Українські підлітки найкраще впоралися з природничими науками: результати PISA 2025

Українські 15-річні підлітки отримали в середньому 448 балів із природничо-наукових дисциплін у PISA 2025. Це найвищий результат України серед трьох основних галузей дослідження. У 2022 році показник становив 449 балів, тож різниця лише в 1 бал не є статистично значущою. Водночас порівняно з 2018 роком результат України знизився на 21 бал.

У PISA природничо-наукова грамотність — це не просто знання з біології, фізики чи хімії. Дослідження перевіряє, наскільки учнівство здатне використовувати наукові знання для пояснення явищ, оцінювання досліджень, аналізу доказів та ухвалення рішень.

Кого і де досліджували

PISA-2025 — третій цикл дослідження для України та другий, проведений в умовах повномасштабної війни.

В Україні в тестуванні та анкетуванні взяли участь 8962 підлітки з 297 закладів освіти 17 регіонів. Основний тест виконали 7105 15-річних учнів та учениць.

Учасники навчалися у 7–11 класах закладів загальної середньої освіти або на 1–2 курсах закладів фахової передвищої та професійної освіти.

Основний етап PISA 2025 в Україні проходив із 17 березня до 4 травня 2025 року. Дослідження охопило 17 регіонів. З міркувань безпеки його не проводили у восьми областях, наближених до активних бойових дій або лінії фронту, а також у Криму та Севастополі.

Для коректного порівняння з 2022 роком показники попереднього циклу перерахували для тих самих 17 регіонів.

448 балів — найвищий результат серед трьох галузей

У PISA-2025 результати України такі:

• 448 балів — природничо-наукові дисципліни;
• 431 бал — математика;
• 418 балів — читання.

Проте відносно кращий результат природничих наук усередині українського профілю не означає високого результату в міжнародному порівнянні.

Україна відстає від середнього показника країн ОЕСР на 34 бали.

Базового рівня природничо-наукової грамотності — рівня 2 або вище — досягають 65% українського учнівства. Водночас 35% залишаються нижче базового рівня.

Найвищих рівнів 5–6 досягають лише 2% українських підлітків.

Українські підлітки краще пояснюють явища, ніж оцінюють дослідження

PISA 2025 дає змогу побачити не лише загальний результат, а й окремі складники природничо-наукової грамотності.

Найвищий результат Україна має за підшкалою «Пояснювати явища науково» — 455 балів. За двома іншими компетентнісними підшкалами — оцінюванням дизайну наукового дослідження та оцінюванням наукової інформації для ухвалення рішень — Україна має по 443 бали.

Рівня 2 або вище досягають 68% учнівства за підшкалою наукового пояснення явищ і 62% — за підшкалою оцінювання дизайну наукового дослідження.

Відносно сильнішою стороною українських підлітків є здатність науково пояснювати явища. Складнішими залишаються завдання, де потрібно аналізувати дослідження, критично інтерпретувати дані й докази, оцінювати достовірність інформації та обґрунтовувати рішення.

За три роки результат практично не змінився

У 2018 році Україна мала 469 балів із природничих наук, у 2022 році — 449, а у 2025-му — 448.

Тобто між 2022 і 2025 роками результат змінився лише на 1 бал — статистично незначущо.

Порівняно з 2018 роком падіння становить 21 бал. Тому і в природничо-науковій галузі PISA 2025 показує стабілізацію після попереднього падіння, але ще не повернення до рівня 2018 року.

Чому 448 балів не означає «високий результат»

Усередині українського профілю природничі науки є найсильнішою галуззю. Але міжнародний контекст показує іншу картину.

Результат України нижчий за середній показник ОЕСР на 34 бали. Крім того, 35% українських 15-річних не досягають навіть базового рівня.

Тому коректніше говорити, що природничо-наукові дисципліни є відносно найсильнішою галуззю України, а не що Україна має високий результат із природничих наук.

Велика різниця між містом і селом

Результати з природничих наук, як і в інших галузях, пов’язані з місцем проживання.

Базового рівня досягають 53% учнівства із сільської місцевості проти 69% міського. Різниця між учнівством великих міст і сільської місцевості становить близько 65 балів — приблизно три роки умовного навчання.

Це свідчить про значну нерівність освітніх результатів і можливостей.

PISA-2025 не оцінює ефективність НУШ

Як і в читанні та математиці, результати з природничих наук не можна використовувати як оцінку ефективності Нової української школи.

Учасники PISA-2025 почали навчання до системного впровадження реформи в базовій школі, тому не є «поколінням НУШ». Національний звіт прямо наголошує: результати цього циклу не дають оцінки ефективності НУШ.

Натомість PISA-2025 дає змогу побачити стан компетентностей покоління, яке значну частину навчання проходило в умовах пандемії та повномасштабної війни.

Україна вдруге проходила PISA під час повномасштабної війни

Основний етап дослідження відбувався попри повітряні тривоги, перебої з електропостачанням та інтернетом і безпекові обмеження.

Цей контекст необхідно враховувати під час інтерпретації результатів. Водночас PISA не дає змоги визначити, яку саме частку змін спричинили війна, пандемія або конкретні порушення освітнього процесу.

Результати дослідження радше показують стан і динаміку компетентностей українського 15-річного учнівства та проблемні зони, які потребують освітніх рішень на основі даних.

Джерело: Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA 2025

Читайте також: Штучний інтелект, безекранні технології та повернення до навчання через природу.