PISA 2025: результати з читання та математики впали до найнижчого рівня в історії дослідження у світі

Результати PISA 2025 свідчать про подальше погіршення навчальних результатів 15-річних учнів у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Найбільше падіння зафіксували з читання та математики.

Українські учні також показали нижчі результати, ніж у 2022 році: мінус 8 балів із читання та мінус 9 балів із математики. Водночас результат із природничо-наукових дисциплін в Україні майже не змінився.

8 вересня 2026 року ОЕСР оприлюднила перші результати PISA 2025 — міжнародного дослідження якості освіти, яке оцінює знання й уміння 15-річних учнів. Цього разу дослідження стало найбільшим за всю історію PISA: у ньому взяли участь понад 760 тисяч учнів із 91 країни та економіки.

Основною галуззю PISA 2025 була природнича наука. Водночас учні виконували завдання з читання та математики, а також уперше в межах основного циклу PISA пройшли нове оцінювання навчання у цифровому світі — зокрема здатності розв’язувати складні проблеми за допомогою цифрових інструментів.

Читання і математика: падіння триває

За даними ОЕСР, середній результат із читання в країнах ОЕСР за десять років — від 2015-го до 2025-го — знизився на 28 балів. Це приблизно відповідає півтора рокам навчання.

У математиці падіння за цей самий період становило 22 бали, тобто трохи більше ніж один рік навчання.

Для порівняння, серед країн та економік, які не входять до ОЕСР, результати з читання знизилися на 16 балів, а з математики — на 8 балів.

У 2025 році середній результат країн ОЕСР становив:

• 482 бали — природничі науки;
• 461 бал — читання;
• 463 бали — математика;
• 500 балів — комп’ютерне розв’язування проблем.

Порівняно з PISA 2022 середній результат країн ОЕСР знизився на 14 балів із читання та 9 балів із математики. У природничих науках падіння становило 3 бали й було значно менш вираженим.

ОЕСР наголошує: погіршення результатів почалося не лише після пандемії COVID-19. У багатьох освітніх системах негативна тенденція була помітна ще до пандемії, тому йдеться про глибші та триваліші проблеми. У випадку читання одночасно спостерігаються цифровізація, збільшення часу перед екранами та зниження частоти читання заради задоволення.

Кожен п’ятий підліток не має базових навичок одразу з трьох предметів

Один із найбільш тривожних показників PISA 2025 — частка учнів із результатами нижче базового рівня.

У середньому в країнах ОЕСР 20% 15-річних учнів не досягають базового рівня одночасно з природничих наук, читання та математики. У 2022 році таких учнів було 16%.

Тобто тепер приблизно кожен п’ятий 15-річний учень у країнах ОЕСР не має мінімального рівня компетентностей одразу з трьох ключових галузей. ОЕСР наголошує, що йдеться не про складні академічні завдання: учням із результатами нижче Level 2 може бути складно зрозуміти простий текст, інтерпретувати базові дані на графіку чи встановити зв’язок між одиницями вимірювання та ціною.

Якщо врахувати всіх 15-річних, зокрема тих, хто не потрапив до вибірки PISA, то в середньому 49% підлітків у країнах ОЕСР є низькими виконавцями завдань принаймні з одного з трьох предметів.

Що показала Україна

У PISA 2025 Україна представлена не всією територією країни, а 17 із 27 юрисдикцій, які брали участь у дослідженні.

До вибірки увійшли Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Чернігівська, Київська області, місто Київ, Житомирська, Одеська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Волинська та Закарпатська області.

Ще десять територій не були охоплені дослідженням через російську агресію: Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Сумська області, Автономна Республіка Крим і місто Севастополь.

Розрив між українським та середнім результатом ОЕСР становить 34 бали з природничих наук, 43 бали з читання та 32 бали з математики.

Особливо важливо, що український результат із природничих наук практично не змінився порівняно з 2022 роком: мінус один бал. Натомість читання втратило 8 балів, а математика — 9.

За результатом із природничих наук українські регіони опинилися поруч із Мальтою, Уругваєм, Чилі та Ізраїлем.

Водночас показник низьких результатів залишається високим: 29,3% українських 15-річних учнів мають результати нижче базового рівня одразу з природничих наук, читання та математики. Для країн ОЕСР цей показник становить 19,7%.

Гендерний розрив: дівчата випереджають хлопців у читанні

PISA 2025 також демонструє помітні відмінності між результатами дівчат і хлопців.

У країнах ОЕСР дівчата в середньому випереджають хлопців із читання на 30 балів. У математиці ситуація протилежна: хлопці мають перевагу в 13 балів. У природничих науках середній гендерний розрив мінімальний — лише 1 бал на користь хлопців.

В Україні різниця виглядає так:

• природничі науки: 450 балів у дівчат проти 446 у хлопців — перевага дівчат 4 бали;
• читання: 434 проти 402 — дівчата випереджають хлопців на 32 бали;
• математика: 427 проти 435 — хлопці мають перевагу у 8 балів.

Найбільш помітним для України, як і для більшості країн, залишається гендерний розрив у читанні.

Загалом у 84 із 89 країн та економік із порівнюваними даними більша частка хлопців, ніж дівчат, не досягла базового рівня з читання. У середньому в країнах ОЕСР таких хлопців 37%, а дівчат — 25%.

Соціальне походження досі сильно впливає на результати

PISA 2025 вкотре підтвердила зв’язок між соціально-економічним становищем родини та освітніми результатами.

У середньому в країнах ОЕСР учні з найбільш забезпеченої чверті за індексом соціально-економічного статусу набрали з природничих наук на 85 балів більше, ніж учні з найменш забезпеченої чверті.

Цікаво, що порівняно з 2022 роком цей розрив дещо скоротився. Але це сталося переважно не завдяки покращенню результатів дітей із менш забезпечених родин, а через погіршення результатів учнів із привілейованих груп.

В Україні соціально-економічний статус пояснює близько 8% варіації результатів із природничих наук. Різниця між учнями з найвищої та найнижчої соціально-економічних чвертей становить 66 балів.

Чи винні смартфони та цифрові технології?

PISA 2025 окремо досліджувала вплив цифрових пристроїв і штучного інтелекту на навчання.

Висновок ОЕСР не зводиться до простого «гаджети погіршують навчання». Навпаки, помірне використання цифрових пристроїв для навчання пов’язане з кращими результатами, тоді як надмірне використання та цифрове відволікання — із гіршими.

Зокрема, учні, які використовують цифрові пристрої для навчання до п’яти годин на день, у середньому демонструють кращі результати з природничих наук, ніж ті, хто не використовує їх зовсім або використовує надмірно.

А ось для розваг ситуація інша: після приблизно однієї години на день використання цифрових пристроїв у школі для дозвілля пов’язане з поступовим зниженням результатів із природничих наук.

Ще один показник — цифрове відволікання однокласників. Кожен четвертий учень повідомив, що його однокласники відволікаються на цифрові пристрої на більшості або на кожному уроці природничих наук. Учні, які навчаються в таких умовах, у середньому демонструють нижчі результати, меншу залученість до навчання та слабше відчуття приналежності до школи.
Водночас ОЕСР застерігає від простих висновків щодо заборони смартфонів: дані PISA не дозволяють встановити причинно-наслідковий зв’язок між забороною телефонів та результатами навчання.

ШІ: не заміна мисленню, а інструмент для навчання

Окремий блок PISA 2025 присвячений генеративному штучному інтелекту.

До 2025 року чатботи на кшталт ChatGPT уже використовувалися для шкільної роботи більшістю учнів у багатьох країнах та економіках. Найпоширеніша мета — «допомогти мені навчатися», далі йдуть попереднє дослідження нової теми, написання текстів для навчальних завдань та узагальнення прочитаного.

Водночас учні, які не використовують ШІ для конкретних шкільних завдань, загалом демонструють вищі результати, ніж ті, хто його використовує. Це не означає, що саме ШІ спричиняє нижчі результати: ОЕСР наголошує, що зв’язок складний і залежить від того, хто, навіщо та як використовує інструмент.

Цікавіший результат стосується учнів, які використовують ШІ саме для навчання. Помірне та цілеспрямоване використання пов’язане з дещо кращими результатами, ніж дуже рідкісне або надмірне використання.

Важливу роль відіграє й те, чи вчать школярів перевіряти інформацію, яку генерує ШІ. Близько шести з десяти учнів у країнах ОЕСР повідомили, що на уроках отримували завдання оцінювати якість інформації, створеної ШІ. Серед таких учнів ті, хто регулярно використовує ШІ для навчання, демонстрували дещо кращі результати.

Тому головний висновок ОЕСР — не відмовлятися від технологій, а навчати користуватися ними осмислено.

Цифрова грамотність не замінює базових знань

Новий компонент PISA 2025 — оцінювання навчання у цифровому світі — показав ще одну важливу річ.

У межах цього оцінювання перевіряли, наскільки добре учні вміють працювати з цифровими інструментами та розкладати складні проблеми на менші, посильні кроки.

У середньому в країнах ОЕСР майже дві третини учнів досягли відповідного рівня компетентності в комп’ютерному розв’язуванні проблем. Але лише приблизно половина досягла цього рівня одночасно з базовою компетентністю з природничих наук, читання та математики.

Це означає, що цифрова готовність не може існувати окремо від фундаментальних знань. Учневі недостатньо вміти користуватися цифровим інструментом — потрібно також розуміти математику, читати й аналізувати інформацію, щоб правильно застосувати технологію.

Що робити школам: ОЕСР закликає зосередитися на меншій кількості речей, але глибше

На тлі падіння результатів ОЕСР пропонує освітнім системам не просто збільшувати кількість навчального контенту, а змінювати підхід до його опанування.

Один із ключових висновків PISA 2025 — краще опановувати меншу кількість базових тем глибоко, ніж намагатися швидко пройти великий обсяг матеріалу поверхово. Навчальні програми, викладання та оцінювання мають працювати в одному напрямку, а учнівське навчання — передбачати достатньо часу для концентрації та самостійного мислення.

ОЕСР також наголошує на ролі вчителя. Педагогам потрібні не лише глибокі предметні знання, а й практичні навички: пояснювати складне зрозуміло, організовувати клас, підтримувати мотивацію та залученість учнів.

Особливої уваги потребують діти та школи, які мають менше ресурсів. А штучний інтелект, на думку ОЕСР, має використовуватися як інструмент для зворотного зв’язку та персоналізованої практики, а не як заміна самостійній роботі учня.

Не все погано: деякі країни покращують результати

Попри загальне погіршення показників, PISA 2025 демонструє, що падіння не є неминучим.

Серед країн ОЕСР результати з природничих наук у 2015–2025 роках зросли, зокрема, у Коста-Риці, Словаччині, Туреччині та Великій Британії. Серед країн, які не входять до ОЕСР, покращення зафіксували в Грузії, Чорногорії, Таїланді, Об’єднаних Арабських Еміратах, Уругваї та інших країнах.

Особливо показовим є приклад Туреччини: у PISA 2025 вона не лише підвищила результати, а й збільшила частку найуспішніших учнів, одночасно скоротивши частку тих, хто не досягає базового рівня. Такий самий напрямок змін продемонстрували Словаччина, Чорногорія, Катар та ОАЕ.

Найвищі результати одразу з трьох основних галузей — природничих наук, читання та математики — знову продемонстрували переважно східноазійські освітні системи. До десяти найкращих у всіх трьох галузях увійшли Сінгапур, Японія, Корея, Естонія, китайські юрисдикції, Китайський Тайбей та Велика Британія.

Що далі

PISA 2025 — лише перша частина оприлюднення результатів. У 2027 році ОЕСР планує представити додаткові матеріали: у квітні оприлюднять результати оцінювання іноземної мови, а в травні — повні результати та аналіз компонента Learning in the Digital World.

Для України результати PISA 2025 особливо важливі, адже вони показують не лише наслідки війни для навчання, а й ширші проблеми, спільні для багатьох освітніх систем світу: ослаблення навичок читання, падіння математичної підготовки, цифрове відволікання, нерівність доступу до освітніх ресурсів і необхідність навчати дітей працювати з інформацією та ШІ.

Головний виклик, який окреслює PISA 2025, — не просто дати учням доступ до нових технологій, а зберегти й посилити базові навички, без яких ці технології не перетворюються на інструмент навчання.

Джерело: www.oecd.org

Читайте також: Читання, математика та навчальні розриви між учнями з міст і сіл: пояснюємо результати PISA 2022.