Нам часто доводиться чути навіть від педагогів: «прикутий до інвалідного візка», «інклюзивні діти», «глухонімі». Ці слова та словосполучення не лише некоректні, а й ображають людей з інвалідністю. Засновниця ГО «Бачити серцем» Олеся Яскевич допомогла «Освіторії» скласти словник термінів про інклюзію. Перевірте свої знання та говоріть правильно.
Хто такі діти «з особливими освітніми потребами»?
Інклюзія (англ. inclusion — включення, залучення) — процес збільшення залученості всіх громадян до активного соціального життя. І йдеться не лише про людей з інвалідністю.
Інклюзивну освіту часто сприймають виключно як навчання дітей з інвалідністю. Але це стереотип: поняття інклюзивної освіти значно ширше. Базова концепція інклюзивної освіти (ІО) — це дотримання прав усіх дітей без винятку на здобуття якісної освіти.
Коли наші вчителі говорять про дітей з особливими освітніми потребами, я часто чую: «інклюзятки». Будь ласка, не припускайтеся цієї помилки. Адже дитина з особливими освітніми потребами — це людина до 18 років, що потребує додаткової підтримки в освітньому процесі. Хто це може бути:
- діти з інвалідністю;
- діти-біженці;
- діти-мігранти;
- діти, що належать до етнічних, релігійних і мовних меншин;
- діти з неблагополучних та малозабезпечених сімей;
- безпритульні діти;
- діти із захворюваннями ВІЛ/СНІД;
- діти-сироти.
Навіть дитина, яка на певний час випала з освітнього процесу через хворобу чи інші причини, на якийсь період теж стає дитиною з особливими освітніми потребами. Адже не встигає за навчальним матеріалом і потребує додаткового часу, щоб наздогнати однолітків.
На жаль, багато українських педагогів вживають фразу «інклюзивні діти». Це неправильно. Інклюзія — процес. Тож «інклюзивної дитини» не може бути, як і «інклюзятка».
Так само непокоїть фраза про «особливі потреби» та «особливі умови для дітей з інвалідністю». Шановні, сходи з пандусом — це не «особливі умови», а необхідність і стандарт. Це зручно і потрібно для тих, хто прийшов до закладу з велосипедом, на милицях чи на високих підборах, а, може, з валізою. Усі ці люди залюбки скористаються пандусом.
Інклюзивний словник на всі випадки життя
| HI | ТАК |
|---|---|
| Особлива дитина, особятко, інклюзивна дитина, інклюзятко | Дитина з особливими освітніми потребами |
| Страждає від…/хворіє на… | Має порушення зору/слуху/опорно-рухового апарату |
| Хворий на аутизм/синдром Дауна | Дитина з аутизмом/із синдромом Дауна |
| Розумово неповноцінний, інтелектуально неповносправний | Дитина з порушенням інтелектуального розвитку |
| Загальмований, ненормальний, шизофренік | Дитина з порушенням психоемоційного розвитку |
| Заїка, дислексик | Дитина з порушенням мовлення |
| Децепешник, страждає на ДЦП, паралітик | Дитина з ДЦП |
| Колясочник, паралізований, прикутий до візка | Дитина, яка користується колісним кріслом, користувач колісного крісла |
| Сліпий, інвалід по зору | Дитина з порушенням зору, незряча дитина |
| Глухий, глухонімий | Дитина з порушенням слуху, дитина, яка спілкується жестовою мовою |
| Сурдопереклад | Жестова мова |
| Аутист, дитина дощу | Дитина з аутизмом, дитина з РАС |
| Інвалід | Людина з інвалідністю, особа з інвалідністю |
Важливо! З 2018 року слово «інвалід» вилучене з усіх законів України. Навмисне вживання слова прирівнюється до адміністративного правопорушення.
| HI | ТАК |
|---|---|
| Хвороба Дауна, даун, сонячні діти, діти сонця | Дитина із синдромом Дауна |
| Карлик, гном, ліліпут | Людина низького зросту, невисока людина |
| Напад (якоїсь хвороби) | Приступ |
| Спазматичний (спазматик) | Людина із церебральним паралічем, з порушенням опорно-рухового апарату |
Якщо в класі учень з особливими освітніми потребами: 7 правил вчителя
Правило № 1
Акцент на дитину
Пам’ятайте: перед вами — дитина, а не її особливості. Дитина з інвалідністю — окрема особистість з інтересами й уподобаннями. Нам варто змінити фокус із того, що дитина НЕ МОЖЕ, і сконцентруватися на тому, що вона МОЖЕ.
Вчителям варто сприймати індивідуальні відмінності учнів як корисний ресурс, а не як проблему.
Правило № 2
Знайомство
Ще до того, як до класу прийде учень з особливостями розвитку, в колективі слід створити сприятливу й дружню атмосферу. Для цього вчителю варто організувати окрему зустріч чи мінітренінг для батьків класу, щоб пояснити, у чому полягає особливість розвитку чи поведінки дитини з інвалідністю. Можна переглянути разом ролики про інклюзивне навчання чи конкретно про особливості розвитку або психіки саме цього учня-новачка.
Також вчителю добре було б познайомитися з батьками учня та розповісти, як все влаштовано в школі. А ще — детально поговорити про дитину. Адже побоювання вчительки інклюзивного класу теж можна зрозуміти: а раптом щось піде не за планом?
Буває і так, що батьки, наслухавшись різних історій, можуть навмисне приховати частину інформації, мовляв, «щоб дитину взяли до школи». Тож адміністрація школи має потурбуватись про створення атмосфери під час співбесіди з батьками, щоб ті відчули: вони прийшли в дружнє середовище, де їх готові не тільки слухати, а й чути.
Правило № 3
Розмова з майбутніми однокласниками
Батькам учнів варто поговорити вдома з дітьми: «До вас прийде дівчинка, яка погано бачить. Вона сидітиме за першою партою, а її зошит буде відрізнятись від твого». Або ж: «Разом із тобою у класі навчатиметься хлопчик з аутизмом. Він користуватиметься спеціальними книгами/картками. Буде добре, якщо ти і твої друзі приглядатимете, щоб ці речі завжди були поряд з ним. Або: «Якщо твоя нова однокласниця говоритиме замість слів певні звуки — це не тому, що вона якась невихована чи «не така». Вона просто не може інакше. У когось низький чи високий зріст, волосся — руде чи кучеряве. Ми різні, і в цьому особливість цієї дитини».
Правило № 4
Анкета із секретами
До першого знайомства з учителем батькам учня з інвалідністю варто розробити детальну анкету, яка розповість про всі важливі аспекти в спілкуванні з їхньою дитиною.
Саме так вчитель дізнається, що подобається цій дитині, а що ні. До прикладу, дитина потребує, щоб вчитель сідав поряд з нею, а не навпроти. Або ж не любить гучні звуки, тому треба подумати, як приглушити звук дзвоника в класі, щоб це не стало негативним тригером.
Правило № 5
Визначити суперсилу дитини
Гарний спосіб допомогти влитись у клас дитині з особливостями розвитку — визначити її суперсилу. Наприклад, вона вміє робити щось, чого інші не вміють. Дитина з порушеннями слуху користується жестовою мовою. «Чи знаєте ви хоча б одне слово жестовою мовою? Чи можете прочитати щось за допомогою шрифта Брайля? Тоді можете навчитись у нашого нового однокласника».
Правило № 6
Спокійно реагувати
Буває, що дитина з особливими освітніми потребами поводиться нестандартно: щось викрикує, ховається під стіл, закриває обличчя руками чи навіть падає. Вчителю варто налаштуватись на спокійну реакцію в таких випадках. Якщо дитина потребує допомоги — надати її і спокійним тоном проговорити: «Все нормально, так буває». Або сказати: «Окей, зараз Олесику комфортніше посидіти під столом».
Правило № 7
Командна робота
Дитина з особливими освітніми потребами має бути максимально залучена в процеси, що відбуваються в класі. Якщо це вечірка — дитина може допомогти створити декор, вийти на сцену та проявити будь-який зі своїх талантів.
Якщо це спортивні змагання — дитина з інвалідністю може вболівати за свій клас, тримаючи плакат. Головне — залучати учнів з ООП максимально, не відсторонювати й не ігнорувати.
Терміни для освітян, щоб впевнено комунікувати про інклюзію
1️⃣
Особи з інвалідністю
Особи з такими стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, що вони під час взаємодії з різними бар’єрами (архітектурними, освітніми, соціальними) можуть заважати повній та ефективній участі особи в житті суспільства нарівні з іншими (Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю).
2️⃣
Інтегроване навчання
Навчання та виховання дітей з різними порушеннями психофізичного розвитку в установах загальної системи освіти разом з дітьми, які нормально розвиваються.
3️⃣
Корекційне навчання
Вид навчання, що має на меті часткове або повне подолання вторинних відхилень у розвитку учня, зумовлених порушенням розвитку.
4️⃣
Інклюзивне освітнє середовище
Сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.
