Наскільки важливим буде лідерство вчителів в епоху після пандемії, розмірковують Барнетт Беррі, Арман Дусе і Бен Оуенс. Свій звіт топ-освітяни представили на конференції T4, яку українською транслювала «Освіторія». Подаємо найцікавіше з розділу «Education Turned Upside-Down» — «Освіта, перевернута догори дриґом».
Пандемія COVID-19 по всьому світу перевернула життя догори дриґом. Це стосується всіх, хто причетний до освітнього процесу, — учнів, студентів, батьків, вихователів.
Більшість урядів тимчасово зачинили школи, а це стосується понад 1,5 млрд учнів у 191 країні. Пандемія оголила труднощі дистанційного навчання та охоплення ним, а також проблеми навчання учнів у період кризи.
На першому місці — безпека. На другому — навчання
Будьмо щирими: найперше завдання для освітян у розпал масового закриття шкіл — це переконатися, що учні в безпеці, нагодовані та мають доступ до якомога більшої кількості соціальних програм. Другим пріоритетом було знайти спосіб продовження плану навчання. В обох випадках пандемія викриває й загострює глибокі нерівності, які давно формували державну освіту по всьому світу.
«Викладання та навчання під час пандемії мають важливе значення, але здоров’я, безпека та добробут мають бути першими в будь-який час. Школи та вчителі повинні працювати з розумінням складних ситуацій домашнього життя та психічного, емоційного і фізичного напруження, з яким стикаються їхні громади. Базові потреби йдуть перед вищими запитами. Це Маслоу перед Блумом», — вважає світовий освітній експерт Арман Дусе.
У багатьох країнах доклали титанічних зусиль, щоби щодня доставляти учням основні страви, безперестанно працюють служби психологічного здоров’я та роблять усе можливе, щоб усі учні змогли отримати доступ до швидкісного інтернету.
Завдяки безлічі блогів та відео на YouTube видно, як дуже різні школи готові цим займатися, навчати та обслуговувати потреби учнів — від малюків у дошкільній освіті до підлітків у середній та старшій школі.
Школа — це не лише навчання
По всьому світу багато не освітян, політиків та лідерів бізнесу звернули увагу на важливі неакадемічні ролі, які відіграють державні школи, та послуги, які вони надають.
Закриття шкіл підвищило значення шкільних стін як важливих соціальних вузлів для учнів та їхніх сімей. Для багатьох учнів школи часто є єдиним місцем, де вони відчувають себе в безпеці. СOVID-19 послужив призмою, щоби побачити розмаїття нових барв, які освіта пропонує новому поколінню та громадськості.
Ми все ще перебуваємо в розпалі кризи COVID-19 і бачимо, як діти борються зі списком потреб, який зростає — їжа, житло, медична допомога, фізична безпека, емоційна підтримка, психологічні послуги, репетиторство та багато іншого. Ми знаємо, що багато учнів уже приходять до школи з непростих домашніх обставин, а час поза школою був катастрофічним і травматичним для них.
Професія вчителя повинна бути переосмислена
Водночас інтеграція інновацій та нових технологій у класі (таких як штучний інтелект) — важливі для багаторічного успіху учнів, які повинні жити та працювати в час Четвертої промислової революції — але лише якщо враховувати та вирішувати ризики для учнів і викладачів.
Для того щоби технології штучного інтелекту працювали в інтересах учнів, вчителям потрібно мати час і місце для включення відповідних інструментів у навчання.
Для прискорення нашої освіти, економічного відновлення та розв’язання питань розбіжностей у здоров’ї після пандемії професія вчителя повинна бути переосмислена.
Необхідно, нарешті, створити сміливий бренд вчительського лідерства, щоб усунути нерівності, які COVID-19 зробив більш помітними та глибокими.
Щодня ми дізнаємося про вчителів, які творять доброзичливі вчинки, а також займаються винятковим викладанням та навчанням. Вони залучають до власних неформальних мереж, професійних асоціацій, вчительських об’єднань, щоби навчатися одне в одного та ділитися своїми знаннями. Вони показують нам, що онлайн-навчання працюватиме добре, якщо ним керуватимуть вчителі.
