Про що дискутували, радились і розмовляли освітяни та пані міністр Лілія Гриневич під час EdCamp Ukraine 2019: націкавіше записала для вас «Освіторія».
Чи триватиме реформа НУШ після зміни влади?
У першу чергу реформа продовжиться тому, що в української освіти є ви. Є вчителі, які доклалися до реформи. Є батьки, які відчули її плоди. Є директори, які є провідниками реформи. І є багато людей, які поділяють ці цінності. Тож реформу не дадуть згорнути. Вдумливі політики, якщо вони не вороги самі собі, не стануть закінчувати те, що почало нормально працювати.
Але й тут є два варіанти. Реформа продовжується з інвестиціями, як це було останні три роки. Інший варіант — можуть сказати: «Ми не проти реформи НУШ, але інвестицій нема». І от тоді їх доведеться вимагати від політиків.
Також готуємо «Перехідні книги МОН» — документи по всій сфері освіти. Це для того, щоб люди, які прийдуть, бачили те, що зроблено, та мали уявлення про вже заплановане.
На що чекати освітянам під час пілотування програми НУШ для 2-х класів?
Впевнена, що буде легше. Вчителі пропрацювали рік, їхні підходи змінилися. Учні вже добре розуміють правила роботи в класі. Ви пам’ятаєте, як було важко навчити дітей виконувати ці самі правила! Але ви їх виробляли разом із ними, і це було однією з особливостей методики: учні почувалися співавторами правил. Є упередження про те, що діти, які працюють у групах, яких ми вчимо артикулювати свою думку, захищати позицію, зростуть некерованими й недисциплінованими.
І, мовляв, з такими буде важко працювати. Вчителі-практики перших класів розповідають, що значно легше співпрацювати з дітьми. І що учні під кінець навчального року все розуміють з півслова. Певна, саме тому другі класи НУШ будуть значно організованіші. Ще одна хороша новина: підручники для 2-х класів уже надруковані.
Ми підписали з фундацією LEGO новий договір. Організація буде два роки поспіль постачати навчальне LEGO в наші школи безкоштовно. Тому всі першокласники отримають для навчального процесу ці важливі методики.
Запитання від викладача педагогічного коледжу (комунальна форма власності): Вже півтора року ми отримуємо заробітну плату за фахові дисципліни на 10 % менше. А це більш ніж половина навантаження! Коли ми вийдемо на один рівень оплати з учителями шкіл? А ще — на один рівень за нарахування оздоровчих, пенсії?
Нещодавно президент підписав закон про фахову передвищу освіту. Це означає, що безпідставними є всі тривоги про те, що щось може трапитись із цим важливим сектором освіти. Щодо оплати — ця проблема є. Ми вже давно внесли в Міністерство фінансів відповідну постанову, і я сподіваюся, що найближчий місяць вийдемо на її схвалення. Маємо надію, що з 1 вересня цю дискримінацію в 10 % усунуть назавжди.
Чи буде актуальною в Україні в наступні роки домашня форма навчання?
Закон про освіту дозволяє домашнє навчання абсолютно всім. Така форма навчання має право на життя. Ми не можемо заперечити батькам, які вирішують забрати дитину на домашню форму навчання, адже є дуже прогресивні мами й тата. Але ми хочемо бути певними, що такі діти не відставатимуть від однолітків у розвитку.
Саме тому ми прописали в законі, що діти на домашній формі навчання мають раз у півріччя приходити в школу, в якій перебуватимуть на обліку. Там спілкуватимуться з приводу свого прогресу. Якщо школяр відставатиме дуже сильно, будемо рекомендувати повернути його до школи.
Є й такі батьки, які забирають дитину на домашнє навчання, тому що незадоволені, як школа відформатовує їхню дитину. І знову повертаємося до ідеї НУШ: хочемо зробити школу такою, щоб батьки не боялись.
Чи не зникне зарубіжна література через зміни в навчальній програмі?
Запевняю, зарубіжна література нікуди не зникне — ніхто б не позбавив дітей змоги доторкнутися до перлин світової літератури! Згідно із законом про освіту, зарубіжна література входить у мовну літературну галузь, а держстандарт, який вас насторожив — більш узагальнений документ.
Якими мають бути 5 кроків від освітян, щоб залучити батьків до співпраці зі школою? І не лише в НУШ.
Педагогіка партнерства — це і про батьків, і про учнів, і про вчителів. Треба вміти домовлятися й виробляти спільні правила. Щоб зрозуміти проблему наших шкіл, слід послухати старшокласників. Вони кажуть, що їм не вистачає діалогу. Що їх ніхто не чує. Якщо вчителі ігнорують думки школярів і кажуть: «Ви маєте грати ось за такими правилами…» — очікувати виконання цих правил ой як не варто.
Із таким ставленням навіть на дуже гарні правила отримуємо негативну реакцію. Слід співдіяти та спілкуватись усім колективом школи. Шкільна спільнота має домовитися про спільні правила. І тут важливо, щоб ці правила ніхто не порушував, особливо вчителі, адже це в корені зруйнує всю довіру.
Мій особистий ТОП-5 для залучення батьків до співпраці зі школою:
- Встановлюємо внутрішні правила.
- Дотримуємося їх.
- Слухаємо іншу сторону.
- Проговорюємо всі нюанси.
- Вчитель завжди має бути сповнений любові. Хоча я знаю, що держава недооцінює зусилля вчителів.
Професія вчителя — служіння. Але з роками склалося так, що на вчителів почали дивитись як на обслуговуючий персонал. Вчитель служить, але вчитель — не обслуговуючий персонал. Якщо вчитель показує, що для нього зрощування щасливої дитини — це ідея, якій присвятив життя, — це відчувають і учні, і батьки. Бажаю вам запасу любові до професії.
На основі нього виробляємо більш специфіковані типові освітні програми, а потім — окремі навчальні програми за конкретними предметами. Як людина, яка працює над цим стандартом, я зацікавлена, щоб вчителі-практики ознайомились із ним та зробили пропозиції МОН. Ці позиції ми включимо або на рівні загального документа, або на базі типових чи модельних освітніх програм. Долучайтеся до обговорення!
