Уперше школи розпочали новий навчальний рік, маючи одразу три плани напоготові. План А передбачає, що за сприятливої епідеміологічної ситуації навчання відбуватиметься, як завжди, у школі. План Б потрібен на випадок, якщо ситуація погіршиться і доведеться обрати змішану форму навчання. І план В — якщо рівень захворюваності на COVID-19 стрімко зросте, і всі знову повернуться до дистанційного навчання. Тож керівництво школи змушене розробити не лише три плани, а й бути готовим швидко перемкнутися з одного на інший. Як вам таке завдання? «Освіторія» вирішила зібрати практичний досвід українських шкіл з організації навчання в умовах пандемії, щоб допомогти освітянам підготуватися до можливих змін.
Цей матеріал із серії «Лайфхаки з дистанційного та змішаного навчання» опубліковано завдяки гранту Львівського медіафоруму.
План А. Безпека понад усе
Для більшості шкіл України, які не потрапили до червоної та помаранчевої зон поширення коронавірусу, поки що діє план А. Згідно з ним, навчання відбувається повністю в очній формі з дотриманням протиепідемічних заходів. Для керівників шкіл у таких населених пунктах основний пріоритет — це безпека. Проте як пояснити досить суворі правила дітям і забезпечити їх виконання?
«Пані Марино, ця маска вам не допоможе. І мене вона також не врятує, хоч я їх одягнув аж три», — з такими словами учень 5-го класу перестрів у коридорі Марину Пристінську, очільницю початкової ланки Новопечерської школи в Києві. Ця приватна школа мала можливість випробувати на собі всі нововведення з безпеки, пов’язані з COVID-19, ще в червні цього року, коли після більш ніж двомісячної перерви знову відновили роботу закладів освіти. Пані Марина згадує, що повинна була швидко знайти переконливу відповідь для учня. «Так, ця маска не захищає мене, — відказала вчителька. — Вона захищає когось від мене. Адже я можу не знати, що в мене вірус. Ця маска показує, що я піклуюся про інших». Таке пояснення задовольнило п’ятикласника.
Про правила безпеки, які діють у Новопечерській школі, розповіли під час онлайн-конференції «Від викликів до можливостей», яку провела «Освіторія».
Ще в червні в Новопечерській школі зрозуміли, що одноразові маски, які рекомендують змінювати щотри години, це не вихід. Адже в підсумку в кінці дня залишається велика кількість масок, які потрібно викидати в окремий смітник і утилізовувати спеціальним чином. Тому керівництво школи вирішило зробити акцент на багаторазових масках, якими батьки повинні забезпечити свою дитину. «Я думаю, що всі ми через це пройшли, і в кожного вже є своя улюблена маска, — говорить Поліна Комарова, керівниця середньої школи в Новопечерській школі. — Важливо, щоб у ній було добре дихати і говорити. Ми рекомендуємо мати дві-три такі маски на день і зберігати їх в окремих файлах. Добре навіть підписати ці файли, щоб дитина знала, о котрій годині вона має змінити маску».
Згідно з вимогами МОЗ, маски потрібні учням та працівникам школи для входу до освітнього закладу та пересування коридорами. На уроках учні можуть бути присутні без маски. Дітям молодшої школи можна приходити без масок взагалі.
Практика Новопечерської школи показала, що найефективніший спосіб обробки рук — миття їх з милом. Санітайзери зі спиртовим розчином вирішили залишити лише на вході до закладу. Адже на практиці з’ясувалося, що склад дезінфекторів не дуже дружній до дитячої шкіри й у великій кількості може спричинити сильне подразнення чи алергію. Користуватися санітайзерами молодшим школярам краще під наглядом учителя.
Щоб запобігти скупченню дітей та батьків біля школи, розвели потоки учнів у часі. Молодша школа починає заняття на 30 хвилин раніше. Таким чином, учні молодших класів практично не перетинаються із середньою та старшою школою. Згідно з «правилом бульбашки», учні спілкуватимуться переважно в межах своєї паралелі. Обід відбувається в чотири етапи, щоб зменшити кількість дітей, які одночасно перебувають в їдальні. Відстань між обідніми столами при цьому — 1,5 метра.
Під час великої перерви діти всіх вікових категорій виходять на вулицю. Не лише заняття спортом, а й інші уроки можна проводити надворі.
Учитель, який проводить перший урок, запитує учнів про їхнє самопочуття та нагадує про нові правила, які діють на цей момент у школі. У кінці кожного уроку вчитель повинен попросити одягнути маску на виході з класу, а також спрямовувати дітей, куди їм далі йти: в їдальню, надвір. На перерві кожен вчитель повинен перетворитися на чергового і стежити, щоб діти не забували одягати маски. Іншого способу домогтися виконання цього правила немає, вважають у школі.
Добре мати чергового адміністратора, який слідкуватиме протягом дня за новинами. Адже вимоги до заходів безпеки можуть змінюватися, і потрібно бути гнучкими.
Пояснити правило безпечної дистанції навіть молодшим дітям просто. Для цього простягніть обидві руки перед собою, а потім за себе — і матимете безпечну відстань.
Проте запорукою того, щоб усі ці заходи безпеки спрацювали, є приклад вчителя.
«Коли ми в серпні повернулися після відпустки, нам самим потрібен був деякий час, щоб згадати всі правила і звикнути до них, — зізнається пані Поліна. — Іноді доводилося нагадувати одне одному, що треба вдягнути маску».
Якщо вчителі та учні житимуть за одними й тими самими правилами, шанси на їхнє дотримання зростають. Пані Марина додає: «Якщо кожен з нас дбатиме про себе і про того, хто поруч, то всі ми будемо здорові».
План Б. Вибір освітньої платформи
З початку нового навчального року Тернопіль опинився серед міст, які потрапили в помаранчеву зону епідемічної небезпеки поширення COVID-19. Це означає, що з першого ж дня в цьому місті почалося змішане навчання.
«Наразі ми працюємо за планом Б, — говорить Оксана Добровольська, директорка тернопільської школи № 14 імені Богдана Лепкого. Змішане навчання, яке в її закладі стартувало 1 вересня, передбачає, що класи, у яких понад 30 учнів, діляться на підгрупи. Кожна підгрупа приходить до школи через день. У понеділок, середу та п’ятницю — одна група, а у вівторок, четвер — інша. На наступному тижні вони міняються місцями, щоб усі учні мали змогу відвідати однакову кількість уроків. Підгрупа, яка залишилася вдома, навчається дистанційно. Учителі проводять уроки за схемою «перевернутого навчання», тобто завдання дають заздалегідь, а в класі його обговорюють.
«Ця схема працює, — ділиться досвідом пані Оксана. — Якщо подивитися, школа практично без дітей, скупчення учнів у коридорах немає, в їдальні всі дотримуються дистанції, по четверо сідають за столи. Так що ніякої проблеми я не бачу. Хіба що значно більше навантаження на вчителя, але ми до всього готові. Після того, що ми пережили навесні, нам уже нічого не страшно. Учителі в усьому намагаються знайти позитив, адже легше навчити математики 15 дітей, аніж 30».
Із 7 вересня Тернопіль перевели з помаранчевої зони поширення коронавірусу в зону з червоним рівнем епідемічної небезпеки. Проте Тернопільська міська рада ухвалила рішення не закривати школи і продовжити навчання в змішаній формі, як у помаранчевій зоні.
Для дистанційного навчання тернопільська школа, в якій працює пані Оксана, обрала популярну онлайн-платформу Google Classroom. До неї під’єднані всі учні з 5-го по 11-й клас. Однак директорка сподівається перевести всіх на національну платформу «Єдина школа», яку розробляє МОН, тільки-но вона запрацює на повну силу.
«У нас вчителі переглядали кілька освітніх платформ: Edco Learning, Synergy, проте найбільше припала їм до душі «Єдина школа», — розповідає пані Оксана. — Адже ця система має більше можливостей для розширеного спілкування вчителя та учня. Тут можна створювати електронний журнал та електронний щоденник, проводити відеоконференції. Учителі можуть завантажувати відеоуроки. Все в одному місці».
Поки що інформаційно-комунікаційна автоматизована система «Єдина школа» працює в тестовому режимі, тож освітяни вимушені шукати їй заміну. В одних закладах освіти прийшли до того, що всі вчителі повинні працювати на одній платформі, в інших панує повна педагогічна автономія.
У Благовіщенському НВК № 2 на Кіровоградщині на весні кожен учитель працював на тій платформі, яку йому вдалося освоїти оперативно. Проте за літо вчителі обмінялися досвідом і прийшли до спільного рішення, що учні з 1-го по 6-й клас будуть займатися на Class Dojo, а з 7-го — на Google Classroom.
«Було вирішено без тиску, але водночас одностайно, що старшим класам більше підходить лаконічний стиль Google Classroom, — аргументує Олександр Чучаєв, директор Благовіщенського НВК № 2 і вчитель-практик. — А для початкової та середньої школи краще використовувати платформу Class Dojo, бо вона має яскравіший формат, елементи гейміфікації, зроблена під соціальну мережу і дає можливість тримати зв’язок з батьками, що є дуже важливим елементом у початковій ланці».
У роздаткових матеріалах, які підготувало МОН разом з ЮНІСЕФ та «Освіторією», вказано п’ять безкоштовних ресурсів для дистанційного та змішаного навчання. Окрім згадуваних вже Google Classroom (що поєднує Google Docs, Google Drive та Gmail) і ClassDojo, у цей перелік потрапили також відкрита система управління дистанційним навчанням Moodle, інструмент для створення інтерактивних навчальних матеріалів з бібліотекою Classtime та сервіс для створення інтерактивних вправ Learningapp.org.
Міністерство освіти і науки наголошує, що кожна школа та її педагоги можуть самі обирати ресурси для онлайн-навчання. Які можливості дають різні платформи, можна дізнатися під час безкоштовного онлайн-курсу, який розробило МОН разом зі студією онлайн-освіти EdEra. Під час підготовки цього курсу використано матеріали посібника «Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації», розробленого ГО «Смарт освіта» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
План В. Зарплати вчителям у повному обсязі
Цей план передбачає, що населений пункт потрапляє в червону зону і школи зачиняються на карантин. У такій ситуації першого вересня опинився Івано-Франківськ та значна частина Івано-Франківської області.
«Зараз ми працюємо в канікулярному режимі, — розповів «Освіторії» директор Української гімназії № 1 в Івано-Франківську Ігор Дейчаківський. — Сподіваємося, що 14 вересня ми відновимо в повному обсязі навчальний процес. Якщо будуть хворі в якомусь класі, то ми відправлятимемо окремо класи на карантин. Ті класи, які будуть на карантині, працюватимуть у дистанційному режимі, а решта школи навчатиметься як звичайно».
У школах, які розташовані на території з червоним рівнем епідемічної небезпеки, повинно бути організоване дистанційне навчання. Проте зробити це не так просто, адже значна частина країни не готова до повноцінного дистанційного навчання технічно.
Згідно з даними Міністерства цифрової трансформації, понад 6 тисяч шкіл в Україні не мають якісного оптичного підключення до інтернету. В уряді склали список з двох тисяч шкіл, які не мають інтернету взагалі та потребують першочергового підключення. Ці школи розташовані в населених пунктах без жодного оптичного провайдера. А це означає, що доступу до мережі немає не лише у шкіл, а й безпосередньо в учнів і педагогічного складу. За підключення шкіл до інтернету відповідає місцева влада. Кошти на це можуть бути використані з обласних та місцевих бюджетів, а також із залишків освітньої субвенції.
Хоча більшість території України має зелений і жовтий рівні епідемічної небезпеки, вже зараз варто готуватися до плану В, переконані освітяни. Особливо це стосується підготовчих і перших класів.
«Ми плануємо готувати дітей до дистанційного навчання, — каже Марина Пристінська з Новопечерської школи. — Вже у вересні будемо вчити наймолодших школярів, як вмикати відеоконференцію, де шукати домашнє завдання».
У разі дистанційного навчання керівникам шкіл варто тримати у фокусі ще одне важливе питання — нарахування зарплати вчителям. У березні, коли розпочався карантин, Міносвіти опублікувало постанову, згідно з якою педагогічні працівники під час карантину повинні отримувати середню зарплату. Це призвело до того, що в деяких областях вчителі залишилися без доплат і надбавок.
«Є загроза, що ця ситуація повториться, якщо вся країна знову перейде на дистанційне навчання, і будуть урізати зарплату до ⅔ від посадового окладу чи якусь середню заробітну плату встановлювати, — говорить Олександр Чучаєв, директор Благовіщенського НВК № 2 на Кіровоградщині. — Тут повинна зіграти свою роль сильна натура керівника закладу, який буде відстоювати позицію захисту своїх працівників. Не має стояти осторонь і педагогічна спільнота. Є профспілки, до яких треба звертатися, щоб вони активізували свою роботу».
За інформацією пана Олександра, у 20% областей по Україні були проблеми з повним нарахуванням зарплати освітнім працівникам. У його школі та по всій Кіровоградській області цієї ситуації вдалося уникнути.
Кмітливий директор уважно прочитав галузеву угоду між профспілками та МОН і побачив, що в умовах карантину чи умовах, які не залежать від педагогічних працівників, їхня середня заробітна плата має зберігатися, як і оплата вчительського навантаження відповідно до ставки. А щоб отримати підставу платити своїм працівникам повну ставку, він зобов’язав їх щотижня надсилати звіт про пророблену ними роботу на електронну пошту. Невдовзі з’явився наказ обласного департаменту освіти, в якому зазначено, що бухгалтери повинні «забезпечити оплату праці працівників освіти згідно з чинними умовами оплати праці». Це дало змогу, окрім ставки, зберегти ще й надбавки та доплати.
«Якщо керівник освітнього закладу буде твердо стояти на тому, що зрізати заробітну плату не можна, тому що вчителі якісно працюють дистанційно, і він може це підтвердити, то тоді, я думаю, ніхто не посміє іти проти цієї волі», — каже пан Олександр, який цього року увійшов до ТОП-10 найкращих вчителів України за версією Global Teacher Prize Ukraine.
Законодавство дозволяє не лише зберегти зарплати вчителям у повному обсязі під час карантину, а й знайти можливість для їх підвищення. Про це розповів заступник міністра освіти і науки Ігор Гарбарук під час освітньої онлайн-конференції «Від викликів до можливостей». За його словами, Міністерство освіти повною мірою перерахувало на місця ту освітню субвенцію, яка була передбачена державним бюджетом цього року. За результатами першого півріччя із цієї субвенції не було використано 7,7 млрд грн.
«Ніщо не заважає залишки цієї освітньої субвенції спрямувати на доплати вчителям за особливо складні умови, а також на покращення матеріально-технічного забезпечення шкіл, — повідомив заступник міністра. — Від адміністрацій закладів освіти залежить зробити все, аби ці кошти направити на покращення ситуації вчителів».
Тим часом в Міносвіти наголошують, що примусове відправлення працівників у відпустки під час карантину, зокрема без збереження заробітної плати, є неприпустимим. У разі порушення прав педагогів просять звертатися до Служби освітнього омбудсмена: +380 (95) 143-87-26 або ez@eo.gov.ua.
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США
