Найкращі школи світу: як вони навчають та чим дивують?

Image by Freepik

Які заклади середньої освіти — найперспективніші, найкомфортніші для дітей та вчителів, найкраще готують до майбутнього? Міжнародна освітня організація T4 з минулого року взяла на себе відповідальність визначати такі заклади щороку і започаткувала престижну освітню нагороду World’s Best School Prizes. Днями назвали переможців 2023. Ці школи отримають не лише по 50 тис. доларів США, а й потужну популяризацію, щоб інші могли переймати їхні найефективніші практики. Які ж вони, найкращі школи світу?

SPARK Soweto, ПАР: учні піклуються про дорослих

Назагал серед шкіл визначають п’ять переможців у різних номінаціях. Перевагу віддають школам, які застосовують нові технології та інноваційні практики для розв’язання глобальних проблем, що впливають на світ.

У першій категорії «За співпрацю з громадою» винагородили початкову школу з передмістя Йоганнесбурга (Південно-Африканська Республіка) SPARK Soweto. Цей приватний заклад освіти належить до елітної мережі аналогічних закладів. Майже всі вони працюють у містах, демонструють високі стандарти сучасної освіти, а їхня плата за навчання недоступна більшості родин. Але оскільки освіта в африканських країнах — єдиний соціальний ліфт, що дає змогу вихідцям із бідних родин отримати престижну професію, деякі сім’ї селян віддають останні кошти, аби дати дітям шанс.

В одній зі шкіл мережі дізналися, що 160 учнів живуть у передмісті, мають добиратися до школи кілька годин автобусом. Для цього навіть шестирічні першачки вставали о 4-й ранку. Аби змінити це, чотири роки тому школу звели просто в передмісті, а на додаток значно знизили плату: частково як благодійність, а частково фінансування взяла на себе держава.

Спершу батьки не могли повірити, що елітна школа в бідному кварталі не знизить якість. До слова, саме в ці поселення в передмісті ще пів століття тому примусово відселяли темношкірих мешканців, а місцеві державні школи отримували в десять разів менше дотацій, ніж школи для білих дітей.

Нині учні передмістя мають усі переваги мережі SPARK: вчителі-ентузіасти, IT-освіта, гейміфіковане навчання, сучасні лабораторії. Та найголовніші зміни: те, як школа почала турбуватися про знедолену громаду.

SPARK — це перші літери слів, які позначають цінності школи:

🔸турбота

🔸наполегливість

🔸досягнення

🔸відповідальність

🔸доброта

Учнів початкової школи привчають до цього за допомогою шкільних персонажів: наприклад, турботлива Енн або відповідальний Лео. Вони намальовані на стінах, є у формі ляльок, згадуються в текстах, які читають діти. Їх привчають думати: а як би вчинила турботлива Енн?

Невдовзі стало зрозуміло, що виховати сучасних дітей нереально, якщо вдома в них немає найнеобхіднішого. Школа започаткувала низку громадських ініціатив. Учні та вчителі допомагають з прибиранням прилеглих територій. Завдяки SPARK вперше встановили бетонні сміттєві баки, щоб зменшити забруднення відходами.

Замість того щоб скаржитися на неакуратний вигляд частини дітей, школа почала роздавати безкоштовні пакети догляду: серветки для обличчя, зубну пасту, гігієнічні засоби, мило, гель для душу та шампунь. Невдовзі їх виділили навіть тим родинам, у яких не було учнів зі SPARK. Так само шкільна бібліотека почала надавати книжки всім мешканцям передмістя, сюди запрошують усіх охочих на дитячі концерти та свята. На Різдво всім, хто мешкає неподалік, готують подарунки. Звісно, роздавати все це допомагають учні. 

Школа теж стала об’єктом турботи представників громади. Під час збройних сутичок цього року добровольці-селяни взяли на себе зобов’язання охороняти її будівлю. І школа залишилася неушкодженою, хоча сусідні будинки постраждали. 

Державна школа Монтессорі муніципалітету Сан-Франциско, Колумбія: діти змінюють виробництво кави

Учні та педагоги цієї школи, яку визнали найкращою в номінації «За екологічні дії», обрали для вирішення одну з найбільших проблем регіону: забруднення водоймищ відходами виробництва кави. 95% побічних продуктів (м’якоту, слиз, лушпиння, каучук і стебла) виробники викидають у ріки та озера, що значно погіршує якість води та екологію водоймищ.

Тож шість років тому юні дослідники розпочали двоетапний проєкт: аналіз ситуації та утилізація відходів. На першому етапі школярі проводили експерименти та збирали дані на основі опитувань та інтерв’ю з виробниками кави. Осягнути реальну ситуацію допомагали дрони для збору геопросторової інформації. Результати у формі презентацій були представлені на муніципальному, відомчому, національному та міжнародному рівнях.

На другому етапі підлітки визначали найкращі методи утилізації. Шляхом проєктування, створення прототипів, тестування та оцінювання старшокласники розробили інноваційні продукти та процеси з використанням побічних продуктів кави. Цей практичний підхід прищеплює школярам підприємницькі якості та розвиває критичне мислення. З решток виробництва кави діти навчилися робити мило, скраби, інші косметичні засоби, органічні акумулятори енергії, дерев’яні вироби зі стебла. 

Школа стала ще й, можна сказати, дослідницьким центром, завдяки якому було продуктивно використано понад 100 тисяч тонн кавової пульпи, відновлено понад 20 літрів води на кілограм промитої кави та введено виробництво акумуляторів й екологічно чистих тканин. В економічному плані школа сприяла зростанню сертифікованих екологічних підприємств та відкрила нові можливості доходу для місцевих громад. 

EEMTI Joaquim Bastos Gonçalves, Бразилія: дбають про психічне здоров’я кожного

Коли у 2020 учні повернулися до шкіл після карантину через пандемію COVID-19, у частини з них були ознаки депресії, панічних атак, клаустрофобії (страху перебувати в зачиненому просторі), проблеми в спілкуванні з однолітками.

У містечку Карнаубалі, де розташована школа, майже немає психотерапевтів та родин, які можуть дозволити собі сплачувати за їхні послуги. У самому закладі освіти, який переміг у номінації «За підтримку здорового способу життя», аж у 6% учнів зрештою були діагностовані серйозні емоційні проблеми, зокрема, депресія та самоушкодження. 

У рамках проєкту «Адаптувати учня» школа давала дітям змогу спілкуватися з волонтерами, які підтримували їх і допомагали знайти індивідуальні способи подолання стресу. А тих, хто потребував серйознішої допомоги, скеровували до психотерапевта, який працював з учнями безкоштовно онлайн.

Також метою проєкту було розвивати соціально-емоційні навички в класі та поінформувати шкільну спільноту про важливість психічного здоров’я. Учні проходили психологічні тренінги, а батьків запрошували до школи на освітні зустрічі. 

Усього за 18 місяців 67% учнів, які потребували соціальної та емоційної підтримки, мали стабільне покращення стану. Вони повідомили про підвищення самооцінки та нормалізацію загального самопочуття, що поліпшило навчальну успішність та відновлило почуття надії.

Проєкт не лише допоміг конкретним учням, а й підвищив обізнаність про важливість психічного здоров’я в шкільній спільноті та за її межами. А після отримання грошової винагороди школа планує навчити вчителів з інших закладів освіти та поширити проєкт. 

Міжнародна школа Ріверсайд, Індія: вивчають дизайн-мислення 

Школа, яку відзначили як найкращу в категорії «За інновації», здобула всесвітнє визнання завдяки своєму новаторському, орієнтованому на учня підходу до освіти. Зокрема, завдяки розробленій ще 2001 року педагогічній моделі «Я можу» (для її поширення створили спеціальну освітню платформу, якою користуються в різних закладах освіти та навіть інших країнах). Завдяки тому, що школа успішно прищеплює такі цінності, як емпатія, етика, натхнення та розвиток, школа постійно входить до 10 найкращих шкіл Індії з 2004 року. А навчання цієї моделі пройшли понад тисячу педагогів. 

Також учні школи започаткували спільноту «Дизайн для змін», до якого долучилися вже два мільйони дітей у 70 країнах!

Школярі пропагують одноліткам принцип школи: кожна дитина може.

Причому йдеться не лише про успішне навчання, а й про вплив на світ. Дітей заохочують «відчувати» (спостерігати та описувати будь-яку ситуацію, яка їх турбує), «уявляти» (обдумувати спосіб покращення), «діяти» (працювати в командах, щоб реалізувати своє рішення) і, нарешті, «ділитися» (змінами зі світом, аби заохотити інших). Лише один зі способів заохотити до всього цього учнів: у школі випускають комікси про команди дітей, які разом розв’язали якусь, хай дуже дрібну, проблему. А також знімають аналогічне відео. І все це роблять самі школярі за підтримки вчителів. 

У чому ж головна особливість моделі? Дітям викладають дизайн-мислення, і всі навчальні процеси так чи інакше спираються на нього. «Освіторія» вже писала про цей метод.

Навіть у початковій школі навчають думати про те, як саме ми думаємо. Діти знають, що існують різні види інтелекту, та намагаються їх розвивати.

Після 12 років учні опановують етапи роботи з різноманітними життєвими завданнями. І намагаються мислити як вчені, дослідники, винахідники, підприємці. Звісно, така практика розвиває всі найпотрібніші нині та в найближчому майбутньому soft skills. 

Єрусалимська школа Макса Рейна «Рука в руці»: опановують іврит та арабську мову

Перемогу в категорії «За подолання труднощів» віддали школі, саме існування якої багатьом у Єрусалимі здається неприпустимим, скандальним. Заклад освіти пережив і підпалення та пожежу, і напади, і погрози. А все через те, що тут навчаються діти народів, між якими не вщухають криваві конфлікти: євреїв та арабів.

Такий заклад — єдине у світі місце, де арабські та єврейські діти навчаються разом з 3 до 18 років (від дитсадка до останнього класу). 

Школа відкрила свій перший клас у 1998 році, зібравши разом усього 50 дітей та підлітків. Сьогодні вона навчає понад 600 школярів, до того ж має в Єрусалимі п’ять філій.

Від самого початку школа зосереджена на створенні середовища, у якому єврейські та арабські учні можуть навчатися разом як на івриті, так і арабською мовою. Цей новаторський підхід до двомовної інтегрованої освіти не тільки допомагає учням вивчати мову одне одного, а й сприяє міжкультурному розумінню. Учні вчаться шанувати мову, культуру єврейських та арабських громад школи, вчать пишатися своєю ідентичністю та поважати ідентичність інших. 

Керівництво школи відображає різноманіття учнівського колективу: директор початкової школи має арабське походження, а керівник середньої школи — єврейське. Серед учителів також майже рівне співвідношення представників єврейського та арабського народу, і вони тісно співпрацюють, щоб створити дійсно інклюзивне навчальне середовище.

25-річний досвід допоміг створити цілком нові предмети, які тут опановують: історію подвійного наративу (очима євреїв та арабів), порівняльний курс юдаїзму та мусульманства, політкультурність, мистецтво заради соціальних змін. Здатність учнів розмовляти мовою «іншого» створює відчуття комфорту серед однолітків, попри культурні відмінності. Це дає змогу дітям подолати свій страх і бути відкритими для дружби.

Поділитися цією статтею