Новий навчальний рік: 8 ключових змін для шкіл та садочків у 2026/2027 році
До нового навчального року залишаються лічені дні, тож невдовзі набудуть чинності давно анонсовані новації. Не лякаймося, жодних революційних змін не буде. Проте є низка нововведень, які від 1 вересня 2026 року стануть частиною повсякденного шкільного життя. Чи справді групи результатів віднині не є обов’язковими? Що змінилося на платформі «Вектор» та чи справді тепер сертифікати не потребуватимуть доказів? Скільки коштуватиме державі безоплатний обід школяра? Як буде масштабуватися пілот старшої профільної школи та як віднині можна ділити клас на групи? Для кого стане обов’язковою англійська мова? Зібрали фінальний перелік новацій та розбираємо, як вони працюватимуть на практиці.
1 Групи результатів віднині не обов’язково вносити у класний журнал
З 1 вересня 2026 року вчителі самі вирішуватимуть, яку систему оцінювання та інструменти оцінювання обрати. Якщо педагог не хоче, відтепер він не зобов’язаний виставляти бали за групи результатів учням у 5-9 класах у класний журнал. Таке рішення зафіксоване у наказі МОН від 14.08 2026 року №1427. Учитель має право виставити одну річну оцінку та не додавати бали за кожну з груп результатів. Утім, учитель і надалі оцінює, наскільки учні досягають результатів навчання, визначених Державним стандартом та конкретизованих у модельних навчальних і навчальних програмах.
Докладніше про зміни в оцінюванні читайте у матеріалі.
На практиці: На початку навчального року, семестру, вивчення теми тощо вчитель самостійно визначає кількість і частотність різних видів оцінювання (формувальне, поточне, підсумкового), доцільні методи та інструменти.
2 Сертифікати не потребуватимуть доказів
Йдеться про підвищення кваліфікації вчителів. З 1 липня вже набули чинності зміни до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників». Але педагоги відчують це вже у новому навчальному році. Національна освітня платформа «Вектор» стала обов’язковою для абсолютно всіх суб’єктів підвищення кваліфікації в Україні. Тобто усім, від приватних авторів курсів до громадських організацій та Інститутів післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Це не означає, що вибір вчителів обмежуть одним сайтом. Як і раніше, вони можуть шукати на персональних сайтах необхідні та цікаві їм курси для підвищення кваліфікації. Але на «Векторі» матимуть фіналізований перелік усіх освітніх можливостей для підвищення кваліфікації.
На практиці: Вчителю не потрібно буде надавати пед. раді докази, що їх сертифікати є дійсними та гідні довіри. Частина провайдерів курсів видаватимуть сертифікати через платформу, решта зареєструють видані сертифікати на «Вектрі» до єдиного реєстру документів, виданих поза платформою. Перевірка реальності навчання здійснюється автоматично через систему.
Про те, як вчителю обрати курс, отримати гроші на нього та дістати сертифікат, читайте детальніше у наших матеріалах.
Також цікаво:
3 Безоплатне гаряче харчування для всіх учнів
Якщо раніше безкоштовно харчувалися лише учні пільгових категорій та початкова школа, то з вересня 2026 року право на безоплатні гарячі обіди отримують абсолютно всі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Це зафіксовано постановою Кабміну від 1 липня 2026 року № 869. Уряд виділив на це понад 7,4 мільярда гривень. Планують охопити 3 млн школярів.
На практиці: На одного учня початкової школи держава закладає 50 грн/день, а на учня 5–11 класів — 60 грн/день. Утім, у громадах можуть додавати гроші з місцевого бюджету. Наприклад, на Закарпатті продукти для учнів базової та старшої школи закуплять на 73 грн на кожного школяра. Обіцяють, що меню складатимуть відповідно до норм реформи шкільного харчування та рекомендацій (зокрема збірника рецептур Євгена Клопотенка). Для батьків це суттєва економія сімейного бюджету.
4 Масштабування пілоту старшої профільної школи та новий поділ класу на групи
Із 1 вересня 2026 року стартує масштабний другий етап пілотування реформи старшої школи НУШ. Кількість експериментальних академічних ліцеїв збільшиться з перших 30 до 150 закладів по всій Україні. Учні 10-х класів у цих ліцеях першими навчатимуться за індивідуальними освітніми траєкторіями, матимуть вибір предметів як за профілем, для поглибленого вивчення, так і поза профілем.
Це вже нині призводить до введення досить радикальних змін, без яких робота таких академічних ліцеїв була б неможливою. Наприклад, з вересня 2026 року запроваджується революційне поняття «міжкласних груп» (від 8 учнів). Окрім звичних класів, на частині уроків педагоги матимуть справу зі збірною групою з паралелі з учнів, які обрали його предмет.
На практиці: Це безпосередньо впливає на розрахунок годин, ставку, навантаження вчителя та перевірку зошитів. А ще можна сказати, що педагоги конкуруватимуть за учнів, адже якщо на вибірковий курс не запишуться — не буде годин. Доплата за перевірку письмових робіт у міжкласних групах старшої школи розраховуватиметься строго пропорційно до фактичної кількості учнів у цій групі, а не за фіксованим наповненням класу. Вчителям ліцеїв доведеться по-новому вести класні журнали, керувати логістикою груп. Для їх розташування в школі знадобиться більше приміщень. Адже, наприклад, при наявності на паралелі п’яти класів по 30 учнів, можна створити до 18 міжкласних груп! Про те, як дати цьому раду, читайте поради практиків.
5 У школах — нові фахівці
Це також новація для академічних ліцеїв. Там із вересня 2026 року запроваджується нова для нашої системи освіти посада кар’єрного радника. Це спеціаліст, який допомагатиме десятикласникам визначитися з професійними цілями, ефективно та корисно для себе скомпонувати вибіркові дисципліни. Учні мають навчитися робити вибір не лише за бажанням, а й з орієнтацією на подальшу освіту та отримання бажаного фаху.
На практиці: з’являться фахівці, які зосереджені на профорієнтаційній роботі. Вони ж будуть займатися ознайомленням дев’ятикласників (не лише свого закладу освіти) з можливостями різних напрямів ліцею, допомагатимуть із набором. Учителю не доведеться складати та узгоджувати десятки індивідуальних планів учнів. Освітній радник має розвантажити класних керівників академічних ліцеїв.
6 Обов’язкова англійська мова для дошкільнят
З вересня 2026 року набуває чинності норма Закону «Про застосування англійської мови в Україні» стосовно дошкілля. Тепер усі дитсадки (державні, комунальні та приватні) зобов’язані інтегрувати англійську мову в освітній процес для дітей старшого дошкільного віку (5–6 років). Також програмою передбачене застосування англійської мови, починаючи з груп раннього віку. Це має підвищити рівень першокласників та покращити опанування цієї мови міжнародного спілкування у школі.
На практиці: замість додаткових платних гуртків іноземної мови батьки дошкільнят отримають гарантовані заняття з їхніми дітьми. Діти мають отримати базовий усний рівень (розуміння на слух, прості фрази, ігри англійською). У варіативному складнику Базового компонента дошкільної освіти навички випускника дитсадка передбачено освітнім напрямом «Мовлення дитини. Іноземна мова». Зокрема, йдеться про розрізнення звуків на слух, доречне вживання окремих слів, розуміння зв’язного мовлення (включно з пасивним мінімумом).
У дитсадках з’являється посада «Вчитель англійської мови». Він матиме по 4,5 години педагогічного навантаження на тиждень на кожну групу старшого віку.
7 Школи мають укласти правила стосовно ШІ
У новому навчальному році вже буде діяти закон № 4742–IX «Про академічну доброчесність», адже він набув чинності з 31 липня 2026 року. Школи мають чітко прописати процедури розгляду порушень (від плагіату до фабрикації результатів) та окремо врегулювати правила використання штучного інтелекту в освітньому процесі.
На практиці: Це нові обов’язки з контролю учнів. Відтепер педагогу доведеться чітко маркувати, де домашнє завдання виконано учнем, а де є ознаки плагіату. Навантаження додається, але ці правила захищатимуть й самого вчителя: він отримує нові можливості для боротьби зі списуванням та іншими порушеннями.
8 Випускники отримуватимуть документи єдиного зразка
Здавалося б, а хіба було інакше? Донині стандартні свідоцтва досягнень не отримували діти з ООП, точніше окрема категорія: діти з інтелектуальними порушеннями. Фраза «Завершити школу з довідкою» провокувала упереджене ставлення. Досі учні, які навчалися за спеціальною модифікованою програмою, отримували довідки або інші документи. З 1 вересня починають діяти зміни, внесені наказом МОН від 14.11.2025 № 1503 до наказу МОН від 16.10.2018 № 1109 «Про деякі питання документів про загальну середню освіту». Усі випускники отримуватимуть документи загального державного зразка. Інформація про модифікацію чи адаптацію програми з конкретної шкільної дисципліни вказуватимуть у додатку, за допомогою спеціального маркування.
На практиці: Якщо у класі є дитина з ООП з відповідною нозологією, вчителю доведеться навчити, як саме заповнювати свідоцтво. Для учнів це відновлення справедливості, адже, наприклад, з мистецтва чи фізичної культури школяр міг проходити не змінену програму та дістати таку ж конкурентну оцінку, як і решта учнів класу.
Теги
Підписуйтесь на щомісячний дайджест від Освіторії
Статті, новини, можливості щомісяця та без спаму.
Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що погоджуєтеся з нашими Умовами використання.
