Цифрове дитинство та юність — реалії сьогодення. Адже діти нового покоління, яке так і називають digital natives, неначе народилися з програмою для освоєння техніки. Однак як навчити школярів здоровим відносинам з гаджетами та чи варто встановлювати заборону на телефони і планшети? Радимося зі спеціалістом з етикету Анною Чаплигіною.
Правила — однакові для дітей і дорослих
Нас усіх чекає цифрове майбутнє. Тож казати дитині: «Гаджети — це погано, зведи час перебування в планшеті до мінімуму» — це все одно, що стверджувати: «Ніж — знаряддя вбивства».
Не перетворюйтеся на диктатора: заборона на гаджети в сучасному світі виглядає, як мінімум, нелогічно.
Тому спробуйте не заборонити, а навчити користуватися. Згадайте чудовий вислів: не виховуйте дітей — виховуйте себе. Адже діти копіюють поведінку близьких.
У першу чергу варто переглянути власні відносини з цифровими приладами і спитати себе: як багато часу ви цьому приділяєте? Як часто перевіряєте пошту, гортаєте сторінки соцмереж? Чи є у вас дні, вільні від електроніки?
У будь-якій сфері, у тому числі віртуальній, треба встановити не заборони, а правила і межі, які поважатимете і ви, і дитина.
Створіть зону, вільну від смартфонів та ноутбуків
Гарна ідея — виділити «острівці» простору, які завжди будуть вільними від гаджетів. Дайте зрозуміти дитині, що у вашому домі є місця, які завжди мають бути вільними від пристроїв. Наприклад, спальня. Поясніть, що приносити планшети, телефони та ноутбуки можна будь-куди, окрім цієї кімнати.
Потурбуйтеся про те, щоб час, виділений для сну та підготовки до нього, був вільним від гаджетів. Розповім на власному прикладі. Моєму сину — 3,5 роки. Раніше я командувала: «Леве, ми йдемо спати». А коли вкладались до ліжка, я брала свій телефон, перевіряла пошту і месенджери.
Як думаєте, що робила дитина? Син почав брати планшет у постіль і з ним гратися. Звісно, я можу швидко відкласти пристрій, а от малюк продовжував сидіти в планшеті. У результаті в нього почав порушуватися режим.
Я зрозуміла, що треба встановити правило: жодних гаджетів у ліжку.
Реальне і віртуальне спілкування — не одночасно
Навчіть дитину: якщо призначено зустріч з іншими людьми, під час неї непристойно «втикатися» у гаджети. Це продемонструє неповагу до людини, дасть їй зрозуміти, що в пристрої є щось цікавіше та важливіше за неї.
Тож, якщо бажання посидіти в телефоні сильніше, ніж бажання спілкуватися, не треба домовлятися про зустріч.
У школі — режим «авіа» або «без звуку»
Сьогодні в школах за замовчуванням встановлюють це правило. Дитині слід пояснити, що подзвонити батькам можна на перерві. І взагалі, перевіряти повідомлення та сповіщення краще не під час уроку.
Це потрібно для того, щоб школяр не розсіював увагу, а навчився концентруватися. Тому, щоб діти не спокушалися, у деяких закладах освіти учнів цілком доречно просять здавати гаджети перед початком занять, а потім забирати після закінчення уроків.
Режим «авіа» або «без звуку» також слід встановлювати в інших публічних місцях, де розмовами чи світлом екрана можна відволікти оточуючих.
Наприклад, у кінотеатрі або лікарні.
Вдома — регламентований режим
Вдома дорослим треба домовитися з дитиною: є чітко відведений час, коли можна погратися в ігри: наприклад, з 20:00 до 21:00. А от з 18:00 до 19:00 — час на вечерю та спілкування з близькими.
Під час вечері ми не лише їмо, а й дізнаємось один в одного, як минув день. А потім дитину вже ніхто не чіпає, і вона спокійно займається з планшетом.
Усе чесно і базується на довірі та відповідальності за слова один перед одним.
Фото їжі — під забороною
За сніданком, обідом та вечерею ваша родина, а отже і ваша дитина, мають повністю відмовитися від користування гаджетами. Те саме стосується відвідування кафе і ресторанів.
Телефонам не місце на столах. На столі взагалі не має бути нічого, окрім страв, посуду та елементів декору.
Не подавайте поганий приклад дітям — не фотографуйте страви, навіть вишукані, під час їжі. Це суперечить правилам етикету.
Подбайте про якість контенту
Нехай гаджети вашої дитини слугують інструментом пізнання, а не лише сурогатом спілкування. Виділяйте 15-20 хвилин на день, щоб погратися з дитиною в корисні розвивальні ігри, яких зараз чимало для школярів різного віку.
Якість контенту набагато важливіша, ніж час, який дитина проводитиме з пристроєм.
Нехай у пріоритеті будуть навчальні ігри та програми, які допоможуть школяру тренувати навички уваги та спілкування. Завантажуйте на пристрій дитини цифрові додатки, розроблені разом з дитячими психологами та педагогами або отримали їхнє схвалення.
Спостерігайте за реакцією дитини на ці додатки: впевніться в тому, що її захопили розвивальні ігри. Тоді ви не будете турбуватися, що час, проведений з планшетом і телефоном, минув даремно.
До 10 років — «батьківський контроль» у мережі
Я проти повного контролю над особистою інформацією дитини: дорослі повинні виховувати в дітей відчуття особистих кордонів, вчити поважати ці межі.
Тому скажіть дитині: «Я тобі довіряю, не читаю твої месенджери, але хочу забезпечити твою цифрову безпеку».
Вчіть дітей бути пильними в мережі: розкажіть, що не можна розміщувати фото та конфіденційну інформацію там, де сторонні можуть дізнатися, наприклад, вашу адресу або номер школи. Зловмисники можуть це використати у власних цілях.
Перед публікацією будь-якого фото запропонуйте дитині гру в Шерлока Холмса. Нехай спробує за своєю світлиною встановити якусь особисту інформацію, яку можна використати проти неї. Так само можна проаналізувати чужі фотографії, і на їхньому прикладі показати, як інформація з фотографій може нашкодити.
Дітям до 10 років варто пояснити: усе, що ми залишаємо в мережі, може потрапити в публічний доступ. У цьому віці можна користуватися функцією «батьківський контроль» у мережі, щоб обмежити доступ до потенційно небезпечних для дитини сайтів.
Не напрошуйтесь у віртуальні друзі
Батькам підлітків варто поговорити з дитиною про такі поняття, як плагіат в інтернеті, правила скачування матеріалів, порнографія тощо.
Також варто пояснити, як поводитися, коли теоретично у віртуальному середовищі підлітка можуть спробувати сексуально домагатися.
А ось про те, чи варто включати дитину в друзі в соцмережах, запитайте в неї самої і не тисніть. У молодої людини завжди має залишатися право вибору.