Нестандартний пошук помилок — чудова нагода показати учням, що мова грає практичну роль у житті. Це інструмент, яким ми користуємося щодня. За допомогою прикладів з різних сфер уживання це можна довести учням і всім охочим покращити своє мовлення й одночасно допомогти запам’ятати, яких помилок слід уникати.
Як це використати на уроках
Якщо діти лише починають вивчати лексичні помилки, можна запропонувати їм розглянути скріншоти із соцмереж або фото текстової реклами, де слова вжиті в не притаманному їм значенні, та попросити знайти помилки. Скоріш за все, діти спочатку не помітять багатьох невідповідностей. Тоді на цих прикладах учитель пояснює новий матеріал.
Якщо діти вже орієнтуються в темі, можна дати їм завдання самостійно пошукати помилки в оголошеннях, рекламі, у радіо- і телепрограмах, представити знайдене на уроці у формі презентації, слайд-шоу, відеоуривка й попросити своїх однокласників знайти помилки та пояснити їх. Якщо діти не помітять певні огріхи, учень, який підготував матеріал, може вказати на це.
Перегляд ролика відеореклами чи уривка з програми може стати одним із завдань на уроці, які дає вчитель. Він пропонує знайти помилки одразу після перегляду, таким чином активізуючи уважність учнів, їхнє мислення та актуалізуючи вже засвоєний матеріал. За допомогою останнього методу можна навіть влаштувати своєрідне змагання, хто знайде найбільшу кількість помилок.
Завдяки використанню різних джерел для пошуку помилок навчальний процес стає більш динамічним і захопливим. Розмаїття завдань дає більше гарантій, що вивчений матеріал краще запам’ятається.
Отже, де можна шукати з учнями помилки:
Оголошення й цінники
Оголошення ми часто читаємо в соцмережах, на дверях магазинів, у транспорті, чуємо на роботі, по радіо тощо. Саме вони можуть бути яскравими прикладами лексичних, пунктуаційних, а іноді й орфографічних помилок. Наприклад:
Із цього оголошення очевидно, що наявна лексична помилка, адже навряд чи роботодавець шукає людину, яка працюватиме два дні на місяць. Неділя — це сьомий день тижня, а поняття «тиждень» охоплює всі сім днів — із понеділка по неділю. Як бачимо, лексична помилка може дати людині хибне уявлення про умови роботи.
На ціннику — орфографічна помилка. Слово «ситро» пишеться через букву «И».
Реклама
Реклама також рясніє помилками. Бачимо приклади проблем із пунктуацією:
У рекламному слогані вжито складнопідрядне речення, між частинами якого треба ставити кому.
Іноді слова вживаються в не притаманному їм значенні:
«Коштувати» — значить мати певну ціну, вартість у грошовому еквіваленті. Але за контекстом ми розуміємо, що автори реклами мали на увазі зовсім інше слово — «куштувати», тобто з’їдати або випивати трохи чого-небудь для проби; пробувати.
Деякі рекламісти взагалі вважають за потрібне використовувати суржик. Мабуть, їм здається це дотепним і «доступним» для народу: «Зроби мені леп, зроби мені топ, зроби мені топ, у (назва магазину) є ващє-ващє любий леп-топ».
«Ващє» має літературний відповідник «взагалі», «любий» — «будь-який».
WEB-банкінг
На жаль, здійснюючи певні операції через інтернет, можемо також побачити помилки:
«Не виходячи з дому» — це дієприслівниковий зворот, і він завжди виділяється комами на письмі.
Тут бачимо лексичну помилку: відмінюють слова за відмінками. Якщо певну операцію треба анулювати, визнати недійсною, використовується слово «скасувати».
Телепрограми
Найбільшу кількість помилок, звичайно, можемо простежити не у випусках новин, де диктори читають підготований редакторами текст, а в ток-шоу, інтерв’ю, особливо якщо вони йдуть на телебаченні в прямому ефірі. Найцікавішими в цьому аспекті є програми, у яких беруть участь кілька спікерів. Учням можна запропонувати вибрати один із записів на власний розсуд або проаналізувати конкретну пізнавальну програму, яку вчитель заздалегідь подивився. В останньому випадку вбиваємо двох зайців: аналізуємо помилки й отримуємо цікаву інформацію.
Для цього можна обрати випуск передачі «Букоголіки». Ось кілька прикладів з інтерв’ю третього президента України Віктора Ющенка:
ВЮ: «По секрету скажу, що є. Сороковий рік є і шестидесятий рік є».
Відповідно до норм відмінювання складних числівників, у словах від 50 до 80 відмінюється лише друга частина, що «називає» десятки. Тому правильно казати «шістдесятий».
ВЮ: «У нас було таке собі сильне академічне виданнЯ».
У слові «видання» наголос падає на другий склад.
ВЮ: «Можна поступити так, як звучить у запИтанні».
Діяти певним чином — учинити, а не поступити. У слові «запитання» наголос падає на третій склад.
ВЮ: «Мені тоді прийшлось робити передруки українською мовою економічних досліджень».
У цьому випадку (у значенні бути необхідним, неминучим у зв’язку з певними обставинами) замість «прийшлось» слід ужити слово «довелося».
Соцмережі
Соцмережі на сьогодні стали просто невичерпним джерелом прикладів помилок. І пости, і коментарі можна взяти за основу і запропонувати відредагувати ці тексти.
Скорочена форма від імені Анастасія — Настя — у кличному відмінку звучить як «Насте».
«Співпадіння» — калька з російської мови. Слово, яке означає одночасність подій, явищ, схожість, спільність між чим-небудь, в українській літературній мові звучить як «збіг». На місці підкреслень мають бути тире.
Типова лексична помилка, що має просто шалену популярність. Участь не приймають, а беруть.
Ще одна поширена помилка. Попри численний контент у мережі, який подає правильний варіант, вона міцно закріпилася в мовленні. На позначення лексеми, що вказує на тривання якоїсь дії, процесу тощо в часі, є слова «протягом», «упродовж».
