Восени почнеться пілотування старшої профільної школи, а наступного року ліцеї запрацюють по всій Україні. Вчителі вже починають розподіляти педагогічне навантаження. Подекуди новації викликають страх: як це клас буде розходитися на різні заняття? Якими курсами поглибити вивчення профільних предметів? Що як учні почнуть ще й переходити з одних курсів на інші? Як обійтися без плутанини? Про те, як це вже рік практикували у препілотному закладі розповідає заступниця директора з навчально-виховної роботи Тернопільського академічного ліцею «Українська гімназія» ім. І Франка Лариса Томашевська. Пані Лариса ділиться досвідом, як усвідомлено формувати профілі навчання, як розподілити навчальний час та як подолати виклики реформи на рівні ліцею.
Спікерка:
Євгенка Чугуй, експертка ГС «Освіторія», психологиня, тьюторка середньої школи та ілюстраторка дитячої літератури
Як усвідомлено формувати профілі навчання?
Учителі Тернопільського академічного ліцею «Українська гімназія» ім. І Франка вважають, що найбільший ризик щодо реформи, це її формальна реалізація. Ось вам профілі, курси, все працює. Але для учнів це ще одна забаганка дорослих, яка не стосується їхнього життя. Тому вкрай важливо, щоб вибір робили саме школярі, а не вчителі чи батьки. Але як це зробити, якщо у 9 класі більшість учнів ще не визначилися з майбутньою професією? Є ризик не зовсім усвідомленого освітнього вибору, що знижує ефективність навчання. До слова, частина учнівства в цьому закладі освіти не типова, а математично спрямована. Адже ліцей створено об’єднанням Тернопільської української гімназії імені Івана Франка (а раніше мав назву фізико-математична гімназія) й Тернопільського технічного ліцею. У відповідну гімназію в 5 класі діти вступали за конкурсом, складаючи іспит з математики та української мови. Останнє десятиріччя старша школа вже поділялася на класи з поглибленим вивченням профільних предметів (математика, фізика, інформатика, українська мова та література). З одного боку, вчителі очікували, що буде чимало охочих поглибити знання з математичного профілю. З іншого, у 5 класі багатьох учнів поступати приводять батьки, й не завжди їхні бажання збігаються з дитячими. Як зробити, щоб профіль обирали самі підлітки та як усвідомлено формувати профілі навчання?
Дорожна карта набору в 10 клас
Для цього було розроблено своєрідну дорожню карту, яка об’єднала три напрями роботи:
1. Профорієнтаційна діагностика та оцінка стресостійкості. Провідну роль відведено практичному психологу та класним керівникам. Були проведені анкетування навчальних інтересів, психологічні тести, індивідуальні бесіди з учнями для виявлення схильностей.
Зокрема, зі 139 дев’ятикласників виявили інтерес до поглибленого вивчення:
- математики 39 %
- IT 18 %
- історії 10 %
- українські мови та літератури 9 %
- природничих наук 8 %
- остаточно не визначилися 16 %
Для глибшого аналізу схильностей учнів та формування профільних рекомендацій використовувалася методика американського психолога Джона Холланда, який розробив модель професійних інтересів особистості.
Відповідно до його підходу, людей і професії поділяють на шість типів:
- реалістичний (практичний);
- дослідницький;
- соціальний;
- конвенціальний (схильний до унормованої діяльності);
- підприємницький;
- артистичний;
Ці типи присутні в кожній людині, але в різному співвідношенні. Отже, методика передбачає вибір учнями професій із запропонованих пар: з кожної пари необхідно обрати одну, яка найбільше відповідає власним уявленням про себе. Опрацьовані та проаналізовані психологом дані діагностики були використані не як готовий діагноз, а як матеріал для індивідуальних та групових консультацій та бесід з учнями.
2. Практична профорієнтація: тематичні тренінги про свідомий вибір професій, професійні орієнтири старшої школи, зустрічі з представниками різних професій та закладів професійно-технічної та вищої освіти, організовували екскурсії в заклади вищої та передвищої освіти Тернополя для ознайомлення з професійними стандартами та умовами навчання.
3. Інформаційно-комунікаційна підтримка учнів і батьків. Інформування про тематичні кластери, про профільний напрямок, особливості навчальних планів, освітні і професійні перспективи після завершення ліцею, проведення батьківських зборів, зустрічей, індивідуальних консультацій, а також активне використання зовнішньої та внутрішньої реклами, соціальних мереж для профорієнтаційної роботи.
Внаслідок цього було сформовано п’ять профільних напрямків:
- Математичний 54 %
- ІT 12 %
- Історичний 14 %
- Української мови та літератури 11 %
- Природничий 9 %
Як розподілити навчальний час?
Як ліцею збалансувати потреби у глибокому вивченні профільних предметів та сформувати базову компетентність з усіх ключових освітніх галузей? Адже неправильний підхід призводить до:
- перенавантаження учнів;
- учні отримують фрагментарні знання;
- недостатня підготовка до вступу в університети.
Адже майже для усіх батьків випускників гострим є питання, наскільки добре учень готовий до НМТ
Освітяни Тернопільського ліцею «Українська гімназія» пропонують застосовувати стратегію балансування:
- Формування інтенсивного профілю на двох-трьох предметах. Не треба давати більше, бо тоді не вийде поглибленого вивчення, або не залишиться годин на усі предмети.
- Інтегрований підхід: вивчати інтегровані курси, поєднувати базові дисципліни через міжпредметні зв’язки і курси за вибором. Пропонуємо базовий рівень, якщо це не є профільний предмет, але курсами за вибором як у межах профілю, так і поза ним можемо розбирати конкретні теми.
- Принцип доцільності: кожен предмет має відповідати вибору учня до його освітньої індивідуальної траєкторії.
- Принцип достатності: базові предмети мають достатню кількість годин, щоб скласти незалежне оцінювання на конкурентному рівні.
- Принцип гнучкості: варто бути готові до того, що заклади вищої освіти можуть змінювати свої вимоги, а учні також можуть змінювати вибір.
Як боротися з основними викликами реформи на рівні ліцею?
Основні виклики:
- Логістика і розклад. В одній групі потрібно поєднати учнів з різних класів і профілів.
- Ресурсне забезпечення: коли одночасно працюють кілька груп на базі одного класу, це потребує достатньо кількість вчителів і спеціально обладнаних кабінетів.
- Адаптація — труднощі учнів у звиканні до нового розкладу та переміщенні між локаціями. Особливо враховуючи, що до академічного ліцею будуть приходити не лише ті учні, які навчалися тут у гімназії, а й з інших закладів освіти.
Що допоможе?
- Максимальне використання простору, адже якщо ділити профільні предмети на групи, потрібна велика кількість приміщень. Залучаємо і бібліотечний інформаційний центр, і актову залу, і кімнату школяра. Головне, щоб ці кабінети додатково також були обладнані необхідною технікою.
- Кадровий менеджмент. Потрібно чітко визначати фахівців, які будуть викладати предмети на поглибленому рівні. Це мають бути не лише компетентні викладачі, а й такі, які самі хочуть цим займатися.
Також цікаво:
Як створити матрицю годин?
«Матриця годин» — це створення єдиної сітки для всіх профілів, яка включає обов’язкові і вибіркові компоненти. У «матриці» зведено кількість годин за кожним предметом для кожного профілю. Чорним позначено обов’язкова кількість годин. Червоним виділяють час, яким підсилюють профільні предмети (у фізико-математичного профілю, скажімо, це алгебра, геометрія, фізика). Зеленим кольором — курси поза профілем.
Давайте розглянемо нюанси формування розкладу на прикладі фізико-математичного напряму.
- В 10-му класі не варто вводити багато підсилень, тому що він є адаптаційним, учень має право перейти з одного профілю в інший. Важливо, щоб програма не сильно відрізнялася за різними напрямами. Але вже в 11-му і 12-му класі у нашому ліцеї ввели додатково 5 годин алгебри і 3 години геометрії.
- Фізика у 10-му класі в першому семестрі не передбачалася, але у ліцеї додавали 2 години. З одного боку, фізика не була обов’язкова у 10-му класі через те, що він ще має можливість переходу. З іншого боку, як учень зможе зануритися у реалії профілю та визначитися, якщо не має усіх основних предметів. Що як математика підлітку до душі, а введення фізики спричинить труднощі та бажання змінити профіль? Тож краще спробувати вчасно.
За цим же принципом маємо для всіх інтегровані курси історії та громадянської освіти та ще один із природничої галузі. А це фактично по три предмети кожен курс (біологія, хімія, фізика або історія України, всесвітня історія і громадянська освіта). Для учнів, що йдуть за профілем природничої науки, окрім 4 годин інтегрованого курсу, вже у першому семестрі 10 класу є додатково 2 години біології та 1 хімії.
Що ж до історично-правового профілю, замість 4 годин інтегрованого курсу, який опановують усі інші учні ліцею, ці старшокласники у першому семестрі 10 класу мають 3 години історії України, 1 годину всесвітньої історії та 2 години громадянської освіти.
Курси поза профілем
Експерти-практики радять їх ставити або останніми уроками, або першими, щоб забезпечити повну мобільність та можливість переходу учнів між цими предметами.
Змінні групи
Вони формуються, якщо на час такого заняття учні будуть сходитися з різних класів. Це ефективно впливає на навчання. По-перше, підлітки знаходять однодумців, навчаються серед учнів зі схожими інтересами, вмотивовані, тож значно ефективніше працюють на уроках. По-друге, це допомагає соціалізації, тому що учні з різних профілів взаємодіють, що розширює їхні соціальні зв’язки. Відтак паралель класів стає дружнішою, ніж раніше.
На уроках основного компоненту можна поєднувати ті класи, де мало учнів. Наприклад, класи природничого напряму та історико-правового разом ходять на інтегрований курс літератур. На вивчення профільних предметів класи можна поділяти на групи. А що робити з непрофільними предметами? Адже за законодавством на групи можна поділяти лише клас, в якому не менше 28 учнів. Утім, можна умовно об’єднати три напрями (фізико-математичний, природничий та ІТ) та цей новостворений тимчасовий клас поділити на групи по 14 учнів.
