Кіно про Василя Стуса, Голодомор, пса-наноробота, кілера, Крим і хор на заводі — нинішня осінь багата на українські прем’єри на будь-який смак. Деякі стрічки знімали в кількох країнах світу, а ролі грали зірки Голлівуду та європейського кінематографа. Ми зібрали 8 найцікавіших фільмів, які неодмінно варто побачити.
«Захар Беркут», режисери Ахтем Сеїтаблаєв, Джон Вінн
В екранізації історичної повісті Івана Франка роль Захара Беркута виконав «рідкометалічний термінатор», американський актор Роберт Патрік. Роботу над фільмом розділили два режисери — український і американський. Для прокату в США він вийде англійською мовою. Проте знімали фільм, звісно, у Карпатах.
Окрім головного антагоніста з «Термінатора 2», у стрічці зіграли майже 300 акторів з України, США, Великої Британії, Казахстану й Монголії. Для стрічки виготовили понад 3 тисячі костюмів і стільки ж квадратних метрів штучних скель. А також спеціально для зйомок збудували декорації селища Тухля.
В українському прокаті з 10 жовтня.
«Фокстер & Макс», режисер Анатолій Матешко
Це фантастичний фільм про пригоди хлопчика і собаки-наноробота. За сюжетом стрічки пес має суперздібності, а тому за ним полює небезпечний злочинець. Так Макс і його незвичайний друг потрапляють у вир надзвичайних і небезпечних подій.
500 дітей взяли участь у кастингу на роль головних героїв Макса і Соні. Їх зіграли актори-початківці з Тернополя Богдан Козій і Віталія Турчин. А от роль собаки виконала справжня зірка телебачення, учасник шоу «Україна має талант. Діти» у 2016 році Амадей.
Картинка у фільмі виглядає дуже стильно та яскраво, навіть наноробот створений не гірше від голлівудських спецефектів.
У прокаті в Україні з 19 вересня.
«Додому», режисер Наріман Алієв
Світова прем’єра української драми про кримськотатарську родину відбулася 22 травня на 72-му Каннському кінофестивалі у програмі «Особливий погляд». Також на Одеському кінофестивалі стрічка здобула гран-прі «Золотий Дюк» і нагороду за найкращий фільм на Міжнародному кінофестивалі в Бухаресті.
За сюжетом, Мустафа їде до Києва, щоб забрати двох синів-переселенців із Криму після анексії півострова Росією. Один із них помер, і тепер його потрібно поховати на рідній землі за мусульманськими традиціями.
Для Нарімана Алієва це дебютний повнометражний фільм. За плечима в нього кілька короткометражок і трилогія з трьох стрічок «Кримські історії». У фільмах він часто знімає своїх родичів. А стрічку «Без тебе» присвятив брату Ерфану, який загинув в автокатастрофі 10 років тому.
«Додому» у прокаті з 7 листопада.
«Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго», режисерка Надія Парфан
Український документальний фільм із такою довгою і незвичною назвою нещодавно придбало японське телебачення. Так, картина про хор комунальників стала однією з тих рідкісних українських стрічок, які покажуть у Японії.
Для режисерки Надії Парфан ця історія особиста, адже підприємство колись очолював її дідусь, а зараз в «Івано-Франківськтеплокомуненерго» працює її мама. Його працівники відповідають за опалення в місті, їм часто доводиться працювати в жахливих аварійних умовах. Проте вони завжди намагаються подавати тепло в домівки містян вчасно. А також вони співають у народному хорі, що багато років діє на підприємстві.
Українська прем’єра — 17 жовтня.
«Моя бабуся з Марса», режисер Александр Міхалковіч (Білорусь, Україна, Естонія)
Це білорусько-українсько-естонська документальна стрічка про бабусю Зіну, колись громадянку СРСР, яка після виходу на пенсію оселилася в Євпаторії. Раніше вона мешкала в Білорусі та Росії. Її родичі теж розкидані по всьому світу. Після анексії Криму Росією вони стали дедалі рідше збиратися разом. Проте вирішили таки приїхати до бабусі на святкування її 80-річчя.
Найцікавіше, що бабуся Зіна не підтримує анексію півострова. Через це багато хто називає її «бандерівкою». Вона досить активна жінка та зі своїми подругами і сусідками постійно веде дискусії про Путіна та політичну ситуацію.
Александр Міхалкович, білоруський режисер, почав знімати свою бабусю ще в 2013. Спочатку для вступу в кіношколу він хотів зробити невеличкий фільм про літніх людей, які вчаться користуватися новими технологіями, зокрема Skype. Однак потім стався Майдан, Росія анексувала Крим. Міхалкович продовжував знімати свою бабусю щоразу, коли приїздив у гості, але тема вже кардинально змінилася.
В українському прокаті з 5 вересня.
«Заборонений», режисер Роман Бровко
Це біографічна драма про одного з найвизначніших українських поетів Василя Стуса. У 1972 радянська влада засудила його до 5 років ув’язнення і 3 років заслання через літературну та громадську діяльність. Він відбував покарання в Мордовії, Магаданській області Росії, де і загинув 4 вересня 1985 року.
Стрічку автори присвятили загалом дисидентському руху в Україні. У фільмі також розповідають про близьку подругу Стуса художницю Аллу Горську, яку вбили в 1970-му. Згадано про Левка Лук’яненка, В’ячеслава Чорновола, Івана Дзюбу, Михайлину Коцюбинську та інших важливих постатей українського шістдесятництва.
У «Забороненому» реконструювали кілька важливих історичних подій, наприклад, самоспалення Василя Макуха 1968 року на знак протесту проти тоталітарного радянського режиму та політики русифікації в Україні. Також скандальну презентацію фільму «Тіні забутих предків» 4 вересня 1965-го, коли Стус на знак протесту проти арештів української інтелігенції виголосив свою знамениту фразу: «Хто проти тиранії — встаньте!»
Стрічка вийшла в прокат 5 вересня до Дня пам’яті Василя Стуса.
«Холодна кров», режисер Фредерік Петіжан
Це французько-український трилер із Жаном Рено в головній ролі, який найбільше знаний українцям завдяки стрічці «Леон-кілер». «Холодна кров» — не продовження культового фільму, проте Рено тут знову грає найманого вбивцю, тільки цього разу у відставці. І він також за сюжетом рятує молоду дівчину.
Інші ролі виконали як французькі, так і українські актори. А зйомки відбувалися в США, Канаді, українських Карпатах і Києві.
Прем’єра стрічки під назвою «Спадщина холодної крові: пам’ять про кров» у Франції відбулася в травні цьогоріч. В український прокат фільм вийде 3 жовтня.
«Гарет Джонс», режисерка Аґнєшка Голланд
Голова правління Європейської кіноакадемії, польська режисерка Аґнєшка Голланд зняла стрічку про радника прем’єр-міністра Великої Британії та журналіста Гарета Джонса. Він був першим, хто опублікував у західній пресі правдиву інформацію про Голодомор в Україні у 1932–1933 роках. Репортер зробив власне розслідування про репресії у СРСР, масштаб яких був зовсім невідомий у світі.
У квітні 1933 року він публікує статтю в Financial Times, де доводить, що голод в Україні стався не через неврожай, а саме через політику колективізації. Після цього радянська влада заборонила йому в’їзд до СРСР і звинуватила в шпигунстві. Джонс продовжував публікувати статті про злочинну політику Сталіна і комуністичної партії. У 1935-му журналіста викрали та застрели. Його надважливі розслідування стали основою для роману англійського письменника Джорджа Орвелла «Колгосп тварин».
Світова прем’єра стрічки відбулася на 69-му Берлінському кінофестивалі. Головні ролі у фільмі зіграли британські актори, деякі епізодичні виконали також українські та польські. Стрічку знімали в Україні, Польщі та Великій Британії.
В українському прокаті з 28 листопада.
