Які предмети в школі могли б зробити життя учнів кращим? Які незвичні та корисні уроки вже ввели у школах інших країн? Та який закордонний досвід нам варто перейняти? «Освіторія» проаналізувала навчальні програми різних країн і пропонує помріяти.
1. Майндфулнес
Цей термін можна дослівно перекласти як «наповнення розуму», «повнота усвідомлення». Це метод концентрації уваги, який часто називають фітнесом для розуму. Такий предмет ввели у частині шкіл Великої Британії та США. Походить від східних медитацій, але без релігійного контексту.
Суть у тому, щоб припинити автоматичні дії, усвідомлювати всю інформацію, що надходить до органів чуттів, насолоджуватися нею. Скажімо, у цьому стані можна їсти і відчувати смак, текстуру, аромат страви, красу та відчуття на дотик від посуду, кожен свій рух, внутрішні відчуття. Але найчастіше майндфулнес поєднують із дихальними вправами, і при цьому усвідомлюють ритм дихання, потоки повітря під час вдиху та видиху. Зосередитися треба саме на цьому і відганяти всі зайві думки.
Такі уроки допомагають зняти хронічний стрес, підвищують життєстійкість та вчать ефективно керувати увагою.
2. Антистрес (стрес-менеджмент)
Під час пандемії COVID-19 різноманітні техніки зняття стресу стали актуальними і для школярів. Тож окрім майндфулнесу є й інші цікаві уроки саморегуляції, наприклад, у деяких школах Канади для учнів від 7-го класу. На них у доступній формі учні перевіряють свій рівень стресу за допомогою тестів, вивчають, що таке позитивний та негативний стрес, малюють комікси про реакції людей на стрес, дізнаються про здорові та нездорові способи впоратися з ним. Дітей навчають, що протягом дня в них мають бути такі активності: зосередженість, час відпочинку для мозку, спонтанність, усамітнення, спілкування, фізична активність, здоровий сон.
Також вони вивчають таблицю «Антистрес бінго», у якій зібрані круті ідеї щодо цього. Від простих порад: спати 7–9 годин, пити більше води, їсти фрукти та овочі, уникати фастфуду та іншої шкідливої їжі, ходити пішки, проводити час з домашніми улюбленцями, дивитися веселе кіно чи читати гумористичну літературу, дивитися на зірки, гуляти на природі. До більш тонких нюансів: учитися делегувати обов’язки, за потреби просити про допомогу, зробити щось креативне, вміти відстояти час для себе, робити першими найскладніші завдання; якщо щось непокоїть, говорити про це і правильно підбадьорювати себе.
3. Виживання у дикій природі
Такі уроки були вперше введені у Данії та Норвегії, а згодом, 25 тому, в Англії. І стали настільки популярними, що нині вони є майже у кожній школі. Існує навіть Асоціація лісових шкіл. Філософ Жан Жак Руссо свого часу вважав, що «Робінзон Крузо» — єдина книга, яка корисна дітям. Адже вчить силою розуму виживати в небезпечних умовах, здобувати собі все потрібне, перебувати в гармонії з природою, вірити у свої сили тощо. Саме цього навчають на лісових уроках: розводять багаття, ставлять шалаш, орієнтуються без компаса, роблять фарбу з рослин, заготовляють воду, збирають ягоди та гриби, виготовляють прості інструменти з каміння та дерева. Наприкінці навчання дитина має відчувати, що здатна вижити в дикій природі. Це підвищує самооцінку учнів та почуття самодостатності.
Утім, в Англії не всі освітяни розуміють, що мається на увазі, або не всі хочуть, щоб їхні учні мали справу з такими небезпечними моментами, як вогонь, ножі. Про це навіть вийшла книга «Критичні питання лісових шкіл». Якщо діти займаються просто неба або ходять на екскурсію, цього замало. Сутність саме в тому, щоб вони почувалися такими собі юними робінзонами.
А на аналогічних уроках у Новій Зеландії дітей навчають ще й рибалити та ловити опосумів, які шкодять господарствам.
4. Володіння музичними інструментами
У школах Фінляндії музика — це не якийсь другосортний предмет. На цих уроках учні самі обирають музичні інструменти (духові, ударні, синтезатор, гітара), на яких хочуть навчитися грати, вчать та грають сучасні популярні сінгли. У 1992 році уряд ухвалив закон про базову мистецьку освіту: забезпечити можливість цілеспрямованого долучення учнів до всіх галузей мистецтва.
З 3-го по 6-й клас тут по 4 години на тиждень вчать грати на музичних інструментах (а також співати, слухати музику, музикувати). Надалі музика стає предметом за вибором. Ідеться не про спеціалізовані музичні школи, а про загальноосвітні.
Музикальний слух, який розвивається під час занять, допомагає швидко опановувати іноземні мови. Заняття розвивають емоційний інтелект, волю і структурне мислення, яке покращує успіхи в математиці.
5. Сторітелінг
Мистецтво створювати цікаві історії виокремили та вигадали цьому назву не так давно. Щоправда, Національну асоціацію сторітелінгу започаткували ще у 1973 році в США, до неї входило кілька десятків людей, які розуміли цю назву. У 1990-ті сторітелінг розвивався у сфері менеджменту та маркетингу. У 2000 році, коли було створено Товариство сторітелінгу у Великій Британії, він почав розповсюджуватися у Європі.
Українські педагоги вже активно користуються сторітелінгом як педагогічним методом. Але сучасні діти самі мають навчитися розповідати яскраві історії. Футурологи свідчать, що це вміння знадобиться згодом ще більше, ніж нині. Тож уроки сторітелінгу вводять у деяких школах Британії та США. На заняттях навчають різних способів писати тексти, малювати комікси, робити анімацію, записувати аудіоісторії, підвищувати ораторське мистецтво. Дітей вчать вигадувати історії, дивлячись на мапу лісового масиву, витягуючи будь-які предмети наосліп, по фотокартці, по кількох листівках, які випадковим чином роздає вчитель. Є навіть майстерки письменників та ілюстраторів, які радять, як створити власних персонажів.
6. Винахідництво
Наукові відкриття — так називається шкільний предмет, який пропонують у деяких школах США. І йдеться там не лише про історію винахідництва, а й про його теорію та практику. Наприкінці року кожен учень має зробити — не більше не менше — відкриття чи винахід на базі отриманих знань. Потім діти представляють у класі презентації, а однокласники та вчителі оцінюють успішність та актуальність проєкту. Звісно, більшість виробів не тягне на відкриття, але учні створюють власних роботів, шукають, як удосконалити процеси в сільському господарстві, домашньому побуті та навіть у школах.
Схожі уроки вже вводили в окремих школах України. Скажімо, були уроки ТРВЗ — теорії рішення винахідницьких завдань. Її створив 60 років тому інженер, письменник-фантаст Г. Альтшуллер, який вважав, що винахідництву можна навчити і що винахідником може стати будь-яка людина із середнім інтелектом. ТРВЗ включає способи вирішення технічних завдань, удосконалення, тобто дає певні закони технічної творчості. Такі заняття розвивають системне, творче та критичне мислення. Із 2014 року Українська Асоціація ТРВЗ стала членом Міжнародної Асоціації ТРВЗ. Є приватні школи, які навчають учнів, як робити відкриття.
7. Комп’ютерні ігри
Дозволити на заняттях грати в Minecraft, де можна проєктувати нові об’єкти та саме так пізнавати світ або присвятити уроки розробці нових ігор — такий шкільний предмет буде до душі більшості учнів.
У школах Стокгольма (Швеція) уроки Minecraft є в розкладі. Діти 12–13 років навчаються будувати віртуальні міста з електричними мережами, мережами водопостачання, дізнаються про проблеми містобудування та екології. Також вони вивчають на онлайн-практиці, чим відрізняються гори та пагорби, як утворюються озера та ріки. Ця 3D-гра вимагає від гравців креативно розв’язувати будівельні проблеми. Є й школа, де пішли далі та вчать дітей проєктувати ігри, створювати персонажів і робити дизайн. Освітяни переконані, що учні мають володіти ІТ на просунутому рівні вже до завершення школи.
8. Урок щастя
Бути «незастресованим» — це не все. Треба ще й вміти помічати моменти щастя та насолоджуватися життям. Цього навчають на уроках щастя школярів міста Гайдельберг у Німеччині. Вчителі радять, як жити в злагоді із собою, робити добрі справи, діяти за покликом серця. Освітяни вважають, що це допомагає дитині рости гармонійною особистістю.
А як чудово виконувати завдання наприкінці року, адже треба зробити щось таке, що приносить задоволення. Скажімо, створити іграшку, вигадати гру, зняти відеоролик про свій щасливий день або зайнятися волонтерством. Вибір залежить від особистих уподобань учня.
