Цього літа набрало чинності Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат. Які школи зможуть отримати таке звання? Які учні в них навчатимуться? Які перспективи відкриває ця новація та які ризики несе в собі?
Як школі змінити статус
Музична школа-інтернат для юних віртуозів, спортивний інтернат для майбутніх чемпіонів, заклади для кадетів — це поширене явище. А ось наукові ліцеї — і досі рідкість.
Що ж відтепер треба зробити школам, щоб стати науковими ліцеями?
- Обрати науковий профіль, за яким вони працюватимуть з учнями (поглиблене вивчення окремих предметів плюс наукові дослідження в цій галузі).
- · Укласти договір про співпрацю із закладом вищої освіти (університети теж зможуть відкривати наукові ліцеї).
- Укласти договір про співпрацю з відділенням Малої академії наук України, організовувати участь учнів у всеукраїнських та міжнародних заходах змагального характеру наукового (науково-технічного) напряму (конкурсах, олімпіадах, турнірах тощо).
- · Залучити не менш ніж двох досвідчених педагогічних або науково-педагогічних, наукових працівників до курування учнів у навчанні і дослідженнях.
- · Підтвердити, наскільки активно займаються учні науковою діяльністю, можна буде за допомогою реалізованих дослідницьких проектів, учнівських патентів чи винаходів.
Якщо всі умови дотримані, школа може подати заявку в Державну службу якості освіти. Експерти визначать, чи відповідає вона критеріям наукового ліцею. У соцмережах вже обговорюють, що кандидатами на таке звання можуть стати, скажімо, у столиці: Київський природничо-науковий ліцей № 145, фізико-математичний ліцей № 208, Русанівський фізико-математичний ліцей, Український фізико-математичний ліцей КНУ ім. Шевченка, Політехнічний ліцей НТУУ «КПІ».
На повному пансіоні
Якщо в мегаполісах може бути достатньо учнів, то в невеликих містечках — навряд чи стільки юних науковців одночасно. Запрошувати їх доведеться з усієї області, а дітям треба десь жити. Тож встановлені додаткові вимоги до закладів освіти, які хочуть стати науковими ліцеями-інтернатами.
Коштом засновника влаштовують пансіон для всіх учнів, які проживають поза межами населеного пункту. Ідеться про дітей, яким довелося б добиратися понад годину в один бік (відстань від дому до ліцею перевищує 15 км). Також у пансіоні мають постійно проживати учні із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які не мають опікуна, піклувальника, названих батьків, батьків-вихователів. Для всіх, хто там проживає, організують безкоштовне чотириразове харчування.
Чим відрізнятимуться наукові ліцеї від шкіл
Окрім традиційних уроків, там будуть інші форми освітнього процесу — як-от проєктна діяльність, майстерки, досліди, перевернуте навчання тощо. Ліцеї матимуть право вводити власні форми оцінювання знань школярів, новаторські методи навчання, створювати власні освітні програми і викладати за ними — після затвердження Державною службою якості освіти.
Мета ліцеїв — займатися науковими дослідженнями або шукати шляхи їх масового застосування (як застосувати розробки на практиці, які можливості підприємництва існують). Вчителі та ліцеїсти мають разом працювати над розв’язанням технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем за допомогою досліджень та експериментальних розробок. Тож окрім традиційного поділу на класи, школярі також об’єднуватимуться в тимчасові (від одного семестру або триместру) групи, які разом працюватимуть над проєктами.
Вчителі бояться витрат, махінацій та перекосів
У соцмережах бурхливо обговорюють майбутню появу ліцеїв: як за, так і проти. Чимало спеціалізованих шкіл протестують проти того, щоб стати звичайними школами, але бояться не потягнути вимоги до ліцеїв. За програмою Нової української школи передбачено профільну освіту в старших класах, тож усі школи III ступеня мають стати спеціалізованими.
Приміром, вчителя фізики Надію Прягину непокоїть питання: на чиї плечі ляже основне фінансове навантаження — на ліцеї, університети-засновники чи місцеву владу, МОН? Адже потрібні кошти для закупівлі сучасного лабораторного обладнання, поїздок на міжнародні фахові змагання. Якщо основі витрати очікуються від «багатих» шкіл, таких мало знайдеться. Якщо ж звання «науковий ліцей» означатиме значні дотації, необхідно ефективно організувати контроль. Адже будуть школи, які спокусяться видати за успішну наукову роботу учнів, наприклад, роботи вчителів.
А викладач фізики Київського природничо-наукового ліцею № 145 Вадим Зінчук вбачає небезпеку в тому, що більшість ліцеїв захоче стати гуманітарними. По-перше, немає потреби в додатковому обладнанні, нижчою є вартість введення цього профілю. По-друге, у батьків нині високий попит на мови, а не на фізику та математику. Звісно, проблема не в популяризації гуманітарних дисциплін, а в тому, чи буде належна кількість ліцеїв фізико-математичного профілю.
Що треба зробити учневі
Щоб потрапити до наукового ліцею дитині, звісно, треба цікавитися наукою. Доведеться пройти конкурсний відбір. Ніяких вирощених змалечку «своїх» учнів не буде, адже ліцеї не матимуть у своїй структурі початкової школи. Дітей на навчання в них можна буде відбирати тільки з 5-го класу. У ліцеї доведеться успішно засвоювати як стандартну програму, так і спецстандарт освіти наукового спрямування (його нині розробляють експерти). І, звісно ж, займатися дослідницькою діяльністю, а також брати участь у МАН та учнівських конкурсах з певних дисциплін. Чому йдеться про Малу академію наук з її захистом робіт? У всьому світі сучасні науковці вчаться не лише займатися дослідами, а й презентувати результати роботи, тож це — ознака часу.
Це вже не лише навчання, а й наукова праця. Тож і отримуватимуть діти не лише оцінки, а й гроші. Усі учні наукових ліцеїв та ліцеїв-інтернатів матимуть стипендії. Для кожного класу цю суму визначає певний відсоток від звичайної академічної стипендії студентів.
Для учнів 5–8-х класів — це 32 % (зараз 266 грн), 9-х класів — 36 % (299 грн), 10-х класів — 40 % (332 грн), 11–12-х класів — 44 % (367 грн). Можуть бути й інші бонуси, передбачені МОН та засновником ліцею.
