Сьогодні IT-корпорації розуміють, що без звернення до педагогічної спільноти не обійтися. Укріплювати свій бізнес у ХХІ столітті означає ще й допомагати молоді. Тож, наприклад, влаштовують міжнародні зустрічі провідних учителів, які використовують STEM-освіту. На цьогорічній конференції в Сінгапурі, влаштованій Microsoft, важливою темою для обговорень у лідерській групі було виховання відповідальності в учнів. Директор Новопечерської школи Ірена Корбабіч-Путко поділилася своїми думками щодо того, як впливають сучасні технології на дітей та як виростити громадян світу.
Планета, де все — поруч
Коли йдеться про новітні технології, мусимо мати на увазі не лише постійне використання їх у навчанні, а й той вплив, який вони чинять на ціле покоління.
Нині трансформуються навіть базові поняття. Змінюється концепція часу та простору. Скажімо, будуються поїзди-капсули, які дають змогу переміститися за 15 хвилин на 500 км. Це вже інше відчуття світу, коли все — поруч. Зітруться адміністративні межі, адже сполучення між містами стане так само швидким, як поїздка в метро. А мандрівки до інших країн — такими ж регулярними і буденними, як нині — міжміські поїздки. Отже, місце перебування (село, місто, мегаполіс) перестає бути таким важливим.
Змінюється поняття приватності. Немає місця, де людина може почуватися інтимно, адже через сучасні камери на супутниках не залишається жодного безлюдного острова, де ніхто не бачить, що відбувається.
Уявлення про реальність змінює і використання гаджетів з VR, AR та MR (шлеми, окуляри), які стають дедалі доступнішими.
Як взяти штучний інтелект під контроль
Застосування гаджетів ставить питання інформаційної небезпеки. Усі ми чули про те, що сталося в США, коли Cambridge Analytica спрямовувала в потрібне русло погляди користувачів інтернету заради перемоги у виборах Трампа.
Звинувачують компанію в тому, що вона зібрала особисті дані 50 млн користувачів Facebook та змоделювала поведінку американців. Це вже факт: група людей може скласти профайли і налаштовувати решту на певні дії, прихильності, вибудовувати нову точку зору.
Освітяни мають негайно звернути на це увагу, щоб допомогти дітям критично мислити, зберігати ідентичність, вміти протистояти маніпуляціям через медіа. Навчання медіаграмотності — це один зі способів виховання відповідальності.
Нині змінюється навіть концепція людяності, адже виникло поняття «штучний інтелект» на противагу людському. Мені особисто комфортно, коли мій холодильник повідомляє, що я забула зачинити дверцята і це з’їдає додаткову енергію. Або коли мій девайс Apple каже, що зараз я в напруженні, поверхнево дихаю, щоб сповільнити серцебиття — маю вжити певних заходів.
Ці гаджети я контролюю — принаймні, мені так здається. Але коли йдеться про глобальніші розробки, зростає і ступінь небезпеки. Ми не маємо вибору щодо того, бути штучному інтелекту чи ні, — він уже з’явився. Але в нас як у людей є вибір, як ставитися до таких випадків: коли в Арізоні безпілотний автомобіль Uber скоїв ДТП, у якому загинула людина, була вимкнена система спостереження.
Головне, на що зверне увагу вчитель з приводу такого ДТП — моральна відповідальність. Не машина, а ми несемо відповідальність за наслідки використання технології.
Людина потрібна для контролю над технологіями. Що вкладається в поняття «емпатія», «етика», «мораль» — визначатимуть лідери думок, до яких мають належати і вчителі. Якщо ми дамо перебрати наші функції роботам, школярі, у яких ще до кінця не сформовані цінності, тим паче не матимуть імунітету до маніпуляцій, пов’язаних з технологіями.
Нинішнім школярам рятувати Землю
Якщо всі автоматизовані види праці перейдуть до роботів, те саме може статися і з передаванням знань. Але вчителів буде не менше, а більше — у новому сенсі: інструкторів, наставників, вихователів. І нові технології допоможуть виховати global citizen (людину з глобальним мисленням, громадянина світу).
Про що йдеться? Про розуміння, хто ми є, чому маємо дбати про речі планетарного масштабу (наприклад, зміна клімату), чому повинні шукати можливість використання сонячної енергії, а не знищувати зелені насадження, які не встигають відновлюватися. Нині очевидно: коли дбаєш про екологію держави, це має вплив на цілу планету.
Якщо через парниковий ефект у Києві зросла температура на кілька градусів, це майже непомітно. А коли в Делі чи Сінгапурі від 40 градусів по Цельсію температура повітря скаче до 50, проблему вже неможливо ігнорувати, це вже не та планета, де людині комфортно. Доводиться нести відповідальність за колишні вчинки людства.
І якщо, наприклад, київські діти в початкових класах Новопечерської школи через Skype обговорюють спільні екологічні проекти з однолітками з Брисбена (Австралія), вони якраз завдяки новим технологіям змалечку відчувають, наскільки взаємопов’язаний світ.
Компетенції ХХІ століття — це не абстрактне поняття, а ті навички, які роблять можливою ефективну діяльність у цьому новому світі. Вони складені за параметрами, за якими вже сьогодні сучасні компанії шукають персонал. Утім, коли говоримо про soft skills, нерідко йдеться про спрощене розуміння цих понять. Тож варто зосередитися, які саме якості потрібно виховувати в наших учнів.
Чотири найбільш затребувані soft skills (м’які навички):
1. Лідерство
Лідерство — одне з ключових вмінь для будь-якої професії. Але йдеться не лише про впевненість у власних силах, озвучення себе як особистості. Якщо я маю мету, розумію, як її досягти, можу бути прикладом для інших — цього не досить, щоб бути лідером. Потрібні певні менеджерські навички управління колективом, пошуку компромісів та спільних інтересів.
2. Комунікація
Це не лише вміння спілкуватися, не лише здатність гарно написати листа королеві Великої Британії. Комунікація — то певні ораторські навички, здатність провести усну презентацію, спілкуватися зручною для співрозмовника мовою — особисто, через інтерфейс, за допомогою гаджетів. Крім друкованого тексту, навчитися графічних і аудіовізуальних способів передавання інформації. Десять років тому гарна презентація в Power Point (пара графіків, пара стовпчиків даних) — це вже було достатньою навичкою. Нині такі формати визначають норму, тож у тренді інтерактивність: QR-код, VR або 3D-cимуляція.
3. Співпраця, взаємодія
Робити щось з однокласником, не сперечаючись, вже не є вичерпним умінням взаємодії. Незалежно від того, чи подобається мені людина, я маю знайти спільну мову, бо основною є мета, якої маємо досягти разом.
Шведський досвід: чому в освіті важливі цінності
Нині співпраця не зосереджена на фізичному перебуванні поруч. Частина проектів, у яких я беру участь, дистанційні — коли група людей співпрацює зі мною онлайн, скажімо, вони — в Сингапурі, а я — у Києві. Необхідна гнучкість, розуміння культурних та місцевих особливостей, вміння перемикатися під час майже одночасного спілкування з колегами з різних країн, управляти цими потоками інформації, кооперувати людей на відстані.
4. Тайм-менеджмент
Дитина має розуміти, скільки є часу на вирішення певної проблеми. Важливо усвідомлювати наслідки того, що я не виконаю все вчасно, розуміти, чи це вплине лише на мене, чи й на людей, які зі мною пов’язані. Що більше ми працюємо в команді, стаємо зав’язані на роботі один одного, то частіше наслідки невчасного виконання лягають тягарем на колег. Тайм-менеджмент сучасної людини має вплив на значно ширше середовище, ніж колись, тож вона не може дозволити собі ігнорувати часові рамки. Чому ця навичка найважливіша? Бо без неї решта не працює: якщо я не можу дотримуватися тайм-менеджменту, я не можу бути лідером, комунікувати та співпрацювати.
Десять найбільш затребуваних hard skills (твердих навичок):
1
Хмарні та розподілені обчислення
2
Cтатистичний аналіз та видобуток даних
3
Проміжне та інтеграційне програмне забезпечення
4
Веб-архітектура
5
Дизайн інтерфейсу користувача
6
Системи контролю версій програмного забезпечення
7
Презентація даних
8
SЕО/SEМ маркетинг
9
Мобільний розвиток
10
Мережева та інформаційна безпека
