Усвідомлене читання — парадоксальна компетенція: чимало учнів вважають її чимось застарілим і непотрібним, а в усьому світі за рівнем читання прогнозують майбутню успішність людини. Читання не має асоціюватися з гортанням сторінок або озвучуванням у класі тексту на швидкість. Серед очікуваних результатів: розробити систему конспектування, шукати твори онлайн, вести блог, аналізувати пости в соцмережах тощо. Уважно читаємо держстандарти: як змінюються очікувані результати для читання від початкової до старшої школи? Що повинен вміти учень за Держстандартом? Від яких завдань із читання вчителям варто відмовитися? Зібрали орієнтири для оцінювання групи результатів 2.
Усвідомлене читання: від яких завдань точно варто відмовитися?
Читання — одна з двох фундаментальних навичок, без якої неможливо бути успішним у сучасному світі. Адже без вміння знаходити, аналізувати, оцінювати інформацію неможливо навчатися протягом життя та вписуватися у світ, що постійно змінюється. Дітям інколи здається, що читання — це в класі або коли батьки дістають книгу з полиці. Але читання оточує нас на кожному кроці: пости в соцмережах, новинні канали, здобуття інформації з підручників або навчальних відео.
На Освіторія.Медіа ми не раз писали про цю навичку під новим кутом: способи закохати в читання дитину (більше про це тут, тут або тут), як у різних країнах трактують сучасні навички читання та що там незвичного для нас, як по-новому підсвітило читацьку компетентність міжнародне дослідження PISA.
А як бачить усвідомлене читання НУШ? У нормативних документах для початкової, базової середньої та профільної середньої освіти стосовно читання (група результатів 2) виокремлено сім загальних очікуваних результатів мовно-літературної галузі. Успішний випускник школи обирає текст, сприймає його, аналізує та інтерпретує, оцінює, перетворює текстову інформацію. А ще він вміє творчо читати та збагачувати емоційний і мовно-чуттєвий досвід.
Оцінюючи навички читання нині точно варто відмовитися від:
- швидкості читання та виразності як основного критерію оцінювання;
- запитання на розуміння фактажу: коли перевірна робота обмежується запитаннями на відтворення інформації (хто головний герой, що він зробив, якого кольору в нього взуття, скільки було персонажів тощо);
- завдань, що спрямовані на відтворення речень з тексту: завершити речення, заповнити пропуски в реченні словами з тексту.
Очікувані результати з читання для учнів з 1-го по 12-й клас не лише дають орієнтири для оцінювання. Вони також підказують, які завдання будуть актуальними в кожному віці, що саме варто розвивати в учнів та як перевіряти сформованість навичок.
Просуватимемося від найпростіших вмінь до найскладніших, навіть якщо це змінює задокументований порядок. Деякі формулювання ми спростили та скоротили. Також під час порівняння не будемо повторювати ті результати, які дитина вже мала опанувати на попередньому рівні. Уміння, які мають бути остаточно сформовані до переходу в старші класи, не містять окремих очікуваних результатів для профільної середньої освіти.
Що повинні вміти учні?
1. Чи вміють учні обирати тексти?
Адаптаційно-ігровий цикл початкової освіти (1–2-й класи). Дитина має навчитися обирати за певною тематикою не лише книжки, а й медіатексти для прослуховування та перегляду. Вона пояснює власний вибір та обговорює текст у групі, не порушуючи елементарних правил (наприклад, не перебиває, не переходить на особистості тощо).
Основний цикл початкової освіти (3–4-й класи). Тепер вже обговорення має йти за правилами, які діти ухвалили у групі. Учень не лише ділиться уподобаннями, а й може зробити висновок: спільне та відмінне з однокласниками в читацьких інтересах.
Адаптаційний цикл базової освіти (5–6-й класи). У школяра вже мають сформуватися літературні вподобання, про які він здатен розповісти. Залежно від мети читання він навчається обирати авторів за жанром або стилем. У цьому йому допомагає вчитель.
Базове предметне навчання (7–9-й класи). Свої читацькі вподобання підліток вміє не лише озвучити, а й пояснити під час обговорення, відстояти. Улюблену книгу він зможе презентувати в різні способи: від усної анотації до створення коміксів чи буктрейлера. Важливий момент: учень вже самостійно обирає не лише те, що йому до душі, а й джерела інформації, достовірність яких визначає.
2А. Як учні сприймають текст? Як саме читають?
1–2-й класи. Дитина читає вголос не складні за змістом і формою тексти, розуміє та згадує фактаж.
3–4-й класи. Учень вже вміє читати мовчки та ставити запитання за змістом прочитаного, використовує елементи навігації електронного ресурсу для пошуку необхідного тексту.
5–6-й класи. Це період поглиблення навички читання. Школяр може прочитати будь-який за жанром і стилем текст на відому тематику. Окрім звичних цілісних текстів, він читає перервані (наприклад, переліки, оголошення, розклади руху) та змішані тексти (приміром, стаття з інфографікою). До того ж він може читати текст не лише повністю, а й оглядово або вибірково.
7–9-й класи. Усе те саме, але може йтися про серію текстів на одну тему. А тематика може бути новою для підлітка. Це не повинно його гальмувати.
2Б. Як учні сприймають текст? Що можуть спрогнозувати за його складниками?
1–2-й класи. Від найменших школярів очікують лише, що вони звертають увагу на заголовок та ілюстрації до тексту. За цими простими даними вони логічно міркують про можливий зміст.
3–4-й класи. У цьому віці учень вже бачить у тексті значно більше поживи для розуму. Він має аналізувати всі елементи оформлення тексту: підзаголовок, анотація, зміст, виноска, таблиця, схема.
5–6-й класи. Окрім усього, що учень вмів аналізувати раніше, він має за структурою тексту визначати рід, жанр літератури. Під час такого першого знайомства він уже визначає, чи підходить цей текст для виконання певного завдання, у якому розділі потрібна інформація.
7–9-й класи. Для оптимізації роботи з текстом зважає на рубрикацію, скорочення, виділення. Підлітку вже до снаги міцні горішки, адже він може пояснити, чому «Лісова пісня» Лесі Українки — не поезія, не драма, а драматична поема. Або чому «Intermezzo» Михайла Коцюбинського — це новела, яка має ознаки поезії у прозі. Тобто учень здатен визначити особливості міжродових та міжжанрових утворень.
3. Як учні перетворюють текстову інформацію?
1–2-й класи. Дитина виконує легкі завдання: малює ілюстрації до прочитаного, ліпить казкових персонажів з пластиліну, відтворює типову рису характеру персонажа під час виразного читання. Також вона тлумачить ребуси, піктограми, мапи думок, прості схеми, таблиці за текстом.
3–4-й класи. Тепер уже учень сам пробує створити схеми, таблиці. Поле діяльності значно розширюється: він за допомогою вчителя створює комікс, афішу, рекламний ролик, простий анімаційний фільм за мотивами тексту.
5–6-й класи. Основне завдання цього періоду: навчитися конспектувати прочитане, що допомагає в опануванні будь-якої шкільної дисципліни. Також учень здатен зберігати текст у графічній формі (схеми, таблиці). Має він навчитися й зворотної дії: створювати текст за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації. Інтегрує інформацію, подану в різний спосіб (словесну, графічну, числову тощо) у межах одного або кількох текстів.
7–9-й класи. Навичка удосконалюється: інформацію з кількох джерел підліток міксує та занотовує словесно або графічно, узагальнюючи, доповнюючи, інтерпретуючи, скорочуючи інформацію (реферат, тези).
Основний рівень профільної середньої освіти (10–12-й класи). Старшокласник обирає власний спосіб фіксувати інформацію з дотриманням авторських прав (тобто вміє правильно цитувати, покликатися на джерела, надавати перелік використаної літератури тощо). Йому до снаги множинні тексти (сукупність текстів, присвячених одній темі) та неструктуровані (повідомлення, пости).
Поглиблений рівень профільної середньої освіти (10–12-й класи). Якщо ж ідеться про майбутнього філолога, то він повинен мати в арсеналі кілька способів конспектувати прочитане та свідомо обирати найбільш зручний у кожній ситуації та відповідно до самостійно визначеної мети.
4А. Як через читання учні збагачують свій емоційний та мовно-чуттєвий досвід? Що можуть сказати про емоційний світ персонажів?
1–2-й класи. Дитина з допомогою вчителя визначає словесні засоби вираження настрою персонажа (тобто, тривалого емоційного фону, наприклад, радісного, сумного, тривожного, спокійного). Відтворює цей настрій під час читання по ролях.
3–4-й класи. Учень сам визначає не просто основний настрій, а й різноманітні емоції персонажа: такі короткочасні реакції на події, як здивування, гнів, захоплення, гордість, а також пояснює, чи поділяє їх або ні. Він відтворює ці емоції під час читання за ролями або інсценізації різними засобами: мімікою, жестами, інтонацією.
5–6-й класи. Учень аналізує емоційний стан персонажів (весь спектр настроїв, емоцій, почуттів, внутрішніх переживань, ставлення до себе, інших та навколишнього світу), їхні вчинки для моделювання власної поведінки. Він визначає, як би поводився на місці персонажа, яких етичних норм слід дотримуватися, з кого варто брати приклад.
7–9-й класи. Підліток не просто описує вчинки та емоційний стан персонажів, а й знаходить їхні причини. Він виявляє переконання та цінності літературних героїв та порівнює їх зі своїми.
4Б. Як через читання учні збагачують свій емоційний та мовно-чуттєвий досвід? Як аналізують власні емоції від тексту?
1–2-й класи. Дитина усвідомлює, який настрій в неї після читання. Під час обговорення тексту наводить приклади з життя. Для емоційного забарвлення мовлення учень пробує вживати крилаті вислови, прислів’я, приказки, порівняння.
3–4-й класи. Школяр розповідає про свої емоції від конкретних сцен. Він ще розширює мовленнєву палітру: вживає фразеологізми, слова в переносному значенні, улюблені цитати.
5–6-й класи. Усно та письмово передає власні почуття та ставлення до персонажів і подій.
7–9-й класи. На цьому етапі враження від прочитаного вже не є чимось несподіваним. Учень досліджує, як на нього вплинули виражальні засоби, та розповідає про це. Він обґрунтовує свою позицію щодо естетичної та мистецької цінності твору.
Основний рівень профільної середньої освіти (10–12-й класи). Старшокласник переносить попередній досвід на інших людей. Він здатен прогнозувати, як текст вплине на різні читацькі аудиторії.
Поглиблений рівень профільної середньої освіти (10–12 класи). Для тих, для кого українська мовно-літературна галузь є профільною для майбутньої професії, важливо підходити ще більш глобально: визначати місце тексту в культурно-історичному контексті. Старшокласник досліджує це, доводить свою думку, посилаючись на авторитетні наукові джерела.
5. Чи вміють учні творчо читати?
1–2-й класи. З перших років у школі дитина навчається експериментувати з текстом. У перших класах вона може змінити кінцівку, місце подій, додати нових персонажів або вигадати пару реплік персонажа під час інсценізації.
3–4-й класи. Учень вже здатний більш радикально перевтілити текст: змінити оповідача, створити мапу подорожі персонажів, дизайн одягу, макет інтер’єру, книгу рецептів. Епічний текст за допомогою вчителя усно наближає до драми (кількома репліками вже не відбудешся) та інсценізує. Пропонує різні способи передати зміст твору в інших видах мистецтва.
5–6-й класи. Експеримент стає ще ширшим. Школяр додає окремі епізоди, переказує сюжет з позиції одного з персонажів. За мотивами прочитаного він навіть створює власний медійний продукт (мультфільм, відеоролик, блог). Ці перші проби зазвичай потребують взірця, орієнтуючись на який за аналогією учні креативлять. Допомога вчителя за потреби є цілком припустимою.
7–9-й класи. А ось у цьому віці в ідеалі учень уже самостійно експериментує або готує з класом колективний продукт. Серед нових експериментів: спроба уявити події в іншому культурно-історичному контексті.
Основний рівень профільної середньої освіти (10–12-й класи). Здавалося б, писати тексти — це ГР 3. Утім, ми бачимо, як творче читання поступово приводить до написання власних текстів та інших творчих продуктів для самовираження (індивідуально або у групі).
Поглиблений рівень профільної середньої освіти (10–12-й класи). Якщо для всіх старшокласників пропонується самовираження, майбутні філологи мають знати ще більше про вплив слова. Тому за самостійно визначеною творчою стратегією вони навчаються змінювати свій продукт під запити певної аудиторії (для цього як справжні літератори змінюють стиль, жанр, рід).
6А. Як учні аналізують текст? Як розвивають критичне мислення та вміння відстоювати позицію?
1–2-й класи. Дитина вирізняє факти й судження.
3–4-й класи. Знаходить до фактів аргументи в тексті.
5–6-й класи. Визначає фейки, судження, які видають за факти.
7–9-й класи. Наводить власні аргументи для спростування або підтвердження суджень. Робить висновки про наявність маніпулятивного впливу.
6Б. Як учні аналізують текст? Як досліджують логічну послідовність та структуру тексту?
1–2-й класи. Усе просто: завдання — згадати персонажів, їхні вчинки, події. Дитині треба згадати послідовність подій, застосовуючи слова «спочатку, потім, наприкінці». Вона може розповісти, про що текст та чому має певний заголовок.
3–4-й класи. Учень вже визначає не лише тему, а й головну думку тексту, поділяє персонажів на головних та другорядних, бачить причинно-наслідкові зв’язки. Впізнає розповідь, опис, міркування. За допомогою вчителя знаходить елементи сюжету. Якщо ж ідеться про нехудожній текст, вирізняє головну й другорядну інформацію.
5–6-й класи. Школяр визначає основні проблеми твору, тему та мікротеми, коментує їх, спираючись на життєвий досвід. Співвідносить текст з історичним та культурним контекстом. У нехудожньому тексті розрізняє відому і нову інформацію.
7–9-й класи. Підліток має коментувати проблематику одразу кількох творів, обґрунтовує їх актуальність. Він коментує твори з точки зору культурно-історичного контексту, а також світогляду автора. На цьому етапі читати означає бачити більше, ніж прямо сказав автор. Тож учень знаходить приховану інформацію та коментує підтекст.
Основний рівень профільної середньої освіти (10–12-й класи). Старшокласник коментує актуальність творів з точки зору національних цінностей України, українського історико-культурного надбання і традиції у світовому ціннісному контексті.
6В. Як учні аналізують текст? Як тлумачать зв’язок елементів форми зі змістом?
1–2-й класи. Дитина розповідає, до чого тут ті чи ті ілюстрації. Вона може пояснити багатозначні слова та порівняння.
3–4-й класи. Учень тлумачить оформлення тексту: шрифт, колір, виноски, інфографіку. Тепер він уже здатен пояснити фразеологізми та слова в переносному значенні.
5–6-й класи. Аналіз виходить на новий рівень: школяр має впізнавати роди, стилі, жанри та основні засоби виразності. Тобто він аналізує текст відповідно до поставленого завдання. Також він може порівняти елементи змісту і форми текстів, схожих за певними структурними ознаками.
7–9-й класи. Очікується, що це вже буде досвідчений аналітик: розрізняє твори різних епох і культур, впізнає авторські стилі, порівнює стилі, жанри, літературні напрями. Підліток пояснює, як стилі, типи, жанри обумовлюють структуру твору, зміст та мовні засоби. Він здатен аналізувати і кілька текстів, і гіпертексти.
Основний рівень профільної середньої освіти (10–12-й класи). Старшокласник порівнює форму та зміст різних творів. Читання має стати способом отримання інформації на все життя, тож для розвʼязання різних життєво важливих проблем він інтегрує інформацію з кількох прочитаних текстів.
Поглиблений рівень профільної середньої освіти (10–12-й класи). Тут навички мають бути більш професійними, наближеними до наукових. Тому старшокласник навчається ще й порівнювати твори за самостійно визначеними критеріями та аргументувати їх вибір. А ще — адаптувати інформацію до нового контексту.
7. Як учні оцінюють та інтерпретують текст?
1–2-й класи. Дитина пояснює, що подобається, а що ні в прочитаному (тема, персонажі, елементи форми, зокрема ритм, рима, звукові ефекти, шрифт, колір). Вона оцінює, коли зіставляє зміст прочитаного тексту з власним життєвим і читацьким досвідом. Обирає із запропонованих думок щодо змісту тексту таку, яка відповідає її позиції, пояснює вибір.
3–4-й класи. Порівнює з раніше прочитаним за темою, характеристиками подібних персонажів, елементами форми, зокрема елементами сюжету, найяскравішими художніми засобами. Аргументує своє ставлення до тексту.
5–6-й класи. Учень обґрунтовує значення здобутої в тексті інформації для розв’язання завдань. Визначає актуальність та несуперечливість тексту на основі життєвого досвіду. Аргументує власну оцінку цитатами.
7–9-й класи. Підліток визначає актуальність та достовірність тексту на основі аналізу тексту та критики інших осіб. Аргументує, як особливості форми, мови тексту працюють на мету автора. Пропонує варіанти інтерпретації образів, подій, зважаючи на потенційну множинність прочитання в різних контекстах. А ще він починає інтерпретувати твори (визначає смисли, підтекст, суб’єктивне бачення твору).
Основний рівень профільної середньої освіти (10–12-й класи). Усі види оцінки тексту старшокласник застосовує до будь-яких текстів (серед яких множинні та неструктуровані).
Поглиблений рівень профільної середньої освіти (10–12-й класи). Додаткові результати наближають учня до мовно-літературних дослідників. Такий старшокласник самостійно визначає критерії оцінювання і можливості використання інформації для досягнення особистісно і суспільно значущих цілей, визначає естетичний і прагматичний потенціал тексту, зважаючи на особливості його змісту та форми, вплив на читача. Окрім власної інтерпретації, проводить аналіз різних поглядів, інтерпретацій, оцінок тексту в різних джерелах.
