Важливо, щоб педагоги та шкільна адміністрація плідно співпрацювали, спільно долали труднощі та завжди були на одному боці: вчителі могли відчувати підтримку та повагу завучів, а керівники розраховували на педагогів у будь-якій ситуації та бачили їхню щиру залученість. Фразами, які допоможуть керівникам налагодити теплі стосунки з учителями, поділилась викладачка та авторка освітніх книг Міріам Плотінські. Переклали для вас найцікавіші поради.
Бувало так, що вчитель вже з полегшенням видихає в останній робочий день тижня. Але раптом до його класу заходить завуч і з винуватим поглядом просить замінити колегу на уроці. Це точно не те, що хочеться почути вчителеві, особливо якщо немає можливості вибору. Тож доводиться налаштовуватися на складний кінець тижня і замість планування власних уроків підміняти колегу.
Керівники шкіл часто перевантажені щоденними справами, тож можуть і не помітити, як необережними коментарями чи купою електронних листів ненавмисно відштовхують учителів. А співпраця з ними є такою важливою для ефективної роботи школи.
Ось кілька фраз, що сприятимуть конструктивному спілкуванню між вчителями та адміністрацією. Вони допоможуть створити простір, у якому педагоги та керівники цінуватимуть взаємний досвід.
«Я вже давно не був у класі. Можете допомогти мені все пригадати?»
Керівники часто дають вказівки щодо навчання з висоти свого досвіду. «Я теж був учителем» або «Я багато років пропрацював у класі» — основні аргументи завучів. Через нагадування про авторитет вони намагаються налагодити взаєморозуміння з учителем, але часто це не працює. Робота педагога мінлива, і вчителі постійно пристосовуються до чогось нового. А реальність така, що тривала робота в адміністрації відділяє завучів від учителів. Тож важливо цінувати навички одне одного та враховувати різні точки зору, щоб досягти ефективної співпраці.
Наприклад, учитель стверджує, що може визначити рівень знань учнів за допомогою ігрової вікторини. Але завуч стурбований тим, що цей метод не дає учням чітких критеріїв формувального оцінювання. Замість того щоб використовувати авторитарний підхід та спиратися на попередній досвід викладання, керівнику варто зайняти позицію співпраці. Без упереджень поглянути на такий метод оцінювання на практиці, а потім запропонувати спільно додати до нього критерії, яких не вистачає.
«Ми обоє хочемо одного й того ж — робити те, що найкраще для дітей»
Коли люди в одній школі виконують роботу, що на перший погляд здається такою різною, легко забути, що всі вони тут з однією метою: допомогти учням зростати. Іноді надмірне використання слова «я» (наприклад, «Я просто хочу допомогти дітям») призводить до того, що вчитель у цій суперечці починає захищатися.
Натомість варто зосередитись на спільних цілях, а не занурюватись у дрібниці та визначати, хто що робить. Лідери створюють простір спільної відповідальності. Коли виникає конфлікт, важливо пам’ятати, що «ми» має пріоритет над «я» у будь-яких висловлюваннях.
Наприклад, учитель і завуч дискутують про те, скільки має бути домашніх завдань в учнів. Замість того щоб зациклюватися на нескінченному обговоренні того, яка кількість завдань є надто великою, варто зосередитися на рішеннях. Керівник може сказати: «Чи можемо ми поговорити про те, які завдання визначають прогрес учня в досягненні певного результату, а які передбачають поточні оцінки?» Коли триває спільна розмова, в якій обидві сторони вивчають особливості оцінювання, легше зосередитися на важливому — навчанні учнів.
«Нововведення багатьох розчаровують, але я вірю, що ви зробите цю роботу значущою»
Коли впроваджується нова ініціатива, лідери повинні підтримувати роботу своєї школи, попри особисті почуття. Важливо адекватно реагувати на спротив учителів та не перекладати відповідальність на вище керівництво. Фрази на кшталт «Мені це теж не подобається, але вони сказали нам так зробити» лише підривають як авторитет керівника, так і потенціал майбутньої роботи.
Розгляньмо таку ситуацію на прикладі поширеної зміни — впровадження нової навчальної програми. Замість того щоб представляти навчальну програму як небажану зміну, кращим кроком керівництва буде добре її вивчити, перш ніж презентувати співробітникам. Через нововведення у вчителів може виникнути виправдане занепокоєння: їм важко приділяти багато часу вивченню та впровадженню програми. У цьому разі керівники можуть одразу вказати на особливості чи аспекти, що роблять цю зміну позитивною для учнів і вчителів.
Якою б не була ініціатива, спершу важливо добре її пізнати, щоб зацікавити всіх педагогів.
«Я б із задоволенням прийшов до вас у клас»
Уявімо ситуацію: останній день чверті, вчитель виснажений. Несподівано завуч заходить до класу та залишається з перевіркою на весь урок. У той же день на електронній пошті вчителя з’являється лист з позначкою «терміново» від завуча. Замість того щоб відкрити лист, педагог думатиме про несправедливість ситуації. У керівника було вдосталь часу, щоб прийти до його класу. Але він вибрав останній день чверті, коли учні завершують всі завдання перед канікулами. І це обурює.
Багато вчителів не проти, щоб за їхньою роботою спостерігали. І всі розуміють, що деякі візити мають бути без попередження. Але коли непередбачувані перевірки часто повторюються, це може негативно вплинути на вчителя та учнів.
Завучам важливо розробити певну систему своїх візитів на уроки та донести до вчителів, чому це важливо. Так педагоги не сприйматимуть спостереження керівників як засідку. Ще один варіант — попросити вчителя показати лише певний фрагмент свого викладання. Це також допоможе запобігти обуренню педагогів від візитів керівника.
Під час більш офіційних візитів завуч може запросити із собою колегу. І якщо виникне непередбачувана ситуація, останній допоможе розв’язати проблему, а керівник залишиться в ролі спостерігача.
Повернімося до нашого прикладу та уявімо інший варіант подій. Замість того щоб влаштувати перевірку в останній день чверті, завуч зайшов до вчителя перед уроками і сказав: «Я знаю, що мав відвідати ваш урок протягом цієї чверті, але я був перевантажений. Чи буде зручно, якщо я надішлю кілька можливих дат свого візиту на початок наступної чверті? Це буде в пріоритеті для мене». У такому разі вчитель буде вдячний, що керівник дав знати про можливу перевірку, не буде жодного обурення.
«Мені потрібна ваша допомога»
Згадаймо нашу найпершу історію із заміною. Що якби розмова між завучем і вчителем пішла інакше? І замість того, щоб заміняти уроки колеги без права вибору, цей педагог став активним учасником розв’язання проблеми? Кращої співпраці можна досягти, коли керівники змінюють формулювання з «Мені потрібно, щоб ти замінив колегу» на «Ми розробляємо план ротації для заміни уроків, щоб забезпечити справедливе навантаження на вчителів. Я був би радий будь-якій допомозі». Ставлення до вчителів як до партнерів у розв’язанні проблем має велике значення для створення атмосфери поваги.
