Автор картини «Все чудово» Юрій Шаповал
Вчитель української літератури в 9-му класі для вивчення творів Тараса Шевченка відводить майже два місяці. Тож як зробити уроки про Шевченка і його творчість цікавими? Як розповісти про класика так, щоб учням захотілося відкрити «Кобзар» самостійно, а не під програмним примусом чи в рамках ура-патріотичного виховання? Тема особливо актуальна напередодні Шевченківських днів, які традиційно відзначають на початку березня. Пропонуємо 5 ідей, які додадуть урокам інтерактивності та динаміки.
«Twitter»
Життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича був надзвичайно насиченим: знайомства, зустрічі, гостини, натхнення, твори, юнацькі будні в Петербурзі, повторне відкриття України, діяльність Кирило-Мефодіївського братства й арешт, заслання та повернення…
Отож можна пофантазувати, що якби в Шевченка були соціальні мережі, то він би ними користувався й публічно ділився перипетіями власного життя. Чому б не змоделювати таку ситуацію?
У класі одночасно працюють кілька груп, наприклад: «Дитинство», «Петербург», «Три літа», «Братство», «Заслання», «Останні роки». Кожна має на ватмані чи аркуші оформити інтерфейс і написати пости в Twitter від імені Тараса Шевченка за конкретний період.
Якби він був блогером, то про що і як би написав, на чиї сторінки підписувався б у цей період, кого б, можливо, репостив, які фотографії/ілюстрації докладав до постів?
280 символів (саме такого обсягу пост у Twitter) для однієї життєвої події — це не так вже й багато, тому учням варто бути лаконічними й влучними.
«Відповідність»
У рамках творчого завдання на встановлення відповідності та знання творів Кобзаря учні отримують набір ілюстрацій — портретів Шевченка. Від класичного автопортрета в смушевій шапці до сучасних інтерпретацій образу класика: Шевченко, який робить селфі, Тарас у масці (фото мурала з вулиці Грушевського, який знищили у вересні 2017), Батько в касці, Геній з гітарою, Пророк у темних окулярах.
Тут у пригоді стане безліч ілюстрацій, що гуляють інтернетом, а також «Шевченкіана» — серія робіт художника Андрія Єрмоленка, де класик постає в різних поп-образах: Елвіс, Супермен чи Будда.
Відповідність у такому завданні має два пункти: перший — дати характеристику Шевченку на ілюстрації (якось назвати цей образ, поміркувати щодо нього), другий — дібрати до цього образу цитату з «Кобзаря».
«Кінозал»
Щодо того, чи варто влаштовувати колективні перегляди фільмів з дітьми на уроці — кожен вчитель має власну думку, проте «коментований» перегляд справді може бути гарною вправою. Так, смішним і романтичним, абсурдним і захопливим водночас є серіал телеканалу «1+1» за мотивами поеми Шевченка «Катерина».
Це спроба сучасного перепрочитання класичного твору. Про те, чи ця екранізація вдалася чи провалилася — потім варто запитати в учнів. Не потрібно, звичайно, дивитися серіал повністю, достатньо переглянути кілька епізодів першої серії, щоб скласти уявлення й поставити ключові запитання щодо твору.
Перша сцена, де діти в школі читають поему, вчителька коментує, а паралельно посеред поля хаотична Катерина з вінком на голові знайомиться з «москалем». Потім — як відбувається розвиток їхніх стосунків, як він обіцяє подарувати їй місяць і зорі…
Екранізація — це завжди інакший мистецький твір, а цей серіал — тим більше багатий для роботи матеріал.
Тут і сюжет поеми, і питання про те, як змінилося ставлення суспільства до Катерини в ХХІ столітті, і протистояння міста-села, тобто україномовних героїв та російськомовних, позитивних і негативних. І ключове питання — чи могла б героїня твору бути щасливою.
Цей твір демонструє актуальність сюжету сьогодні та дає змогу пояснити незнайомі слова, такі, як байстрюк чи покритка, а також тогочасні реалії, наприклад, патріархальне село.
«Туристичний маршрут»
До 200-ліття Шевченка (відзначали у 2014 році) з’явилося чимало мап під кодовою назвою «Шляхами Кобзаря». Вони пропонують туристичні маршрути на будь-який смак пам’ятними місцями, музеями, садибами, парками, де бував класик. Тож чому б не запропонувати учням самим намалювати таку мапу?
Прив’язати це до подорожей в Україну, наприклад, чи до окремих творів («Заповіт», «Гайдамаки» абощо). На схематичному відтворенні мапи Російської імперії варто позначити різними кольорами: міста, де бував Шевченко, місця, де з ним щось відбувалося, локації, пов’язані з творами чи знайомствами.
Насправді, у цьому завданні може йтись і про відповіді на значно складніші запитання: чому митець, який стільки часу прожив у Петербурзі, все одно повертався, чому писав українською і про Україну?
Наносячи на мапу те, чим захоплювався Шевченко, можна прослідкувати, як виглядала краса, про яку він писав, на фотографіях чи на картинах художників. Якою була чи навіть є Наддніпрянщина.
Тоді зовсім іншу вагу отримують міркування: яка вона — Україна? За що я люблю Україну? Чи знаю я Україну? «Немає другого Дніпра», кажете?
Нове покоління, яке мислить себе громадянами світу, отримає можливість здійснити віртуальну подорож і зрозуміти, про які широкополі лани писав Шевченко, запитати себе, чому для нього все це мало аж таку вагу?
«Гра престолів»
Популярний серіал «Гра престолів» захопив багато мільйонів глядачів, тож чому б не використати приклад з масової культури на уроці української?
Сюжети й герої циклу романів Джорджа Мартіна слугують прекрасним матеріалом для компаративного аналізу відразу двох творів української літератури — «Слова о полку Ігоревім» та «Гайдамаків» Тараса Шевченка.
Якщо розкласти поему «Гайдамаки» як «Гру престолів», використовуючи стоп-кадри серіалу, приміряючи «умовні» реалії, то можна знайти дуже багато спільного.
Бойові дії, «свої» та «чужі», батальні сцени, любовна лінія, «обраний» сирота Джон Сноу, чия героїчна доля є непересічною, а сам Сноу увібрав усі героїчні чесноти. Чим він не Ярема?
Яка ж із героїнь серіалу — Оксана? Учні радо поміркують над таким запитанням. Російська імперія — як Сім Королівств, політичні інтриги та повстання.
Звісно, такий урок буде цікавим передусім прихильникам серіалу, тож наперед дізнайтеся, скільки таких є в класі.
