Не боятися Момо, або Шість правил онлайн-безпеки для підлітків

Бліде обличчя, вирячені очі та моторошна усмішка від вуха до вуха — віртуальний монстр Момо почав ширитися мережею цього літа. Про нього вже знають й українські підлітки. Момо надсилає повідомлення, просить зателефонувати на вказаний номер, залякує дитину і може навіть підбурювати до самогубства. За допомогою цього онлайн-створіння злочинці викрадають персональну інформацію користувача, а відтак, можуть переслідувати дитину, чинити тиск чи вимагати грошей. Щоб не стати мішенню кіберзлочинців, варто дотримуватися простих правил онлайн-безпеки. Про них розповідає Андрій Тужиков, автор дитячої книжки «Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій гаджет».

Не довіряйте соцмережам свої секрети

Інформація, яку ви викладаєте в соціальні мережі, відображає ваші смаки, настрій, вподобання. Комп’ютерна програма отримує ваш профайл, «парсить» його (тобто, витягає потрібні дані з веб-сторінки), і на підставі ваших лайків, репостів та чекінів складає психологічний портрет не гірше за справжнього психолога. Тільки робить це за долі секунди.

Тому варто публікувати в мережі лише ту інформацію, яка не виказує ваші «карти». Іншими словами, якщо ви не хочете бачити рекламу протеїнових коктейлів, припиніть постити фото з тренажерної зали.

Оберігайте свою персональну інформацію

Не варто публікувати в мережі все, що стосується вашого приватного життя, наприклад: номер мобільного, адресу проживання, серії і номери документів (паспорта, посвідчення водія).

Ваші фото мають бути максимально деперсоналізовані: наприклад, інколи люди вихваляються отриманою візою або електронним квитком на концерт. Не варто цього робити — цими даними можуть зловживати. Принаймні, розмивайте на фото серійні номери та коди.

І найголовніше — не повідомляйте на весь світ, що ви їдете у відпустку і залишаєте квартиру без нагляду. Злочинці теж розумнішають, і вчаться користуватися соцмережами, зокрема, шукати ключові фрагменти тексту в постах.

Навчіться розпізнавати фейкові акаунти

Підозрілий запит на дружбу — це профайл, де мало світлин, не видно обличчя на аватарці, дописи на стіні провокативні або їх мало. Цілком можливо, що це фейковий акаунт. Для перевірки достатньо трьох кроків:

  1. Спробуйте з’ясувати дату створення профілю через найстаріші фото або записи. Якщо профіль новий, імовірність, що це хтось просто розкачує фейк, доволі висока.
  2. Перевірте, чи маєте ви спільних друзів. Якщо так, не полінуйтесь у них спитати, хто це. Не зайвим буде промоніторити активність друзів піддослідного на його сторінці — що лайкає, як коментує.
  3. Здійсніть гугл-запит, використовуючи фото з акаунта. Можливо вони поцуплені зі сторінок «справжніх» користувачів або просто з інтернету.

Вигадуйте складні паролі

Якщо ваш пароль — qwerty або 1234, то в мене погані новини: він криптонестійкий. А значить його легко підібрати. Є багато правил і порад, як створити пароль: використовувати різні регістри, і цифри-букви, і спецсимволи. Але не бідкайтеся — Google Chrome має вбудований генератор криптостійких паролів, а Google Smart Lock — прекрасний менеджер, який їх усі зберігає і надає, коли потрібно.

Не зловживайте авторизацією через соцмережі

Часто різні сайти пропонують авторизуватися через Facebook або інші соцмережі. Це відносно безпечний спосіб, вигідний для всіх: вам не потрібно реєструватися і запам’ятовувати ще одну пару логін/пароль, а власник сайту отримує дані про відвідувачів і може краще розуміти свою аудиторію.

Як це працює? Ви надаєте доступ до певної інформації, а соціальна мережа, через яку ви реєструєтесь, передає токен доступу (ключ). Тобто, ніхто ваш логін та пароль поцупити не може, це технічно неможливо. Але додаток отримає ті дані, які ви довірили соцмережі. Тож пам’ятайте, наскільки «секретну» інформацію ви їм передали.

Те саме стосується різних тестів — «Хто ти з покемонів?», «Яким ти будеш у 2050 році?» Сподобався вам результат тесту чи ні — справа ваша, а ось власники додатка тепер знають ваші смаки.

Ходіть на захищені сайти

Користуйтеся сайтами, що починаються з https://… Що це таке і чому це важливо? HTTP — це правила передачі даних у мережі, а літера s — означає secure, захищений. Дані, які ви передаєте мережею (листування, скани документів, важливі відомості), шифруються, і навіть якщо їх перехоплять, без ключа їх майже неможливо дешифрувати.

Як захистити гаджет дитини

Три must do для батьків, щоб захистити гаджет своєї дитини:

  1. Використовуйте пароль (графічний ключ, послідовність чисел) для розблокування гаджета, а якщо смартфон дозволяє розблокування за відбитком пальця — однозначно користуйтеся цим.
  2. Синхронізуйте гаджет дитини із Google-аккаунтом, iCloud чи іншим хмарним сервісом. Це дасть змогу не втратити дані і відстежувати активність користувача.
  3. Під’єднайте функцію «Знайти пристрій». Її вмикають під час входу в обліковий запис на пристрої. Завдяки їй можна швидко дізнатися, де знаходиться гаджет. Окрім цього, з її допомогою ви можете віддалено заблокувати пристрій або стерти з нього всі дані.

Як зрозуміти свій гаджет

Який зв’язок між тлумачем пророцтв, що жив у ХVII столітті, і Стівом Джобсом? Якого розміру були перші обчислювальні машини, і чому одна маленька комаха заслужила собі місце в історії створення комп’ютера? Про все це можна дізнатися з книжки «Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій гаджет» Андрія Тужикова. Вона вийшла цього року в дитячому видавництві «Чорні вівці».

«Ця книжка для всіх, хто хоче пізнати світ довкола себе. А оскільки нашому поколінню випало жити в цифрову епоху, то розуміти гаджет — необхідність. Вважаю, що науково-популярний жанр важливий не лише для дітей, а й для дорослих. Тому моя книжка не має вікових обмежень», — каже автор.

Залишити відповідь