Наші діти за кордоном зазвичай продовжують дистанційно навчатися в Україні. Як у наступному навчальному році подолати подвійне навантаження та не випасти із системи освіти рідної країни? Як в іншомовному середовищі не втрачати усвідомлення, що ти — українець/українка? Аналітичний центр CEDOS вивчив ситуацію та розробив рекомендації. Ми зібрали найважливіші тези дослідження.
Як біженці навчаються за українськими стандартами?
Переважна більшість українських школярів за кордоном планує повертатися додому, вступати до вітчизняних університетів. Учні не хочуть випадати із системи освіти рідної країни, бояться, що перезарахування оцінок буде надто складним, а в шкільних курсах (місцевому та українському) є чимала академічна різниця. Тому намагаються продовжувати навчання в українських школах дистанційно.
Наприкінці травня голова Комітету Верховної Ради з питань освіти Cергій Бабак заявив, що саме так продовжують здобувати освіту 80% українських дітей, які виїхали за кордон.
Міністерство освіти і науки України рекомендує робити це одним із наступних способів:
1️⃣
Навчатися в українській школі, де діти навчалися раніше, якщо там є дистанційне навчання. Останнім часом ідеться про те, що майже всі школи вестимуть змішане навчання в наступному навчальному році. Отже, проблем із тим, щоб приєднатися віддалено з-за кордону, не повинно бути.
2️⃣
Перевестися, якщо раптом школа не працює дистанційно (у тому числі якщо приміщення було зруйновано, і вона не функціонує, або якщо вона нині на тимчасово окупованій території). За законом, учня мають зарахувати до будь-якого середнього закладу освіти, де є дистанційне навчання. Не мають зважати ані на місце реєстрації в Україні, ані на наповненість класів (цей показник скасували на час війни). Достатньо скану або фотокопії заяви батьків школяра як мінімум, а краще весь пакет документів: копії свідоцтва про народження дитини чи паспорта, документів про навчальні досягнення. Утім, у батьківських групах у соцмережах люди скаржаться, що на місцях, трапляється, відмовляють. Керівництво шкіл не хоче відповідати за дитину за кордоном, наполягає, щоб шукали школу, де мало учнів або за місцем реєстрації.
Часом батьки обирають платні українські дистанційні школи.
3️⃣
Приєднатися до Міжнародної української школи. Набір документів подібний:
- заява одного з батьків;
- свідоцтво про народження або паспорт, ID-картка;
- документ, що підтверджує перебування за кордоном;
- табель або свідоцтво про базову освіту;
- особова справа.
Утім, вчитися в Міжнародній українській школі доведеться самостійно. На екстернаті учень матиме лише регулярні онлайн-консультації та роботи для перевірки.
4️⃣
Навчатися не лише екстерном, а ще й у факультативних українських школах або українських школах вихідного дня (суботні, недільні). Вони працюють за українською освітньою програмою. Зазвичай завдання таких шкіл — допомогти школярам вчитися в Міжнародній українській школі, мати осередок національної культури та спілкування рідною мовою. Але деякі заклади освіти працюють досить інтенсивно. Наприклад, українські факультативні школи в Греції проводять уроки тричі на тиждень.
5️⃣
Навчатися в різновікових класах. У школах деяких країн для українських учнів створюють окремі класи, де можуть бути діти різного віку, оскільки не набирається достатньо осіб, щоб створити класи для одного віку. Наприклад, у Чехії є можливість для створення таких класів, якщо у школі набереться понад 15 дітей різного віку. У цьому разі їм викладають предмети з української шкільної програми.
6️⃣
Навчатися в самоорганізованих українських школах за кордоном. Наприклад, у Парижі та Вільнюсі створили школи для дітей 6–18 років. У Нідерландах організували школу для 5–11-х класів, де навчаються близько 100 осіб. Також школу відкрили в Бухаресті на базі місцевого коледжу, де планують навчати до 200 українських дітей різного віку.
Що робити випускникам?
Випускники шкіл, які цього року хочуть вступати до українських університетів (за прогнозами, таких 28 тисяч), складають національний мультипредметний тест (НМТ). Основна сесія триває з 18 липня по 10 серпня. Є змога скласти НМТ у спеціально обладнаних комп’ютерних пунктах за кордоном. Консультантами є україномовні вчителі.
Найбільше заявок на проходження НМТ за кордоном українські випускники подали в Берліні, Мюнхені та Варшаві. НМТ проводять у більшості країн Європейського Союзу. Зокрема, у таких 23 країнах: Польща, Молдова, Болгарія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Хорватія, Естонія, Латвія, Литва, Австрія, Німеччина, Велика Британія, Бельгія, Данія, Ірландія, Швеція, Нідерланди, Франція, Іспанія, Італія, Португалія. Також ще вісім країн, серед яких США та Канада, нададуть таку можливість українським біженцям лише під час додаткової сесії, тобто з 16 до 20 серпня.
Які труднощі з продовженням навчання в Україні з-за кордону?
1️⃣
Подвійне навантаження
Дітям доводиться навчатися у двох школах. Проблема ще загострюється, якщо навчання відбувається в однаковий час.
Що робити? Аналітики радять розв’язувати це питання на рівні МОН, через координацію з іншими державами щодо організації навчання. Взаємозарахування частини предметів дало б змогу зосередитися дистанційно лише на таких предметах, як українська мова та література, історія України, правознавство.
2️⃣
Брак українознавчої складової
Якщо батьки не дбають про те, щоб дитина продовжувала навчання в українській школі, вона випадає з вітчизняного освітнього процесу. Після повернення в Україну їй доведеться надолужувати, наприклад, усі теми з української мови. У місцевій школі вона чує лише іноземну для неї мову. Під питанням навіть самоусвідомлення себе як українки/українця.
Що робити? Треба прагнути, щоб у всіх учнів-біженців з України був доступ до предметів, які є необхідними за українськими стандартами, до рідної мови. Виходом можуть стати онлайн-курси, вечірні дистанційні школи або школи вихідного дня. Важливо залучати українських учителів-біженців. Також у місцевих школах можна розповсюджувати матеріали із цих предметів для самостійного опрацювання.
В Італії місцевий МОН заохочує проводити заняття з української мови серед дітей з України. У деяких країнах, наприклад, у Литві, учні можуть обирати українську мову як другу мову вивчення. У Латвії навчання з 1-го по 6-й клас проводиться наполовину мовою національної меншини (у цьому випадку — українською), а наполовину — латиською. У Болгарії на платформі для дистанційного навчання є доступ до українських шкільних підручників з 1-го по 11-й клас.
3️⃣
Брак технічних засобів для навчання
Не всі, хто терміново виїжджав з України, рятуючи дітей від війни, брали із собою ноутбуки, планшети та інші гаджети. Українські школярі за кордоном часом не мають потрібних технічних засобів для дистанційного навчання. Тож складають руки та зосереджуються лише на навчанні в місцевих школах.
Що робити? Країни намагаються вийти із ситуації двома шляхами. Або надавати через школи тимчасово чи на постійне користування гаджети учням-біженцям, або відкривати для них пункти, де можна займатися. Наприклад, у Польщі є і те, і те. Для підтримки дистанційного навчання Міністерство освіти Польщі реалізує ініціативу #SzkołaDlaWas, яка збирає тисячі вживаних комп’ютерних пристроїв та розподіляє їх серед українських дітей, які навчаються онлайн.
У столиці країни організували пункти для дистанційного навчання в системі української освіти для учнів 15–17 років. Тут є кабінети, обладнані комп’ютерною технікою з українською клавіатурою, працюють україномовні консультанти та психологи. Такі додаткові освітні центри та хаби підпорядковані польським школам.
