ЗНО 2021 складатимуть не всі випускники. 13 квітня депутати Верховної Ради ухвалили законопроєкт, який звільняє цьогорічних 11-класників від проходження державної підсумкової атестації. ЗНО залишається обов’язковим для тих учнів, які планують вступати до вишів цього року. Ми запитали вчителів, що вони про це думають.
Законопроєктом передбачено, що випускники шкіл цього року можуть обирати, як оцінюватимуть їхні результати навчання. Можна через річне оцінювання, можна через ДПА, а майбутні абітурієнти можуть обрати ДПА у формі ЗНО.
Але думки педагогів щодо цього розходяться. Одні вважають, що це знизить психологічне навантаження на учнів після локдауну, полегшить життя та зменшить ризик інфікування учнів один від одного під час проведення ДПА. Інші — що це знизить мотивацію школярів і не дасть змоги оцінити, наскільки успішно (чи ні) проходив освітній процес із дистанційним та змішаним навчанням. А випускникам доведеться терміново вирішувати, чи планують вони вступати до вишів цього року. Чи зможуть підлітки прийняти зважене рішення під тиском обставин? Чи спершу відмовляться від ЗНО, бо так простіше, а потім пожалкують, що не змогли стати студентами цього року?
«Чи дистанційне навчання урівняне з очним?»
Хотілося б, щоб рішення були послідовними та системними. Спочатку варто відповісти на питання: чи можна вважати онлайнове навчання співвимірним з очним? Якщо так, то про яку тоді йдеться нерівність умов учнів цього року та часів до карантину? Якщо ні, то навчання як такого не було, тож будь-які іспити стають неактуальними.
Є й інші, більш глобальні питання, які потребують відповідей. Чи потрібна ДПА взагалі (за умов обов‘язковості ЗНО, звісно)? Якою має стати освіта в нових умовах? А вже тоді будемо говорити про те, як можна оцінити результати навчання. Якою буде системна відповідь держави на виклики пандемії? От, скажімо, якщо вона триватиме й наступного року? Або ж якщо карантин завершиться, чи повернемося ми до попередніх моделей?
Утім, я не вірю, що випускники втратять мотивацію до навчання через скасування обов’язкової ДПА у формі ЗНО за місяць-два до проведення ЗНО. Такі рішення родини приймають значно раніше. Для тих випускників, які планували вступати до вишів, нічого не змінюється. А ті, хто не збирався ставати абітурієнтом цього року, навряд чи мали велику мотивацію до навчання й раніше.
Говорять, що медалістам, мовляв, учителі «подарують» оцінки. Але кому й що зараз дає медаль, крім «прогрівання» власного его?
«ДПА у формі ЗНО? Після 9-го класу»
Можу поділитися двома позиціями: моєю та учнів 11-го класу нашої школи, яких я про це запитала.
У старшокласників є певна невизначеність. Вона виникла саме через те, що постійно щось змінюється з неймовірною швидкістю, а ясного і повного роз’яснення учні не отримують!
Із 2015 року результати ЗНО для випускників шкіл стали зараховувати як оцінки за ДПА. Учні вважають, що максимальні зусилля варто спрямувати на підготовку до ЗНО, а ДПА не хочуть складати додатково. Але є й такі школярі, яких лякає скасування обов’язкової ДПА, адже це може знизити середній бал атестата (його зазвичай розраховують як середнє арифметичне від усіх річних оцінок та балів за ДПА). А цей показник впливає на конкурсний бал під час вступу до університетів. Тож це може знизити шанси абітурієнта.
Особисто я переконана, що необхідно засвідчувати рівень знань та вмінь учня. Але проводити ДПА у формі ЗНО слід відокремлено від школи. А ще робити це є сенс не в 11-му класі, а після 9-го. За результатами ДПА учні мали б право обирати, як бути далі: йти до 10-го класу, чи до коледжу, чи до училища. І не потрібно жодних додаткових іспитів там.
«Не розумію, чому бояться проводити ДПА у формі ЗНО»
Держава, з одного боку, повинна створити умови для навчання, а з другого – має повне право запитати, як і чого навчили школярів. Це не просто можливість, це нині норма закону. У пункті 8 статті 12 Закону України «Про освіту» зазначено: «Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання».
Чи створила держава умови для навчання під час пандемії? Вважаю, що зроблено було багато. Вчителі наших шкіл з перших тижнів запровадження дистанційного навчання опанували Zoom, Googlе Meet та інші платформи. Ще навесні минулого року запрацювала Всеукраїнська школа онлайн. Нині на платформі ВШО півтори тисячі відеоуроків з 18 основних шкільних предметів, тестові завдання для самоконтролю, підсумкові тести. Окрім цього, створено чимало безкоштовних навчальних курсів з усіх предметів. Отже, ми не можемо посилатися на особливі умови під час карантину, на те, що навчання не було організовано.
Є інший аргумент на користь скасування ДПА у формі ЗНО: ризик інфікування під час пандемії. Міністерство освіти та Міністерство охорони здоров’я мають гарантувати безпечні умови проведення тестування. Як показав минулий рік, такі безпечні умови під час проведення ДПА у формі ЗНО було створено в повному обсязі.
То чого ми боїмося? Чи не більшим лихом є загроза знецінення знань та вмінь? Адже учні почуваються непевно, коли умови атестації змінюються за місяць-два до кінця навчального року. А дорослі довкола навіть не можуть логічно пояснити рішення міністерств.
