PISA 2025: українські підлітки отримали 418 балів із читання — 45% не досягають базового рівня

Українські 15-річні підлітки у PISA-2025 отримали в середньому 418 балів із читання. У 2022 році цей показник становив 427 балів. Різниця у 9 балів не є статистично значущою, тож дослідження не зафіксувало статистично значущого погіршення результатів між 2022 і 2025 роками. Водночас результати залишаються значно нижчими за показник 2018 року — тоді Україна мала 466 балів.

PISA оцінює не те, наскільки учнівство відтворює шкільну програму, а те, наскільки 15-річні здатні застосовувати знання й уміння в нових життєвих ситуаціях:

• аналізувати інформацію,
• міркувати,
• розв’язувати проблеми,
• робити обґрунтовані висновки.

Кого і де досліджували

PISA-2025 став дев’ятим циклом міжнародного дослідження. У ньому взяла участь 91 країна та економіка. Для України це вже третя участь після 2018 і 2022 років і вдруге — в умовах повномасштабної війни.

В Україні в тестуванні й анкетуванні взяли участь 8962 підлітки з 297 закладів освіти. Основний тест PISA виконали 7105 учнів та учениць — саме їхні результати увійшли до Національного звіту.

У дослідженні брали участь підлітки, народжені у 2009 році, віком від 15 років до 16 років і 6 місяців, які навчалися у 7-х і старших класах закладів загальної середньої освіти або на 1–2 курсах закладів професійної та фахової передвищої освіти.

Основний етап дослідження в Україні проходив із 17 березня до 4 травня 2025 року. Попри повітряні тривоги, перебої з електропостачанням та інтернетом і безпекові обмеження, Україна отримала валідні дані для 17 регіонів.

До репрезентативної вибірки увійшли 16 областей і Київ. Через безпекові обмеження дослідження не охопило Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Луганську, Миколаївську, Сумську, Харківську та Херсонську області, а також тимчасово окуповані Крим і Севастополь.

Тому результати PISA-2025 не можна автоматично поширювати на всю територію України. Для коректного порівняння з 2022 роком його показники перерахували для тих самих 17 регіонів.

Читання — найслабша з трьох основних галузей

У PISA-2025 Україна отримала:

• 418 балів із читання;
• 431 бал із математики;
• 448 балів із природничо-наукових дисциплін.

Таким чином, читання стало галуззю з найнижчим результатом серед трьох основних напрямів дослідження. Розрив із математикою становить 13 балів, а з природничими науками — 30 балів.

Базового рівня читацької грамотності — рівня 2 і вище — досягають 55% українського учнівства. Відповідно, 45% 15-річних залишаються нижче цього рівня.

Лише 0,7% українських підлітків досягають найвищих рівнів — 5–6.

За визначенням PISA, читацька грамотність — це не просто вміння прочитати текст. Йдеться про здатність розуміти, використовувати, оцінювати й осмислювати тексти, а також робити на їхній основі висновки.

Результат майже не змінився за три роки, але залишається нижчим за 2018 рік

• У 2022 році середній результат України з читання становив 427 балів,
• у 2025 році — 418.

Зниження на 9 балів не є статистично значущим.

Водночас у 2018 році Україна мала 466 балів. Отже, за сім років результат знизився на 48 балів — це найбільше довгострокове падіння серед трьох основних галузей PISA.

Загалом результати PISA-2025 свідчать радше про стабілізацію після різкого падіння у 2018–2022 роках, але ще не про відновлення. У жодній із трьох основних галузей статистично значущого погіршення між 2022 і 2025 роками не зафіксували.

Водночас скорочення розриву з країнами ОЕСР не варто автоматично сприймати як покращення українських результатів: у багатьох країнах ОЕСР власні показники також знижувалися.

Найбільша гендерна проблема — результати хлопців із читання

У PISA-2025 дівчата випереджають хлопців із читання на 32 бали.

Особливо важливо, що саме серед хлопців зафіксовано статистично значуще падіння результату: з 415 балів у 2022 році до 402 у 2025-му. Зміна результатів дівчат статистично значущою не була.

Читацька грамотність хлопців стала однією з найбільш виразних проблем, на які звертає увагу PISA-2025.

Село — місто: освітні результати суттєво різняться

Нерівність у результатах залежить також від місця проживання та соціально-економічних умов.

У читанні базового рівня досягають 41% учнівства із сільської місцевості проти 59% міського. Розрив між учнівством великих міст і сільської місцевості сягає близько трьох років умовного навчання.

Це означає, що загальний середній бал не відображає однакову ситуацію для всіх груп українських підлітків.

Чи можна пов’язувати результати PISA з НУШ?

Результати PISA-2025 не можна використовувати як оцінку успішності чи неуспішності реформи Нової української школи.

Учнівство, яке брало участь у PISA-2025, ще не було когортою НУШ: ці підлітки навчалися за попереднім Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти 2011 року.

Водночас це покоління значну частину навчання проходило в умовах пандемії COVID-19 та повномасштабної війни. У 2020 році учасники PISA-2025 навчалися у 5-му класі, а з 2022 року їхнє навчання відбувалося в умовах повітряних тривог, переривання занять, перебоїв із електропостачанням та інтернетом, навчання в укриттях, переміщення родин і зміни форматів навчання.

Цей контекст важливий для інтерпретації даних, однак PISA є спостережним дослідженням і не дозволяє встановити, яку саме частку змін спричинив конкретний фактор.

PISA-2025 дає Україні змогу побачити проблемні зони в читацькій грамотності та визначити, яким групам учнівства потрібна додаткова освітня підтримка.

Джерело: Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти
PISA-2025.

Читайте також: Усвідомлене читання в Держстандарті: що повинні вміти учні?