Автор тексту: Кристина Висоцька
Акцент на розвитку креативності пронизує основні принципи Нової української школи. Бути креативним — це також самоціль кожного вчителя. Такий висновок ми зробили, розпитавши учасників освітнього фестивалю «Вчителі майбутнього» у Львові від «Освіторії» та Холдингу емоцій «!FEST». Майже всі опитані освітяни серед основних якостей вчителя називали саме цю рису.
Що таке креативність
Тема цікава всім, хто дбає про свій інтелект і прагне самовдосконалення. Водночас, незважаючи на свою популярність сьогодні, поняття звучить доволі абстрактно. Що ж таке ця креативність? Тренд чи, справді, вкрай необхідне суспільству явище?
Термін «креативність» (за визначенням Д. Сімпсона, 1922) у психології означав здатність людини відмовитися від стереотипних способів мислення та схильність до руйнування загальноприйнятого, звичайного порядку походження ідей у процесі мислення. Іншими словами, креативність — це інакодумання.
Креативність прямо впливає на інтелект і успішність учнів. Сьогодні школа має вчити дітей придумувати і швидко підлаштовуватися під зміни. Методи зубріння більше не актуальні. Зважаючи на те, що до 2030 з’явиться 186 нових професій, навчити того, чого ще немає, неможливо.
Риси креативної особистості
На замітку освітянам: нижче наводимо інтелектуальні здібності, які характеризують креативну особистість (за Дж. Гілфордом). Ось куди варто спрямовувати всі зусилля в навчанні нового покоління:
✓ швидкість думки — кількість ідей, що виникають за одиницю часу;
✓ гнучкість думки — здатність перемикатися з однієї ідеї на іншу;
✓ оригінальність — здатність виробляти ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих поглядів;
✓ допитливість — чутливість до проблем у навколишньому світі;
✓ здатність до розробки гіпотези;
✓ ірреальність — логічна незалежність реакції від стимулу;
✓ фантастичність — повна відірваність відповіді від реальності за наявності логічного зв’язку між стимулом і реакцією;
✓ здатність розв’язувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу;
✓ здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі.
Властива з народження, але втрачається
Цікаво, що Абрагам Маслоу визначав креативність як якість, що властива всім із народження, але яка втрачається більшістю під впливом середовища.
Саме на цьому найбільше наголошували спікери креативної панелі фестивалю: не заперечуйте в дитині дитину, самі залишайтеся дітьми.
Нижче — вибірка корисних коротких висновків на цю тему.
1. Дитина має почуватися шукачем і відкривачем знань.
Тетяна Бойко, вчителька початкових класів, розповідаючи про методи розвитку креативного мислення прийомами ТРВЗ (теорії розв’язання винахідницьких задач) зазначала про пошук учнями різних варіантів вирішення одного й того самого завдання. Це допомагає дитині мати власну думку і не повторюватися. Вчителька також розповідала, що відсутність правильного варіанта вирішення заохочує дітей до пошуку відповідей, пробуджує в них дослідників і викликає азарт.
Важливо, що ця методика дає учням змогу побачити ситуацію з різних кутів, відкидати перші варіанти (найчастіше малоцікаві і неоригінальні), стимулює шукати «асоціації десятого ряду». ТРВЗ-методика сприяє розвитку асоціативного, критичного, креативного та системного мислення.
Поради від вчительки:
Бути терплячими до дивних ідей, поважати допитливість, запитання дитини, цінувати їх. Записувати відповіді дитини. Висловлювати віру в здатність кожного учня нестандартно думати. Пояснювати, що на багато запитань не завжди можна відповісти однозначно. Забезпечити для учнів вільне від глузування середовище.
2. Театральне мистецтво як фундамент для розвитку інтелекту.
У піраміді Маслоу (ієрархії потреб людини) за пріоритетністю потреб креативність перебуває на найвищому щаблі після фізіології, потреб у безпеці та визнанні.
Завдання батьків і вчителів — допомагати дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття любові, поваги до себе та інших), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовираження.
Дорослі повинні створити дитині затишну й безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повернутися, якщо буде налякана власними відкриттями.
Олег Онещак, актор Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, вчитель театрального мистецтва Школи мистецтв вільних та небайдужих, пов’язує розвиток креативності з емоційним інтелектом дитини. На прикладах пояснює, як дослідження таких людських емоцій, як страх, гнів, радість, смуток вчить дитину розуміти себе, приймати різні свої стани, розвиває самоусвідомленість.
Актор також показував, як пропрацьовувати проблемні моменти в спілкуванні дітей, навіть запобігати булінгу в класі через театральні сценки.
Найважливіше, чого вчить театр у школі — приймати людину в будь-якому її емоційному стані, комунікувати, працювати в команді, бути чуйним до інших, не боятися висловлюватись і не боятися реакцій оточення на поведінку дитини.
«Вчителю необхідно залишатися дитиною. Ставати з учнем одного росту, говорити однією мовою. Так підтримується атмосфера для творчості. Головне, щоб дитина мала відчуття поваги до неї, до її думки. Щаслива дитина має наснагу творити. Чим більше надається можливостей для креативності, тим менше можливостей для незадовільної поведінки».
3. Музика та хореографія в навчальному процесі.
Тези з лекцій, які говорять самі за себе:
- Дитина народжується вже з відчуттям ритму.
- · Поставтеся до дитини як до музичного інструмента, який потребує індивідуальних налаштувань.
- Музика активізує розумові здібності, працездатність і зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект дитини.
- Діти, які багато співають, краще навчаються точних наук.
- Під час співу й танцю працюють обидві півкулі головного мозку.
- Під музику краще утворюються нейронні зв’язки.
- Музика впливає на почуття, емоційний стан дитини за допомогою художніх образів, сприяє вихованню здатності відчувати, активно сприймати, співпереживати.
- Музика забезпечує єдність інтелектуального й емоційного розвитку дитини.
Це та багато іншого розповіли на своїх тренінгах хореограф та учасниця конкурсу «Танцюють всі 9» Анна Домніч та композиторка і вчителька музики Школи мистецтв вільних та небайдужих Марія Петровська.
Визначально, що спікерки фестивалю пов’язували розвиток креативності не лише з вивченням цих творчих дисциплін у школі.
Наприклад, Анна Домніч розповіла про виховання емоційного інтелекту через вивчення мови тіла та про способи боротьби з дитячими комплексами через танець.
Марія Петровська показала свої методики навчання інших шкільних предметів через музичне мистецтво:
«Ви знали, чому поліфонію можна порівняти із системою планет у сонячній системі? Чому твір може бути написаний у формі груші? Як розвивати кольоровий слух? Чому одні кольори мажорні, інші — мінорні? Як використовувати музичну мову в сторітелінгу? Як загальна музична грамотність впливає на розвиток логіки в дитини? Чому нотки в нотному стані круглі, а не квадратні? — Складіть їх у рядок і зрозумієте».
На завершення, ми визначили такий основний меседж креативної панелі фестивалю «Вчитель майбутнього»:
Завдання вчителя — допомогти дитині стати «розумним авантюристом», покладатися у своїх пізнаннях на ризик, відчуття, інтуїцію.
Віднайдіть у собі дитину і дозвольте дітям бути дітьми. Творити разом веселіше.
