Нова реальність подарувала нам нову професію: онлайн-няня. Хтось каже, що це — відпочинок для батьків, які працюють дистанційно, або мам-домогосподарок. Але є думка, що така няня навіть гірша за улюблені мультики, профанація справи, адже малят не утримаєш біля монітора, та це ще й шкідливо. Онлайн-няня памперси не змінить і не погодує. На що ж реально можна очікувати, якщо йдеться про роботу з дошкільнятами?
У якому віці й на скільки часу
У США вже понад 10 років працює Urbansitter, Sittercity, Care.com, де можна замовити «няню через Zoom». У Європі є аналогічні сервіси, приміром, bsit.com. В Україні також великі агентства починають пропонувати схожі послуги, а ще частіше оголошення про роботу онлайн дають самі няні.
Онлайн-няні пропонують заняття з дитиною через відеозв’язок у той час, поки батьки працюють або зайняті своїми справами. Експерти вважають, що ця послуга і надалі матиме попит, оскільки дедалі більше фахівців працюють віддалено. Найбільша проблема: коли няня без досвіду онлайн намагається працювати тими самими методами, що й у реалі —переконана Ірина Андрєєва із США, засновниця служби онлайн-нянь Kidsout. Претенденти на таку діяльність упевнені, що з 5-річною дитиною можна зайнятися підготовкою до школи. Приміром, пів години розв’язувати математичні задачі. А 3-річному малюкові прагнуть почитати книжку або розповісти казку. Та навіть найменші можуть замість цього дивитися мультики, де все яскраво, різноманітно та весело, або ж просто втікають від гаджетів, а батькам доводиться бігати за ними. Тож на казки варто розраховувати, лише якщо мама вмикає няню перед сном, щоб та приспала розповіддю малечу (є і така послуга, коли батьки хочуть спокійно повечеряти разом півгодинки).
Дитині до 3 років онлайн-няня нічим не допоможе. У цьому віці діти мають активно жити в реалі: вчитися маніпулювати предметами, розвиватися фізично, і ще мало можуть зосередитися на зверненнях з екрана, майже не вміють повторювати за кимось, не зацікавлені у спілкуванні зі сторонніми людьми.
Для дітей 3–6 років режим мало відрізняється від стандартів дитсадка. У 3 роки може бути пару занять по 15 хвилин, але онлайн-формат у цьому віці підійде далеко не кожній дитині. У 4–5 років «уроки» тривають до 20 хвилин, включень може бути до 5 на день, але не підряд.
Для тих, хто скоро йде до школи, у 5–6 років можна пропонувати навіть двічі на день спілкуватися з нянею по годині (але йтиметься про два 30-хвилинних заняття за годину з невеличкою перервою). Наприклад, вранці історія про динозаврів та співи, а після обіду іноземна мова та малювання. На дошкільнят 5–6 років найкраще впливає не спілкування сам на сам, а створення віртуальних груп з 2–6 малюків. У цьому віці присутність однолітків збільшує зацікавленість.
Що вивчають дистанційні бебіситери
На Заході онлайн-няні обов’язково проходять додаткове навчання, зазвичай теж дистанційно. На вебінарах та Zoom-уроках вони заглиблюються у специфіку роботи, аж до того, яку точку у квартирі чи на вулиці вибрати для роботи, який фон поставити.
У віртуальній опіці няні є і свої плюси — можна займатися іноземною мовою з її носіями. Такі розмови можна замовити навіть щодня, що дасть змогу дитині постійно і необтяжливо практикуватися.
Гарні фахівці знають секрет онлайн-занять для дошкільнят: не більш ніж 5 хвилин на одне завдання, один вид діяльності, а далі бажано контрастно перемикати увагу. Приміром: порахували — потанцювали.
Батькам варто заздалегідь усвідомити: це — не повноцінні заняття, результатом яких має стати певний рівень знань, а відволікання дитини, щоб дати перепочити мамі й тату. Тобто не стільки навчання, скільки догляд.
Що може добре йти, якщо няня артистична та емоційна, а також володіє діяльністю не в теорії: танці, логоритміка (розвиток мовлення за допомогою рухів та співу), бойові мистецтва для найменших, йога. Веселу руханку слід проводити на кожному занятті. А ще — вправи на розвиток пам’яті та уваги, адже вони оживлюють інтерес. Також дітям подобаються мистецтва: співи, ігри із шумовими музичними інструментами, малювання, аплікації, ліплення.
Дещо окремий вид занять — саморобки та сенсорний розвиток — для них родині слід підготувати матеріали. Наприклад, няні пропонують пошукати сховані батьками в крупах маленькі іграшки, а самі коментують та підбадьорюють. Або ж просять помити в тазику улюблену ляльку та попрати їй одяг, а самі теж демонструють з іграшками, як це робити правильно. Але віртуальна няня не допоможе витирати калюжі, тож батьки мають зважити, чи підходять їм заняття, до яких слід готуватися, а після яких «розгрібати наслідки».
Конкуренція з мультиками та блогерами
Рольові ігри, казки та заняття з ознайомлення з навколишнім світом — тут уже слід постаратися та підготувати базу. Ця діяльність ближча до розваг з аніматорами та містить елементи онлайн-уроків. Важливо зацікавити дитину з перших хвилин. Малюки нині досить вимогливі та звикли перемикати те відео, що здалося нудним. Увага дошкільника швидко згасає, коли няня чекає, що він буде відповідати на її питання, або якщо вона запитує, чим він хоче займатися. Дитину треба втягнути в удавану гру, розбурхати її уяву. Інколи няні беруть ідеї у популярних серед малечі блогерів.
Няні, які перевтілюються в образи мультгероїв, потребують реквізиту, гриму. Додатково застосовують анімаційні ефекти, включають уривки відео (їх може бути багато, але кожен — не більш ніж 1–2 хвилини з обговоренням з нянею), чудернацькі картинки з безліччю деталей (на кшталт вімельбухів). Для 5–6-річних дітей можна разом проходити невеличкі комп’ютерні ігри.
Інколи няні зацікавлюють місцем, де працюють: це може бути як помешкання няні, так і парк, ліс, дитячий майданчик. Тут ховають якийсь предмет, а дитина за допомогою підказок роздивляється пейзаж та шукає «скарб». Діти з нянею грають у лікаря, магазин, офіс тощо. Популярна розвага — показ незвичної іграшки та гра з нею, хоч і віртуальна. Приміром, з конструктором так не пограєш, а ось інтерактивні роботи чи «фербі» можуть зацікавити й дистанційно. Також чимало малюків люблять показувати власні іграшки, розповідати про них, якщо їх уважно слухають.
Варто йти за інтересами дитини, а не постійно повертатися до підготовлених заготовок няні. Хтось тижнями розмовляє лише про фей та єдинорогів, хтось — про «Майнкрафт»: будь-який результат буде гарним, якщо увага утримується. Звісно, якщо в темі немає нічого забороненого. Адже є й такі онлайн-вихованці, які хочуть говорити лише про привидів та нічні жахіття, або ж про жорстокі забавки. У цьому разі варто порадити батькам звернутися з дитиною до психолога, а няні не слід стимулювати такі розмови.
У переважній більшості ці заняття ближчі до гри, ніж до навчання, адже няня — не репетитор. Але професіонал здатен поєднати з цим розвиток мовлення і навіть логопедичні вправи. А з однієї улюбленої теми зробити майже інтегровані заняття: скажімо, помалювали покемонів, поспівали відому пісеньку, поперевтілювалися в них та повидавали чудернацькі звуки, влаштували огляд LEGO-моделей.
Обов’язкова вимога до роботи онлайн-няні: присутність батьків принаймні в межах чутності дитини. Адже про безпеку малюків віртуально подбати неможливо. Тож тато чи мама мають бути поруч, якщо дитина, скажімо, впаде або подряпається чимось. Звісно, залишити дитину на планшет чи ноутбук та піти з дому, хай зовсім ненадовго, — це неправильно та протизаконно.
