«Кожна дитина, яка продовжує вчитися, — ще одна причина вірити в майбутнє», — Андреас Шляйхер про PISA 2025 в Україні

«Результати України справді вражають»: Андреас Шляйхер — в ексклюзивному коментарі CEO Освіторії Анні Сидорук

Напередодні та під час презентації результатів PISA-2025 Україна отримала високу оцінку від Андреаса Шляйхера, директора Директорату з питань освіти та навичок ОЕСР. 8 вересня 2026 року він представив основні результати міжнародного дослідження PISA-2025 під час глобальної презентації ОЕСР.

В ексклюзивному коментарі CEO Освіторії Анні Сидорук Андреас Шляйхер окремо наголосив на результатах України, яка проходила оцінювання в умовах повномасштабної війни.

«Я думаю, що результати України справді вражають. Ви можете побачити: посеред війни країна захищає своє майбутнє. Ми побачили значне падіння результатів у Німеччині, Франції та Іспанії, але Україна фактично змогла зберегти свої результати PISA. Я думаю, що у відносному рейтингу позиція країни не змінилася, попри всі ці руйнування. І це заслуга роботи вчителів, а також міцних соціальних зв’язків», — сказав Андреас Шляйхер в ексклюзивному коментарі Анні Сидорук.

Він окремо звернув увагу на те, як українські учні сприймають підтримку своїх учителів.

«Ви можете побачити, що українські учні відчувають: «Мій учитель дбає про те, ким я хочу стати. Мій учитель допомагає мені, коли мені потрібна допомога». Ви бачите сильне відчуття приналежності до школи, яка стала місцем, що фактично захищає дітей. Тож результати справді дуже вражають», — сказав Шляйхер.

Під час розмови Анна Сидорук також запитала, чи можна говорити про нинішні результати як про найнижчі в історії PISA загалом і чи свідчать вони про глобальну кризу в освіті.

На це Андреас Шляйхер відповів, що ситуація залежить від того, на які країни та показники дивитися.

«Це залежить від того, куди ви дивитеся. Я маю на увазі, що у більшості країн ми побачили справді тривожну ситуацію, особливо у читанні. Ви можете побачити, що цифровий світ фактично вихолощує саме ті навички, які нам потрібно розвивати у школах, зокрема навички читання. Тож, на мою думку, це справді тривожна перспектива. Але це не універсальна тенденція: є країни, які, попри всі ці обставини, продовжують рухатися вперед», — пояснив директор Директорату з питань освіти та навичок ОЕСР в ексклюзивному коментарі Анні Сидорук.

Директор Директорату освіти і навичок ОЕСР Андреас Шляйхер під час презентації національного звіту PISA 2025 в Україні наголосив на важливості участі України в міжнародному дослідженні в умовах повномасштабної війни. Він говорив не лише про академічні результати українських 15-річних підлітків, а й про їхню когнітивну адаптивність, саморегуляцію, готовність навчатися впродовж життя та здатність працювати з інформацією у цифровому світі.

Шляйхер також звернув увагу на виклики, які демонструють результати PISA 2025, зокрема значну частку учнів, які не досягають базового рівня з математики, читання та природничих наук. За його словами, подолання цих освітніх втрат — не лише питання освіти, а й частина майбутнього національного відновлення України.

Наводимо повний текст виступу Андреаса Шляйхера.

«Навіть у найтемніші часи країна може твердо вирішити не відмовлятися від свого майбутнього»

Вітаю вас!

І не тільки тому, що ваша неймовірна українська команда, що проводила PISA, так успішно завершила це глобальне оцінювання, але й тому, що ви показали щось дуже важливе світові.

Ви показували всім нам, що навіть у найтемніші часи, в умовах руйнівної війни, країна може твердо вирішити не відмовлятися від свого майбутнього.

Нині, коли ваша країна продовжує жити в умовах однієї з найжорсткіших війн нашої епохи, їй вдалося зберегти свої позиції у світовому рейтингу PISA із відхиленням не більше ніж на одну позицію у природничих науках, математиці та читанні, тоді як багато інших європейських країн, які живуть у мирі, практично погіршили свої позиції порівняно із 2022 роком.

Хочу ще раз привітати вас.

«PISA — це своєрідне вимірювання пульсу майбутнього країни»

Щотри роки сотні тисяч 15-річок у понад 90 країнах проходять це оцінювання PISA. Вони не готуються спеціально до нього, вони не отримують за нього оцінок і спеціальних призів за гарні результати чи покарання за погані.

Але ви знаєте, коли результати оприлюднюють, їх читають президенти, міністри дискутують, газети виносять їх на перші шпальти, цілі освітні системи отримують визнання або стають предметом критики.

Чому?

Тому що PISA — це не просто перевірка знань учнів. Це своєрідне вимірювання пульсу майбутнього країни.

PISA розповідає, чи сьогоднішні молоді люди розвивають знання, навички, ставлення, від яких залежатиме завтрашня економіка, завтрашнє суспільство, завтрашня демократія, говорить про майбутнє.

«Перемога у битві у класах захищає майбутнє»

Ці результати не були випадковими, вони стали можливими завдяки вчителям, які продовжували викладати, коли заняття переривали повітряні тривоги, завдяки керівникам шкіл, які відновлювали роботу своїх установ, коли довкола стояли зруйновані будівлі, завдяки родинам, які вірили, що освіта має значення навіть тоді, коли все інше здається невизначеним.

Останніми роками я мав честь спілкуватися із багатьма українськими освітянами, і після цього почувався щоразу натхненним, тому що ваші вчителі розуміють щось дуже важливе.

Перемога на фронті захищає кордони сьогодення, але перемога битви у класах захищає майбутнє.

Кожен проведений урок — це інвестиція у відновлення України.

Кожна дитина, яка продовжує навчатися, — це ще одна причина вірити в майбутнє.

«Найбільш обнадійливі сигнали у результатах України виходять за межі традиційних результатів»

Але дозвольте мені ще дещо згадати.

Більшість дискусій навколо PISA природно зосереджується на академічних досягненнях у природничих науках, математиці. Це те, що ми зазвичай бачимо у шкільних табелях.

Але деякі з найбільш обнадійливих сигналів у результатах України виходять за межі традиційних результатів.

«Українські учні продемонстрували одні з найкращих результатів щодо когнітивної адаптивності»

Візьмімо, наприклад, когнітивну адаптивність.

В оцінці PISA українські учні продемонстрували одні з найкращих результатів щодо здатності працювати у незнайомій ситуації і адаптувати своє мислення до завдань, з якими вони раніше не стикалися.

Ми живемо у світі, де багато хто з нас зранку прокидається і бачить, що правила змінилися: нові технології, нові професії, нові виклики.

І здатність адаптуватися стає настільки ж важливою, як і те, що ми вже знаємо.

І молоді українці показували, що вони володіють цією якістю.

Результати також свідчать про високий рівень самостійного навчання.

І це важливо, тому що найуспішнішими людьми майбутнього будуть не просто ті, хто знає найбільше, а ті, хто найдовше навчатимуться впродовж свого життя.

Бо світ змінюється занадто швидко, щоб закінчувати навчання із закінченням школи.

І навчання стало звичкою на все життя.

«Українські учні також показують високий рівень мислення, яке орієнтується на зростання»

І українські учні також показують високий рівень мислення, яке орієнтується на зростання.

Вони розуміють, що розвиток залежить не від природних здібностей, а від зусиль, наполегливості, постійного вдосконалення.

І це переконання має величезну силу, адже, якщо учні мають переконання, що можуть стати кращими, зазвичай вони справді стають кращими.

«Для багатьох українських учнів школа — це не просто будинок, де вони навчаються»

Результати PISA також розповідають про саму школу.

Для багатьох українських учнів школа — це не просто будинок, де вони навчаються, це спільнота, це те місце, де формуються дружні стосунки, це те місце, де молодь знаходить стабільність у нестабільний час, це те місце, де вчителі не лише навчають, але й дають відчуття безпеки та надію.

Українські учні демонструють дуже високе відчуття приналежності до шкільної спільноти.

Вони відзначають позитивний дисциплінарний клімат, вони сповіщають про порівняно низький рівень булінгу і, чи не найважливіше, що відчувають підтримку як від вчителів, так і від своїх рідних.

«Українські вчителі докладають надзвичайних зусиль, щоб підготувати учнів до цифрового світу»

Є ще один результат PISA, який заслуговує на увагу попри численні проблеми в інфраструктурі.

Українські вчителі докладають надзвичайних зусиль, щоб підготувати учнів до цифрового світу.

Порівняно з іншими країнами, в Україні більша кількість дітей повідомляють про те, що навчаються оцінювати, чи є інформація, створена ШІ, надійною та правдивою, і замислюватися над тим, що це означає.

Сьогодні виклик полягає не просто в оцінюванні інформації, він полягає у визначенні того, якій інформації можна довіряти.

І допомогти молодим людям розвинути в собі здатність до такого судження може стати одним із найвизначальніших завдань в освіті у XXI столітті.

«Залишаються певні виклики»

Ми не повинні забувати дивитися у вічі складним реаліям, залишаються певні виклики.

Багато українських учнів показують нижчий, аніж хотілося б, рівень допитливості, багато з них вважають, що школа не занадто добре готує їх до професійної діяльності або до світу праці.

«Подальша реалізація реформи НУШ є не просто бажаною, а нагальною»

І саме тому подальша реалізація реформи НУШ є не просто бажаною, а нагальною.

Тому що ця реформа дає учням самим визначати, чого і як вони навчаються.

Вона допомагає їм бачити сенс у навчанні, вона створює класи, де знання поєднуються із життям, вона розвиває суб’єктність, вона створює простір, у якому учні уявляють і формують те майбутнє, яке хочуть створити.

«Майже 46% учнів у математиці поки що не досягають базового рівня»

Також очевидними є академічні виклики.

Занадто багато учнів усе ще відстають у природничих науках: 35% учнів не досягають базового рівня компетентності, цим людям може бути важко тлумачити докази чи робити висновки на основі даних.

У читанні цей показник зростає до 45%.

У математиці майже 46% поки що не досягають базового рівня, і частка таких учнів зростає.

Нікому не потрібно нагадувати, чому так сталося.

Війна перериває навчання, вона руйнує родини, вона спричиняє психологічні травми, вона ускладнює концентрацію.

Але саме тому, що виклики є настільки великими, ставки стають ще вищими.

«Наші школи сьогодні — це наша економіка завтра»

Наші школи сьогодні — це наша економіка завтра.

Наші класи сьогодні — це наша демократія завтра.

Наші сьогоднішні учні стануть інженерами, медсестрами, науковцями, держслужбовцями, лідерами громад і спільнот.

Саме вони відбудовуватимуть країну.

І саме тому треба забезпечити, щоб кожна молода людина в Україні досягла принаймні базового рівня компетентності.

Це не просто мета освіти, це стратегія національної відбудови, відновлення.

«Досягнення базового рівня компетентності — це інвестиція у майбутню економіку України»

Уявімо собі на мить, що означало б, якби кожен 15-річний українець досяг цього базового рівня.

Ці здобутки показали б себе не лише у майбутньому світі PISA, вони б показали себе у вищій продуктивності, вищих доходах, у зростанні кількості інновацій, у зміцненні інституцій і кращій стійкості громад.

Економічне моделювання свідчить, що досягнення цієї мети дозволить протягом трудового життя нинішніх українських учнів створити вартість, яка вчетверо перевищить нинішні обсяги економіки України.

Подумайте про це!

«Перемога у війні забезпечить свободу України, освіта кожної дитини забезпечує те, у що ця свобода фактично перетвориться»

Перемога у війні забезпечить свободу України, освіта кожної дитини забезпечує те, у що ця свобода фактично перетвориться.

Цей виклик, який стоїть перед усіма нами, і водночас це можливість, якою ви маєте скористатись.

Результати PISA показують, що упродовж цього жахливого конфлікту Україна зберегла щось надзвичайно цінне.

Це не лише система освіти, але і віра в те, що варто і далі вкладати ресурси у своє майбутнє.

Один із важливих уроків історії полягає в тому, що майбутнє країн визначається не тими кризами, які вони переживають, а тим, що вони вирішують побудувати після цих криз.

І ще один урок світові від України: надія — це не те, що слід чекати, надія — це те, що слід виховувати.

Джерело: виступ Директора Директорату освіти і навичок ОЕСР Андреаса Шляйхера під час презентації національного звіту PISA-2025 в Україні.

Читайте також: «Світ має стати дитині школою, а не школа — світом»: Андреас Шляйхер.