МОН спростило оцінювання у 5–9 класах: міністр підписав наказ

МОН спростило оцінювання у 5–9 класах: міністр підписав наказ

Учителям більше не потрібно позначати групи результатів біля кожної оцінки, а за семестр виставлятимуть одну оцінку з предмета. МОН також пояснило, як тепер проводити поточне, формувальне, тематичне та семестрове оцінювання у 5–9 класах.

Міністерство освіти і науки України затвердило нові підходи до оцінювання учнів 5–9 класів. Відповідні зміни передбачені наказом МОН №1427. Головна новація — значно спрощується фіксація результатів навчання в класному журналі.

Відтепер поточні оцінки можна виставляти без обов’язкового зазначення ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4, а наприкінці семестру учитель виставляє одну оцінку з навчального предмета або інтегрованого курсу.

При цьому сам компетентнісний підхід нікуди не зникає: учителі й надалі оцінюють результати навчання, визначені Державним стандартом та навчальними програмами.

Що саме скасовують у класних журналах

Раніше кожну оцінку в журналі потрібно було співвідносити з однією з груп результатів — ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4. Наприкінці семестру це могло призводити до появи кількох семестрових оцінок з одного предмета — окремо за групами результатів.

Тепер це не є обов’язковим.

Поточні оцінки фіксуватимуть у журналі без індексів за групами результатів. Водночас педагог, якому таке індексування зручне для власної роботи, може продовжувати його використовувати.

МОН спростило оцінювання у 5–9 класах: міністр підписав наказ
Слайд з Facebook-сторінки МОН

«Позначати групи результатів більше не потрібно, за семестр виставляється одна оцінка з предмета. Учителі, яким таке індексування зручне як робочий інструмент, можуть користуватися ним і надалі», — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

Що залишається незмінним

Спрощення журналу не означає скасування груп результатів або компетентнісного оцінювання.

Учитель і надалі оцінює, наскільки учні досягають результатів навчання, визначених Державним стандартом та конкретизованих у модельних навчальних і навчальних програмах.

Саме очікувані результати навчання, передбачені програмою на семестр або навчальний рік, є основою для планування освітнього процесу та виставлення семестрових і річної оцінок.

При цьому вчитель має академічну свободу — він самостійно обирає інструменти, методи та способи оцінювання.

Поточні оцінки: не треба ставити за кожне завдання

МОН окремо наголошує: поточні оцінки не потрібно виставляти на кожному уроці або за кожне виконане завдання.

Поточне оцінювання допомагає визначити проміжний рівень досягнення очікуваних результатів навчання в межах теми, модуля чи розділу.

Учитель сам визначає:

  • скільки оцінок виставляти;
  • коли їх виставляти;
  • які методи та інструменти використовувати;
  • відповідно до яких навчальних цілей проводити оцінювання.

Поточна оцінка виставляється в балах за виконану діяльність або навчальне завдання відповідно до визначених критеріїв. Вона враховується під час підсумкового оцінювання.

Формувальне оцінювання залишається

МОН спростило оцінювання у 5–9 класах: міністр підписав наказ
Слайд з Facebook-сторінки МОН

Формувальне оцінювання також зберігається. Його мета — дати учневі зворотний зв’язок, допомогти виявити навчальні потреби та за потреби скоригувати освітній процес.

Важливий момент: результати формувального оцінювання не враховують під час підсумкового оцінювання.

Учитель самостійно обирає шкалу — вербальну, рівневу чи бальну. Результати можна фіксувати у нотатках, щоденнику спостережень або в інший зручний спосіб.

МОН наголошує, що формувальне оцінювання є робочим інструментом учителя і не потребує оформлення як окремої звітності.

Тематичні роботи більше не обов’язкові після кожної теми

Тематичне оцінювання проводять за потреби.

Тематичну оцінку можна визначити одним із трьох способів:

  1. узагальнити поточні оцінки, отримані під час вивчення теми, модуля або розділу;
  2. виставити оцінку за підсумкову тематичну роботу;
  3. узагальнити поточні оцінки та оцінку за підсумкову тематичну роботу.

При цьому проводити окрему підсумкову роботу після кожної теми, розділу чи модуля не потрібно.

МОН спростило оцінювання у 5–9 класах: міністр підписав наказ
Слайд МОН

Як тепер виставлятимуть семестрову оцінку

Семестрову оцінку визначатимуть на основі тематичних оцінок, а якщо їх немає — поточних.

За рішенням учителя може проводитися підсумкова семестрова робота. Вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період.

Але головне нововведення — за семестр виставляється одна оцінка з навчального предмета або інтегрованого курсу.

Тобто окремі семестрові оцінки за кожною групою результатів більше не є обов’язковими.

Школи отримують більше свободи

Нові правила також передбачають автономію закладів освіти.

Школа може запровадити власну шкалу оцінювання, а для окремих предметів та інтегрованих курсів — використовувати дихотомічну шкалу «зараховано / не зараховано».

Учитель самостійно:

  • обирає шкалу формувального оцінювання;
  • визначає кількість і частотність різних видів оцінювання;
  • добирає методи та інструменти відповідно до навчальних цілей;
  • вирішує, чи використовувати індексацію оцінок за групами результатів як додатковий робочий інструмент.

МОН оновить Свідоцтво досягнень

Через зміни в підходах до оцінювання МОН також оновить форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів.

Як повідомили в міністерстві, оновлену форму з урахуванням компетентнісного підходу мають представити до 1 жовтня 2026 року.

Для розроблення та добору інструментів компетентнісного оцінювання вчителі можуть використовувати методичні посібники:

  • «Як оцінювати в НУШ?» для десяти освітніх галузей,
  • «Каталог компетентнісних робіт для НУШ»,
  • а також ресурс «Інтерактивний поступ» на цифровій платформі «Освіта для життя».

Чому МОН вирішило змінити систему

У міністерстві пояснюють, що рішення ухвалили після звернень педагогів, які вказували на надмірну складність фіксації результатів оцінювання.

«Час, який раніше витрачався на зведення граф, тепер можна розподілити на роботу з дітьми», — зазначив Андрій Бутенко.

Міністр наголосив, що навантаження на вчителів і без того залишається значним — від проведення уроків та перевірки робіт до роботи з освітніми втратами, спілкування з батьками та організації навчання в умовах війни.

«Державний стандарт, компетентнісний підхід і очікувані результати навчання залишаються основою оцінювання. Реформа НУШ триває, і ми продовжимо переглядати процедури, які не працюють на дитину», — наголосив міністр.

Джерела: Facebook Андрія Бутенка і МОН, сайт Міністерства освіти.

Читайте також: Оцінювання, що мотивує: формувальне, підсумкове, самостійне.