Як вчителям уникнути паніки від реформи

cover_changes
Автор тексту: Аліна Мірошникова

Не тільки школярам доведеться звикати до змін. Із 1 вересня наступного року 22 тисячі вчителів перших класів працюватимуть по-новому. Як підготуватися до змін уже сьогодні, щоб подолати невпевненість у собі та уникнути дискомфорту? Розповідає НЛП практик, сертифікований тренер, фахівець з емоційного лідерства, коуч Алла Мартинова.

Дайте собі час на адаптацію

Не варто чекати від себе фантастичних змін, що відбудуться миттєво. Вчителі часто страждають «синдромом відмінника» — бажанням робити все ідеально.

Але краще застосувати так зване правило 70%: не намагайтеся врахувати абсолютно все щодня, робіть хоча б дві третини.

Важливо врахувати, що в будь-яких змін є етапи. Перші кілька місяців фахівці зазвичай переоцінюють свої сили. Думають, що їхні ідеї, досвід та креативність дадуть потрібний результат одразу. На цьому етапі люди схильні «заганяти» себе: гостро реагують на невдачі, забувають про елементарне, коли пробують щось нове. Наприклад, можуть запустити роботу з паперами, зосередившись на оновленні матеріалу.

Другий етап змін — ностальгія за минулим. Він триває близько півроку. У цей час у вчителя може з’явитися роздратування, невпевненість у собі, увага лише до недоліків реформи. Виникає величезна спокуса робити все по-старому.

Третій етап — це прийняття. Лише з цього моменту нововведення стають звичайною частиною роботи, навіть якщо поки не все виходить.

Відшукайте правильний настрій

Вираз «Не бійтеся змінюватися» та заклики радіти новому часом можуть здаватися глузуванням. Адже легко — лише на словах. Але якщо працювати по-старому все одно вже не вийде, залишається або жити в постійній напрузі, або шукати правильний настрій.

Варто визначити «плюси» змін, що важливі саме для вас. Можливо, нові технології — це цікаво. Або ж «апгрейд» дозволить працювати більш сучасно і підвищить ваші шанси на ринку праці. Тобто дозволить конкурувати за вакансії у високооплачуваних навчальних закладах, займатися репетиторством.

Рухайтеся в групі

Пам’ятайте, що ви — не одні. Ваших колег також турбують зміни, неминучість перенавчання. Когось непокоять можливі перевірки, інших — необхідність перелопачувати літературу та переробляти звичні конспекти уроків.

Страхів легше позбутися в групі. Тому не мовчіть, діліться з колегами — у них теж є проблеми. Якщо занепокоєні тим, що вас вважатимуть ретроградом і скиглієм, просто не забувайте регулярно говорити і про позитив також.

Позбавтеся «магії чисел»

З 1 вересня всі враз почнуть працювати по-новому. Це нагадує дієту «з понеділка» або відмову від куріння «з 1 січня». Можливо, у рамках держави по-іншому й неможливо. Однак на особистому рівні це не працює.

Щоб не відчувати підвищену тривожність у певний день, спробуйте вже зараз впроваджувати елементи реформи. Наприклад, щоб адаптуватися до викладання з мінімумом домашніх завдань, перевірте зараз, як ваш клас може працювати без «домашки». Відведіть на це тиждень чи хоча б кілька днів. А щоб спробувати мотивувати своїх учнів працювати без оцінок, оголосіть на певному уроці «час смайлів» чи знайдіть для дітей інше цікаве заохочення.

Змініть імідж

Звісно, вчитель — не актор і не публічна персона, однак він також постійно на видноті. Отже, звикає до певної самопрезентації. Нюанс у тому, що перехід від школи знань до школи компетенцій передбачає заміну вчителя-лектора на вчителя-умільця.

Доведеться частіше наводити приклади з життєвого досвіду, мислити практично, демонструвати, захоплювати виконанням. Якщо раніше ви відчували себе швидше знавцем, теоретиком, «супернянею», то тепер про себе слід подумати як про майстра, наставника.

Спрогнозуйте реакцію батьків

У свідомості більшості батьків ще не скоро з’являться установки про те, що уроки — це зона відповідальності дитини, у кожного школяра — свій творчий хист і свій рівень навчання. А здоров’я не менш важливе, ніж оцінки. Певній частині тат і мам також буде непросто приймати нововведення. Вони захочуть бути суворішими з дитиною, проситимуть побільше задавати додому. Можуть обуритися, якщо їм здасться, що успіхи дитини недостатні.


Щоб ні в кого не виникло відчуття експерименту над дітьми, краще працювати на випередження: чітко роз’ясніть батькам усі нюанси реформи ще на початку навчального року.


Познайомтеся з батьками якомога раніше і якомога детальніше. Це дозволить передбачити, хто саме і чим може бути незадоволений. Підлаштовуватися під батьків, звісно, не треба. Однак варто прояснити індивідуально для кожного те, що викликає занепокоєння.

Це дуже важливо, адже реакцію від батьків викладачі сприймають як зворотний зв’язок.

«Привласніть» реформу

Вийти із зони комфорту складно. Але ще важче, коли з неї вчителя «виштовхують» інші. 

Зміни та новації, спущені згори, люди переносять важче, ніж ті, які ініціюють самостійно.

Тому зараз легше буде тим, кому раніше було дискомфортно, тим, хто очікував змін чи брав участь у підготовці реформи. Наприклад, онлайн обговорював програми, вносив пропозиції.

Однак ніколи не пізно «привласнити» зміни, налаштувати себе, що вони — саме те, що потрібно вам.

Реформа обіцяє вчителю більше творчої свободи та самостійності і менше перевірок, контролю та вказівок. Тож є шанс, що реформа стане вашою. Варто лише подивитися на неї з цього боку.

Залишити відповідь