Інклюзія: В Україну прийшла міжнародна діагностика

Як визначатимуть рівень розвитку та особливі освітні потреби дітей

Інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) в Україні за два роки з’явилося аж 578, та їх кількість продовжує рости. На жаль, чимало батьків поки що знають лише, що це якісь установи для школярів, дітей з особливими освітніми потребами. Чи можуть фахівці бути корисними для дитини без інвалідності? Як і навіщо звертатися до ІРЦ?

Не лише про інвалідність

Насправді центри займаються і дошкільнятами, і мають завдання надавати послуги вже з раннього віку дітей. Якщо йдеться про вже виявлені особливі освітні потреби, ІРЦ консультує батьків, вихователів дитсадків чи вчителів, до яких прийшов цей учень, щодо ресурсів і форм освіти. Також надає психолого-педагогічну допомогу. І, звісно, проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Але відтепер пройти її може будь-яка дитина, навіть якщо батьки поки що не зверталися до медиків. Звісно, діагнози фахівці ІРЦ не ставлять — ідеться про діапазон допомоги дитині, про те, чи потребує вона додаткових зусиль заради комфортного навчання. А стало це можливим з появою у спектрі послуг ІРЦ п’яти всесвітньо визнаних методик діагностування дітей від 1 до 16 років.

Ще одним сюрпризом для частини батьків буде те, що далеко не завжди особливі освітні потреби рівноцінні інвалідності. Так, методики виявляють розлади аутистичного спектра (РАС) різних ступенів, розлад дефіциту уваги та гіперактивність, що взагалі багатьом батькам здаються варіантом норми. Утім, цим учням необхідна спеціальна допомога, щоб бути успішними та не страждати в класі.

Як працюють новітні методики

Усього методик 5. Conners-3 виявляє розлад дефіциту уваги та гіперактивність. До слова, за світовою статистикою, одна дитина з 30 має цю особливість, як розповіла керівник директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Валентина Хіврич. Тож у кожному класі може бути принаймні один такий учень.

Розлади аутистичного спектра виявляє опитувальник CASD, який дає змогу відокремити їх від затримки розвитку, інтелектуальних порушень. А завдяки методиці PEP-3 можна оцінити на момент обстеження розвиток комунікації, моторики, соціальних навичок, самообслуговування. Розлади аутистичного спектра, за статистикою, виявляють в однієї дитини з 68.

Ще дві методики призначені для визначення інтелектуального рівня розвитку дитини. Шкала Векслера для дітей (WISC-IV) — традиційний, широко відомий тест. А ось Leiter-3 (міжнародна шкала продуктивності) — унікальна методика, яка дає змогу перевірити розвиток дітей, які не говорять, тож не можуть відповідати на запитання першого тесту.

Нині, коли все це — нововведення, у батьків та фахівців ІРЦ чимало питань. Батьки побоюються, що обстеження означатиме діагноз і незворотні зміни в житті. Справді, раніше на психолого-медико-педагогічній комісії багато що залежало від людського фактора: що мама каже, як вчителька напише, чи розгубилася дитина серед незнайомих дорослих, як зрозуміють відповіді фахівці, наскільки будуть терплячими. Кілька хвилин на комісії — і дитині могли навісити штамп розумово відсталої і закрити шлях до звичайної школи. Нині ж, по-перше, висновки носять лише консультативний характер, по-друге, спрямовані на допомогу в освіті, на сприяння шкільній команді психолого-педагогічного супроводу, а не на оцінювання чи винесення діагнозів.

70 мільйонів гривень — на методички

Фахівці ж стикаються з випадками, коли батьки приносять довідки щодо інтелектуального розладу та хочуть відправити до спецінтернату дітей, а тест Векслера доводить нормальні інтелектуальні здібності. На щастя чи на жаль, ІРЦ не має права ставити діагнози, а лише визначає діапазон, ризики того чи того розладу, а головне — як комфортно організувати освітній процес, врахувати всі нюанси. Одного тесту мало, щоб спростувати чи підтвердити медичний діагноз. Якщо ж фахівець ІРЦ вважає, що вплинув якийсь людський фактор, усе, що він може — переконати батьків показати дитину ще одному психіатру. Можна надати інформацію про те, наскільки більше можливостей дає інклюзія порівняно зі спецінтернатом, адже існує світова статистика, яка це доводить. Та рішення залишається за батьками.

Зараз ідеться про співпрацю ІРЦ з психіатрами, щоб доповнювати роботу один одного: методики медичної та психолого-педагогічної діагностики.

Комплекти матеріалів уже закуплені для 500 центрів, і вже провели тендер на закупівлю решти, яку нададуть до кінця року. Загалом для цих цілей держава виділила 70 млн грн. Також фахівці мають навчитися працювати із системою автоматизації, звикнути вносити туди дані. Батьки можуть подати заяви на діагностику через інтернет. У цій системі має зберігатися база даних усіх дітей, з якими працювали, аналіз роботи шкіл. Поки що в одних центрах уведені дані про тисячі клієнтів, а в інших даних не має навіть сам ІРЦ. Це не дає систематизувати інформацію по Україні.

Переоцінка фахівців: іспит провалив кожен другий

Нові методики — це роками апробований універсальний підхід до обстеження. Фахівці не самі формулюють висновки: вони вносять результати обстеження до двох онлайн-платформ, і отримують звіти. Це світовий стандарт.

Основний крок, завдяки якому стає можливою діагностика, — навчання фахівців. Навесні вперше для цього підготували «тренерів для тренерів». Лише половина учасників отримала сертифікат і право вчити фахівців ІРЦ. Серед них є провідні психологи компанії, яка проводила це навчання та іспит «OS Україна», Катерина Шкуропат (вона відповідала за теорію) та Марина Носик (практичні кейси). За їхніми словами, стандартизовані інструменти вимагають і жорстких кваліфікаційних вимог до тих, хто буде ними користуватися. У кожному місті, містечку, селі має бути однакова якість тестування. Тож на запитання «Вам шкода додати кілька балів?» тренерки не велися. Іспити в липні склали далеко не всі з тих, хто пройшов навчання коштом держави: з 869 спеціалістів — 408.

Утім, обставини були не в усіх однакові. Хтось не зміг прийти на іспит, хтось давно отримав базову психологічну освіту, тож «попався» на запитаннях, які були не за методиками, а за університетським курсом. Чимало залежало від викладачів. Приміром, у Чернівецькій області керівниця центру психології Інституту післядипломної освіти регулярно додатково навчала фахівців ІРЦ. Усі вони найкраще склали іспити.

Можливості для молодих

Чимало психологів сподівалися, що пройдуть, бо вони єдині фахівці в районі, і не вірили, що оцінювання буде чесне та серйозне. Тому провели другий тур іспитів. Але цього разу з 276 психологів іспит склали 99 фахівців. Відтепер понад 500 фахівців ІРЦ, які мають сертифікати, будуть внесені до світового реєстру психологів, котрі користуються сучасними методиками. Адже організація, яка надавала в Україні сертифікати фахівцям, входить до Європейської Асоціації Психологів і відповідає всім вимогам.

Долю ж тих, хто двічі не склав іспити, будуть вирішувати наприкінці вересня. Під питанням стоятиме навіть відповідність посадам.

Тим часом МОН вважає, що центрам необхідна «молода кров», тож розглядають для охочих працювати в ІРЦ можливість безкоштовно отримати другу освіту. Ітиметься також про обов’язкове відпрацювання 3–5 років за новим фахом. Поки що проєкт на стадії збору інформації.

Невдовзі «Разом 3.0»

Невдовзі на нас чекає ще одна чудова можливість підвищити обізнаність та здобути унікальні навички для психологів, вчителів інклюзивних класів, асистентів вчителя, спецпедагогів, а також волонтерів, батьків, представників громадського сектора. Це — проєкт підтримки інклюзії в Україні «Разом 3.0», який пройде 26–28 вересня в Києві. 72 години теоретичного інтенсиву з найкрутішими спеціалістами та 40 годин практики — від ГС «Освіторія» та БФ «Бачити серцем».

Залишити відповідь