Світ навколо нас — багатогранний. І навіть наймолодші учні мають це розуміти. Адже в школі можуть навчатися діти з інвалідністю, з інших країн чи національних меншин. І створити приязне навчальне середовище в класі дуже важливо, бо кожна дитина хоче почуватися прийнятою, включеною в групу. Отож, як навчити толерантності найменших? Пропонуємо три гри, що допоможуть у роботі з учнями молодших класів.
«Обери собі команду»
Тривалість — 15-20 хвилин
Запропонуйте дітям сісти в коло. Роздайте кожному по одній наклейці. Це можуть бути зірочки, сонечка, квадрати чи кола. Головне, щоб усі вони були різних кольорів, так, щоб двічі не трапилася жовта зірка, наприклад. Наклейку діти ліплять собі на руку чи светр.
Завдання — за дві хвилини без слів згуртуватися в команди. Команди діти формують на свій розсуд.
Зазвичай, маленькі діти згуртовуються за критерієм кольору наклейок (червона зірка з червоним колом) або форми (трикутник з трикутником).
Обговоріть з дітьми кілька питань: «Чому ви обрали саме цих дітей, щоб об’єднатися в команду?», «Чи в світі взагалі бувають «однакові» люди?»
Який ефект?
Ми вчимо дітей критично думати та пізнавати. Розуміти, що на планеті не існує однакових людей, проте всі ми в чомусь схожі.
Наприкінці можете розпитати клас: «Як думаєте, чим ви схожі між собою, а чим відрізняєтеся?». Це допоможе дітям укріпити думку, що попри відмінності в зовнішності, вподобаннях, можна співпрацювати та проводити час разом.
Діти вчитимуться шукати подібності та більше розпитувати однокласників про хобі, домашніх тварин та уроки, що може суттєво їх зблизити. Навчивши шукати спільне, а не те, що розділяє, ми допомагаємо дітям робити перші кроки до мирного співіснування в класі.
«Три спільні речі»
Тривалість — 7 хвилин
Запропонуйте дітям об’єднатися в пари. Задайте тему для пошуку спільного. Можна взяти тему зі стандартного переліку («Я в школі», «Моя сім`я», «Мої улюблені заняття», «Канікули», «Мої друзі») чи вигадати свою. Спробуйте також варіант, коли тему пропонують самі учні.
Завдання — обговорити з однокласником задану тему та знайти, що є спільним для обох. Таких речей має бути принаймні три. На обговорення виділіть 5 хвилин.
Який ефект?
Пошук спільного є базою для формування толерантного ставлення до інших. Коли ми тренуємо цю навичку з раннього віку, то допомагаємо дітям не ігнорувати і не бути агресивними до тих, хто відрізняється.
Ігри в парах допомагають дітям краще пізнати один одного, а в молодшій школі — знайти перших шкільних друзів. Для дітей часом достатньо кількох хвилин гри, щоб потім на перервах ще довго розповідати один одному про канікули чи улюблені заняття.
Окрім цього гра розвиває комунікативні навички. Сором’язливі діти не завжди хочуть розмовляти, проте, коли тема чітко задана, можуть почуватися впевненіше.
«Труднощі»
Тривалість — 10-15 хвилин
Цю гру найкраще проводити в 3-4-х класах. Об’єднайте дітей у групи по 4-5 осіб. Кожній дайте аркуш паперу, олівці чи фломастери.
Завдання груп — намалювати дитину на інвалідному візку, подумати, з якими труднощами вона може зіткнутися, та як інші діти можуть їй допомагати.
Щоб допомогти учням розмірковувати над труднощами дітей з інвалідністю, напишіть на дошці такі запитання: «Дитина на візочку гратиме в ігри з класом?», «Чи зможе вона відвідати кінотеатр в нашому місті?», «Як ми допомагаємо такій дитині: у коридорах, на уроках, у їдальні?», «Як ми можемо спілкуватися з дітьми на візочках, щоб вони почувалися комфортно?»
Який ефект?
Вчимо дітей допомагати іншим та помічати тих, хто не може впоратися зі шкільним світом самостійно.
Подрібнення гри на запитання та їх обдумування виховує уважність до деталей. Дитина починає бачити світ ширше та придивлятися, хто в класі може почуватися «за бортом» та кому слід допомогти.
