Зображення: giphy.com
У старшій школі доречно обговорювати відмінності між стереотипами та упередженнями. Це допомагає розуміти шлях формування стереотипних уявлень і дає змогу вирізняти їх серед масиву інформації. Ось три гри, які можуть допомогти у цьому.
«Шоу стереотипів»
Тривалість — 25 хвилин
Методом мозкового штурму створіть і напишіть перелік стереотипів, які спадають учням на думку. Наприклад, це можуть бути стереотипи щодо націй (українці, євреї, німці та інші). Потім шляхом голосування оберіть три стереотипи, які здаються учням найактуальнішими.
Створіть три групи учнів. Роздайте кожній один з обраних стереотипів. Завдання — придумати та продемонструвати іншим сценку, яка відображає стереотип. На підготовку відведіть 7-10 хвилин.
Після того як кожна група покаже свій виступ, розпочніть обговорення: що зараз ви думаєте про цей стереотип? Чи трапляється він у реальному житті? Чи бувають винятки? Коли стереотипи можуть бути корисними? А коли — шкодять?
Який ефект? Гіперболізація та програвання стереотипів у формі сценок сприяє їх критичному осмисленню. Обговорення та пошук винятків у стереотипах, їхньої шкоди чи користі розвиває розуміння недоліків стереотипного мислення.
«Сходинки толерантності»
Тривалість — 20-25 хвилин
Вчитель дає перелік термінів: насилля, дружба, смерть, стереотип, упередження, любов, симпатія, терпимість.
Кожен учень вигадує ще два, які ввійдуть у його власний список, і самостійно розставляє терміни від найгіршого (1) до найкращого (10).
Об’єднайте учнів у групи по п’ятеро. Кожна група розміщує терміни від 1 до 10, обговорюючи між собою, чому цей термін вони поставили саме на таку позицію. Після цього презентують свої напрацювання перед класом.
Завдання вчителя — допомогти учням критично поглянути на терміни та витлумачити їх зрозумілими словами. Можна запитувати: чи насилля гірше за вбивство? Чим відрізняється стереотип від упередження? Що таке стереотип? Що таке любов?
Який ефект? Вчимо відрізняти упередження від стереотипу. Розглядаємо шлях формування стереотипу та як його зауважити.
Обговорення допомагають учням визначитися стосовно низки актуальних тем, дізнатися думки інших з цього приводу. Така гра ініціює обмін сумнівами та обговорення суперечливих моментів, щоб дійти до спільного переліку термінів.
«Спільний малюнок»
Тривалість — 10 хвилин
Згуртуйте дітей у групи по 8-10 осіб. Кожній з них дайте ватман та олівці або фломастери. Попросіть двох дітей закрити вуха, коли ви будете оголошувати завдання. Трьом — пов’яжіть шарфики на очі.
Завдання — намалювати багатоповерхівку з 10 балконами. На це в групи є три хвилини. Під час роботи діти не можуть говорити, проте пояснювати жестами і допомагати іншому з команди — дозволено.
Після гри обговоріть, кому було найлегше виконувати завдання, а хто взагалі не зрозумів, що треба зробити. Швидше за все, це будуть ті, хто затулив вуха в момент оголошення завдання. Запитайте, чи діти допомагали один одному, хто почувався виключеним з команди і через що.
Який ефект? Такі ігри допомагають зрозуміти, чому дехто може почуватися виключеним у класі. Учні вчаться помічати тих, хто поруч, та взаємодіяти на рівних.
Часто буває, що під час гри кілька дітей є виключеними із загального процесу малювання. Варто обговорити, чому так трапилося і як можна було б допомогти однокласникам. Запитайте про труднощі, які мали діти із зав’язаними очима, та уточніть у класу: як вони могли би бути включені в процес на рівні з іншими?
