Подовжені канікули чи карантин у школах, пропуски через сезонні хвороби або ж скасовані заняття через погодні умови — реалії сьогодення. Як надолужувати пропущене? В одних школах об’єднують та узагальнюють теми, в інших — задають на самостійне опрацювання вдвічі більше, ніж зазвичай. Але чи багато дітей здатні на це та як батьки можуть їм допомогти? Пояснює дитячий психолог Тетяна Алісімчик.
1. Визначте, чим допомогти
Це залежить від віку, рівня самоорганізації і пізнавальних здібностей дитини. У початкових класах зазвичай не виникає проблем із пропущеними уроками. Однак у середній школі тільки найсвідомішим і найкмітливішим можна довірити «доучуватися» самостійно, попередньо разом обговоривши режим роботи.
Якщо ж матеріал дається важко, або дитина постійно відволікається, навіть коли виконує стандартне домашнє завдання, мамі чи татові доведеться побути наставником. Але не наглядачем.
Бо багатьом здається, що найпростіше рішення — засадити школяра за додаткові вправи і стежити, щоб «не втік». Так, це рішення дійсно просте, але неправильне.
За такого підходу дитина швидко «перегорить», і в неї з більшою ймовірністю знизиться успішність. Краще батькам запастися терпінням і почати з пояснення матеріалу, який треба надолужити.
У старших класах більше зрілих учнів, яким потрібна лише підказка батьків з тайм-менеджменту. Але тим, хто не може осилити пропущене, допомогти не так просто. Адже навчальні теми бувають настільки складними, що розібратися в них і самим батькам часом непросто.
2. Вирішіть, чи потрібен репетитор
Наймати на короткий термін репетитора не прийнято. Та й знайти такого, що погодиться, доволі складно. Але іноді це необхідно — якщо в батьків взагалі немає часу.
Також краще витратити гроші на фахівця, якщо заняття з дитиною перетворюються у сварки, вам не вистачає терпіння або ваші пояснення незрозумілі синові чи доньці.
Адже не в усіх є викладацький хист, і батьки не зобов’язані вміти вчити. Отож, витрати — менше зло, ніж зіпсовані відносини з дитиною.
3. Ущільніть теми
Перший вихід, до якого вдаються самі вчителі, — ущільнення матеріалу. Не обов’язково прочитати і вивчити всі підряд теми в підручнику. Деякі можна об’єднати і дати без подробиць, інші — лише прочитати для загального розуміння.
Добре б дізнатися у вчителя, які теми є базовими для решти матеріалу. Їх треба пройти ретельно.
Якщо дитина хворіла і пропустила більше, ніж інші, корисно дізнатися у вчителя або однокласника, який добре встигає, не тільки домашнє завдання, а і як проходила робота в класі. Це допоможе визначити, на чому сам вчитель робить акцент.
4. Розтягніть на довший термін
Як все встигнути, якщо «хвости» не скасовують нових домашніх завдань?
Пам’ятайте, що концентрація уваги зменшується вже на 25% через три години інтелектуальної праці. Крім того, якщо займатися за правилами, — годину роботи чергувати з 15 хвилинами відпочинку — працездатність буде вищою, ніж якщо заучувати без перерв. Але матеріал, вивчений з паузами, гірше відкладеться в голові.
Вихід: не треба намагатися якомога швидше вивчити пройдені теми. Досить займатися по одній годині щодня, подрібнивши завдання на логічно завершені частини.
Вийде, наприклад, понеділок — для математики, вівторок — для української мови. Також варто на кілька тижнів пожертвувати одним вихідним: жити за режимом буднів. Тобто займатися «хвостами» у першій половині дня, коли зазвичай учень у школі, плюс навчатися ще одну годину додатково.
Такий підхід, на думку фахівців, ефективніший, ніж навантаження без належного відпочинку або заняття час від часу без будь-якої системи.
5. Ніяких нічних змін
Якщо вивчити треба «на вчора», учні нерідко сидять над матеріалом вночі. Та й батьки дотримуються принципу: не ляжеш спати, доки все не вивчиш.
Насправді це глухий кут: пам’ять слабшає і не дає відтворити вивчене. А нова інформація не відкладається, якщо дитина має дефіцит сну. Навіть денний сон після занять не рятує.
Якщо за біологічним годинником дитина — «жайворонок», то займатися краще рано вранці, перед школою. Доведеться встати на годину раніше. Якщо ж дитина — «сова», додатковий матеріал найкраще вивчати після повернення зі школи та прогулянки, до виконання домашнього завдання.
Обов’язково залиште дитині час на прогулянку: не насичений киснем мозок швидше втомлюється.
6. Дозвольте дитині рухатись і слухати музику
Якщо займаєтеся разом з дитиною або контролюєте її роботу, не примушуйте сидіти за столом у тиші.
Ходити по кімнаті під час повторення або навіть чергувати заняття з танцями — добрий метод для більшості людей.
Вже доведено дослідженнями, що так легше запам’ятовувати інформацію і концентрувати увагу. Тиша — справа індивідуальна. Комусь вона підходить, а комусь, щоб зосередитися, потрібен ритм.
7. Запишіть аудіо
Наступні поради — для батьків, які згодні на чималі зусилля, аби лише допомогти дитині швидше опанувати уроки. Це зовсім не обов’язково, але дуже ефективно.
Якщо задіяти кілька органів чуття, інформація відкладеться швидше. Тож добре учню записувати те, що він вивчає.
А щоб задіяти слух, батьки можуть записати аудіо: начитати частину текстів з підручників. Тоді школяр зможе слухати необхідні теми дорогою в школу та додому.
8. Змінюйте формат занять
Теорія та вправи — не єдиний спосіб засвоїти інформацію. А якщо одноманітні завдання доводиться виконувати щодня, працездатність знижується. Тож пошукайте відео з цих тем.
Наприклад, дослід з фізики чи хімії, уривок вистави — для літератури, пісню без перекладу — для іноземної мови. Пошукайте творчі завдання — такі є в літературі для поглибленого навчання.
Не думайте, що завдання «із зірочкою» надто складні для дитини після пропусків. Вони можуть оживити інтерес.
Спробуйте викласти матеріал через вирішення проблем. Скажімо, в історії це реальна ситуація або військове завдання, у фізиці — практичний результат, якого потрібно досягти. Такі завдання варто давати ще до вивчення пропущеної теми, якщо самостійний пошук рішення за відсутності знань дитину не пригнічує, а навпаки тримає в тонусі.
9. Допоможіть скласти шпаргалку
Позначати головне — зрозумілими, самостійно вигаданими символами. Варто вписувати дати, цифри, стрілками зображувати зв’язки.
Такий саморобний наочний матеріал набагато легше відкладається в пам’яті. Та й повторювати, дивлячись на компактні малюнки, значно легше.
