Як діяти батькам, якщо дітям заважає вчитися агресивний однокласник

cover_aggressive
Автор тексту : Аліна Мірошникова

Що робити, якщо вашу дитину ображає однокласник? Розбираємося разом з дитячим психологом Оленою Гридасовою, психоаналітиком Мариною Бабушкіною та дитячим психіатром Ігорем Кузнєцовим.

speaker

Нещодавно розголосу набули два саме таких випадки в українських школах. У криворізькій школі №121, що в Дніпропетровський області, учні третього класу кілька днів не приходили на заняття через агресивну поведінку одного з дітей. Схожий бойкот відбувся в київській школі №247. Тут від побоїв однокласника страждали учні другого класу. Є відео, де видно, як дитина лупцює навіть учителів, нападає на однолітків. Отож, як мають діяти батьки, щоб захистити свою дитину?

Поговоріть з батьками агресора

Коли такі ситуації виникають, варто в першу чергу поговорити з батьками дитини, яка агресує. Спробуйте не звинувачувати, а донести, що їхній дитині потрібна допомога. Від батьків багато залежить у цій ситуації, тому слідкуйте за тим, що кажете.

Якщо хоча б один з батьків занепокоєний поведінкою дитини і налаштований на співпрацю, проблему можна вирішити. Тактовно поговоріть з батьками про те, чому дитина може агресувати.


Типові причини зазвичай такі:

1) невміння інакше завойовувати авторитет, особливо якщо бійки в класі — звична річ;

2) протистояння булінгу, якщо агресор — ізгой у класі;

3) невміння спілкуватися;

4) виміщення на однолітках агресії, яка насправді спрямована на батьків за фізичні покарання;

5) дитячі страхи;

6) психотравмуючі обставини: приміром, батьки розлучаються, або у родині хтось помер.


Співпрацюйте з іншими батьками

Зв’яжіться з іншими батьками і домовтеся про те, що будете співпрацювати. Разом зверніться до вчителів. Можна зібрати підписи, щоб ваші скарги не здавалися прискіпуванням.

Проведіть загальні збори, на які запросіть батьків складної дитини. Це обов’язково треба зробити, якщо батьки агресора вважають, що проблему має вирішити школа. Групове звернення до них допоможе зрозуміти серйозність ситуації.

Домовтеся з адміністрацією школи про тренінги та виховні години для всього класу.


Можна попросити класного керівника показати дітям наслідки бійок. Наприклад, провести екскурсії до відділення травматології в лікарні, поліції, притулків для неповнолітніх.


Важливо подавати це як загальну просвіту, не треба акцентувати увагу на поведінці одного учня.

Навчіть дітей об’єднуватися

Домовтеся про співпрацю зі шкільним психологом або запросіть до школи спеціаліста, якому довіряєте. Він має відпрацювати з дітьми способи розв’язання конфліктів, зняти установку «слабак той, хто не б’є».

Навчайте дітей об’єднуватися. Але не проти когось конкретного, а щоб підтримувати один одного та вміти зупинити бійку на початку. Не налаштовуйте проти агресора, але вчіть захищати слабких, якщо їх ображають.

Наука «давати здачі» — це спірна тема, яку кожна родина вирішує по-своєму. Однак поясніть дітям, чим відрізняється самооборона від насильства.

Обов’язкова психологічна допомога потрібна й самому забіяці. Якщо шкільний психолог не справляється, а в батьків агресора немає коштів, краще самотужки зібрати гроші, ніж потім виправляти наслідки.

Порадьте батькам розбишаки показати дитину лікарю

Якщо виховні моменти і психотерапія не дають ефекту, а батьки агресора кажуть, що хочуть, але не можуть впоратися з дитиною, необхідне медичне обстеження. Важливо, щоб батьки розбишаки зрозуміли, що може йтися про здоров’я їхньої дитини.

Причиною агресії можуть бути, наприклад, соматичні хвороби: патологія надниркових залоз, щитоподібної чи підшлункової залози, пухлина головного мозку. Або психіатричні: епілепсія, біполярні розлади, шизофренія.

Підвищений викид адреналіну може перетворити дитину на роздратоване бісенятко. У таких випадках треба в першу чергу рятувати здоров’я дитини, яка агресує.

Батьки можуть не знати про такі захворювання, не мати грошей на обстеження, побоюватися консультацій з психіатром. Тож завдання решти — допомогти і намовити звернутися по кваліфіковану допомогу.

Попросіть дитину триматися подалі від хулігана

Найтиповіша проблема, через яку дитина стає «терористом», — це розлад особистості (психопатія). Це не захворювання, а вроджена аномалія характеру. До неї призводять деякі порушення вищої нервової діяльності. У цьому випадку не мають особливого ефекту ні виховання, ні психотерапія, ні похід до лікарів.

Отож, про всяк випадок, порадьте свої дитині триматися подалі від агресора, навіть якщо він у доброму гуморі і пропонує грати та дружити. Найчастіше зриваються на тих, хто поруч.

У жодному разі не треба радити дитині «влаштувати темну» агресору, побити його разом з іншими школярами. Так ви вчите і свою дитину агресувати. Крім того, батьки хулігана можуть першими зняти побої, і тоді вже вашою сім’єю зацікавляться соціальні служби.

Попередьте дитину, що не варто соромити розбишаку перед усім класом і змушувати публічно вибачатися.


Сором лише переросте в нову хвилю агресії.


Якщо батьки або адміністрація школи безпорадні, а конфлікт досить серйозний, вихід один: перевести свою дитину до іншого класу.

«Вербуйте» вчителя в союзники та вимагайте дій від школи

Багатьом вчителям не хочеться докладати зайвих зусиль та виносити конфлікти на публіку. Не треба конфліктувати. Кажіть про спільну проблему, адже серйозна травма в класі може стати причиною і для звільнення, і для кримінальної відповідальності вчителя. Розкажіть викладачу про свої подальші плани, нехай він зрозуміє, що від цієї ситуації неможливо сховатися.

Вимагайте звіт від школи: що зробила адміністрація, щоб захистити вашу дитину. Письмово звертайтеся до адміністрації школи, до районного управління освіти. Кожна дитина має право на освіту, а вашій зривають навчальний процес.

Керівництво школи може тимчасово приєднати учнів до інших класів, щоб організувати для них навчальний процес, а складну дитину навчати окремо, поки питання не вирішиться.

Добийтеся переведення хулігана на домашнє навчання

Якщо ви готові діяти рішуче, варто домагатися переведення агресора на домашнє навчання. Для цього важливо зібрати докази конфліктів: зафіксувати травми дітей.

Навіть прості синці врахують, якщо їх має чимало однокласників. Коли травми серйозні, варто викликати швидку одразу до школи, а не додому. Інакше буде складніше довести, що інцидент стався в класі.

Звертайтеся до ювенальної поліції: нехай починають провадження, беруть кривдника на облік. Не думайте, що бійки неповнолітнього проігнорують — просто відповідати будуть його батьки.

Встановіть своїм коштом відеокамери в класі і коридорі. Повідомте про це дітям: звичайного забіяку це може зупинити. А якщо в агресора серйозні проблеми, матимете необхідні докази.

Якщо батьки забіяки відмовляються співпрацювати, пишіть заяву до органів опіки, до соціальних служб з приводу неналежного виконання батьківських обов’язків. Після перевірок ці органи можуть подати в суд на тата й маму. Там ітиметься про обмеження батьківських прав, а дитину можуть передати в соцребцентр ще до винесення такого рішення. Максимум — на 9 місяців.

За цей час спеціалісти зобов’язані знайти причину неадекватної поведінки дитини, надати психологічну допомогу і призначити соціальний супровід та особливий освітній маршрут. Якщо виявиться, що батьки не здатні виховувати, їх позбавлять батьківських прав, а дитину направлять до інтернату.