато можливостей для тих, кому важко навчатися: додатковий клас для першокласників без шкільної готовності, безкоштовні послуги репетиторів, групи на 5-6 осіб з окремих предметів для тих, хто відстає. Але немає ні шкіл, ні класів для обдарованих учнів.

Незважаючи на гарну практичну підготовку, теоретичних знань дітям часом бракує. Що згодом дається взнаки у випускних класах, коли діти готуються вступати до вишів. Але вважається, що то — їхня особиста справа. Школа ж має підготувати до самостійного життя.