Усі означає усі: 5 вражень з інклюзивного форуму UNESCO

Про головні враження з міжнародного освітнього форуму з інклюзії, організованого UNESCO, розповідає Григорій Баран з Міжнародного фонду «Відродження».

Міжнародний форум з інклюзії та відповідних можливостей в освіті проходив в Колумбії з 11 по 13 вересня. Протягом трьох днів у південноамериканське місто Калі з’їхалося близько півтисячі делегатів з усього світу, щоб обговорити нові виклики в освіті. Учасники форуму, який проводила організація UNESCO, по праву могли з’їсти святковий торт. Адже зібрання було приурочене до 25-ої річниці Саламанської декларації — засадничого документа з інклюзивної освіти, укладеного в Іспанії у 1994 році.

Утім учасники вирішили обмежитися морквяними тістечками і зосередилися на розмовах про майбутнє інклюзії. Серед представників України був Григорій Баран, менеджер програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження», який поділився з «Освіторією» п’ятьма найбільшими враженнями від поїздки.

1. Доступність понад усе

«Перше, що вразило, це те, на якому рівні була забезпечена доступність. Таке мало де можна побачити», — розповідає Григорій Баран. На кожній дискусії чи пленарній сесії були перекладачі жестової мови. У деяких випадках їх було навіть двоє: один перекладав іспанською жестовою мовою, другий — французькою, у той час як доповідь була англійською. Там були не просто пандуси, а спеціальні трапи, по яких можна було заїхати на подіум чи сцену. Також кожного дня працювала художниця і малювала прості лаконічні схеми в техніці «скрайбінг». Вона візуалізувала все, про що говорилося, адже не всі однаково успішно сприймають інформацію вербально.

2. «Усі означає усі»

Форум мав назву «Кожен учень має значення» і проходив під гаслом «Усі означає усі».

Усі — це не лише учні з особливими освітніми потребами, а й представники різних національностей, національних меншин, різних регіонів, біженці, внутрішньо переміщені особи, носії різних мов, представники різних віросповідань та поглядів, різного віку, незалежно від їхніх статків та інших можливостей. Так еволюціонувало і розширилося поняття інклюзії у світі за останні 25 років. За цей час воно також поглибилося.

Сучасне поняття інклюзії означає не просто доступ до освіти виключених раніше категорій громадян, а й їхню активну участь у навчальному процесі, приналежність до колективу та можливість демонструвати результати навчання.

«Якісна освіта не може бути не інклюзивною», — підсумовує Григорій.

3. Португалія виборює першість з інклюзії у світі

У Португалії вже існує інклюзія в ширшому розумінні. У цій країні говорять не лише про людей з інвалідністю, а про всіх дітей. Учитель може працювати з різними дітьми, враховуючи їхні особливості.

Тут заохочується культура різноманіття. Замість спеціальних програм для дітей з певними порушеннями кожен учень має свою індивідуальну програму.

Успіх Португалії пояснюється тим, що в країні дуже розвинена послуга «раннього втручання». Адже саме ранні роки вважаються найкритичнішими для розвитку дитини. Родина отримує підтримку від держави, щоб впоратися з будь-якими труднощами з розвитку дитини. «Ідея в тому, що послуга надається саме родині, а не дитині, щоб зробити родину спроможною, — пояснює Григорій. — Фахівці з раннього розвитку приїжджають додому і в цих домашніх умовах навчають, як, наприклад, дитину годувати, якщо є якісь проблеми з координацією. І батьки потім впевненіше себе почувають».

В Україні діти з комплексними порушеннями фактично не потрапляють у школи. У Португалії доходять до того, що будь-яку дитину тою чи тою мірою можна залучати до школи.

«Досвід Португалії цікавий тим, що це небагата країна, — зазначає Григорій. — У них немає таких великих ресурсів, як у Фінляндії, наприклад. Просто у них це є пріоритетом, і завдяки цьому вони дуже серйозно просунулись».

4. Служіння громаді як предмет

В одній приватній британській школі для обдарованих дітей запровадили обов’язковий предмет «Служіння громаді». Учні цієї школи поглиблено вивчають точні науки та іноземні мови, однак вони зобов’язані також обрати якийсь соціальний заклад, наприклад, будинок для літніх людей, в якому хотіли би пройти стажування. Курс розрахований на учнів старших класів і триває кілька років.

«У нас думають, що навчитися толерантності і зрозуміти важливість різноманіття можна просто прочитавши пару статей і послухавши лекцію від учителя, — каже Григорій. — Приклад цього предмета показує, що це не так робиться. Тільки маючи власний досвід, тільки через особисте включення можна отримати ці навички».

5. Калійські зобов’язання

«У мене було очікування, що це буде не просто форум. І так воно і вийшло», — ділиться враженнями Григорій. Відзначивши річницю Саламанської декларації, учасники зібрання ухвалили вагомий документ — Калійські зобов’язання щодо відповідних можливостей та інклюзії в освіті.

У цьому документі подали оновлене визначення інклюзії. Інклюзія передбачає повну залученість та доступ до освіти всіх дітей, молоді та дорослих, цінується та поважається різноманіття та неможливі будь-які форми дискримінації.
Інклюзія — це насамперед відданість взятим на себе зобов’язанням.

Залишити відповідь